
- •1.Предмет товарної номенклатури
- •2.Методи класифікації
- •3.Фасетний метод класифікації
- •4.Методи кодування
- •III. Хімічні та подібні їм продукти – 4 групи.
- •7.Єдина товарна номенклатура зовнішньої торгівлі країн – членів Ради Економічної Взаємодопомоги
- •8.Стандартна міжнародна торгова класифікація оон
- •9. Номенклатура Ради митного співробітництва
- •10.Значення Гармонізованої системи опису та кодування товарів
- •11.Характеристика Товарної номенклатури Гармонізованої системи
- •12.Структура Гармонізованої системи опису та кодування товарів
- •13.Товарна номенклатура в законодавстві України
- •14. Предмети, що заборонені до ввезення, вивезення й транзиту через територію України
- •15. Структура Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності
- •16.Рівні та критерії деталізації товарів в Українській класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності
- •V. Солі та перексосолі неорганічних кислот та металів
- •Vі. Інші продукти
- •І. Первинні форми
- •І. Готові текстильні вироби інші
- •І. Первинні продукти; продукти у формі гранул та порошку
- •17.Частини, приладдя (пристрої) та “кошикові” товарні позиції в Українській класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності
- •18.Зміст розділових знаків в Українській класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності
- •19.Функції приміток
- •20. Деталізація товарів у класифікаторі додаткової
- •Перше правило інтерпретації
- •22. Друге правило інтерпретації
- •23.Третє правило інтерпретації
- •24.Четверте правило інтерпретації
- •25.П’яте правило інтерпретації
- •26.Шосте правило інтерпретації
- •27.Удосконалення Української класифікації товарів
12.Структура Гармонізованої системи опису та кодування товарів
Рівень |
Назва рівня |
Код |
1
|
Секція |
Римські цифри (І – ХХІ, в кодовому позначенні товару не відображається) |
2 |
Розділ |
Двозначне число (01 – 99, розділи 77, 98, 99 зарезервовані під майбутні товари) |
3 |
Товарна група |
Чотиризначне число |
4 |
Підгрупа з одним дефісом |
Шестизначне число (шостий знак – нуль) |
5 |
Підгрупа з двома дефісами |
Шестизначне число |
13.Товарна номенклатура в законодавстві України
За часів Радянського Союзу, до 1992 р., під час митного оформлення товарів застосовувалась ЄТН ЗТ РЕВ. Після того, як 30 грудня 1991 р. була підписана угода про розпад Радянського Союзу, перед Україною як самостійною, суверенною державою постало питання щодо забезпечення митних процедур на законодавчому рівні.
Державний митний комітет України (ДМКУ) 30 грудня 1991 року видав наказ № 7 “Про Тимчасове положення про порядок пропуску товарів, майна та транспортних засобів”, яким затвердив це Положення та ввів його у дію. Тимчасове Положення складається з дев’яти розділів і має три додатки. У першому розділі обумовлюється сфера застосування Положення, під яку підпадають будь-які предмети, що переміщуються через митний кордон України у який-завгодно спосіб, будь-якими суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності та юридичними особами. Крім того, у першому розділі надається тлумачення різним термінам, що використовуються у Положенні.
Так, під товарами розуміється будь-яка переміщувана через митний кордон України продукція, в тому числі продукція, на яку поширюються права інтелектуальної власності, послуги, роботи, які є об’єктом купівлі-продажу або обміну.
Пізніше під час митного оформлення товарів застосовувалась “Інструкція про порядок обкладання митом предметів, що ввозяться в Україну”, затверджена ДМКУ наказом № 132 від 31 травня 1993 р. Митні органи використовували цю Інструкцію до 1 березня 1995 р.
Рада глав урядів Співдружності Незалежних Держав 9 грудня 1994 р. у Москві прийняла “Рішення про Єдину методологію митної статистики зовнішньої торгівлі країн – учасниць Співдружності Незалежних Держав”, яким затвердила “Єдину методологію митної статистики зовнішньої торгівлі країн – учасниць Співдружності Незалежних Держав” і вирішила з метою уніфікації положень митної статистики зовнішньої торгівлі та спрощення обміну відповідної інформації застосовувати цю методологію.
“Єдина методологія митної статистики зовнішньої торгівлі країн – учасниць Співдружності Незалежних Держав” містить 17 розділів. Розділ ХІІІ присвячений класифікації товарів, в якому безпосередньо йдеться про товарну номенклатуру: “Для класифікації та кодування товарів у митній статистиці зовнішньої торгівлі застосовується класифікатор “Товарная номенклатура внешнеэкономической деятельности” (ТНВЭД)”.
На розвиток цього Рішення ДМКУ видав наказ. Відповідно до наказу ДМКУ № 57 від 16 лютого 1995 р. “Про введення нових класифікаторів” з 1 березня 1995 р. введене для використання при митному оформленні вантажів і в митній статистиці зовнішньої торгівлі друге видання “Товарной номенклатуры внешнеэкономической деятельности”. Цією Товарною номенклатурою митні органи керувалися під час оформлення товарів зовнішньоекономічної діяльності до 1 липня 2001 р.
У 1997 р. Державний митний комітет України було перейменовано на Державну митну службу України (ДМСУ).
Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 41 від 13 січня 1999 р. “Про порядок ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності”.
І лише у Постанові Кабінету Міністрів України від 26 липня 2001 р. “Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України” УКТЗЕД вводиться в дію з 1 липня 2001 року у редакції товарної номенклатури Митного тарифу України, затвердженого Законом України “Про Митний тариф України” від 5 квітня 2001 р.
У новому Митному кодексі України, який набув чинності з 1 січня 2004 р., Українській класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності присвячений ХV розділ, який містить главу 53 “Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності”. У свою чергу, глава складається з чотирьох статей: 311 – 314.
Стаття 311 визначає структуру УКТЗЕД, за якою систематизовані товари і структура десятизначного цифрового кодового позначення товарів. Основою складання УКТЗЕД є Гармонізована система опису та кодування товарів.
Згідно зі статтею 312 Митного кодексу України ведення УКТЗЕД передбачає:
відстеження змін та доповнень до міжнародної основи УКТЗЕД, пояснень та інших рішень з тлумачення цієї основи, що приймаються Всесвітньою митною організацією
деталізацію УКТЗЕД на національному рівні та введення додаткових одиниць виміру
розроблення пояснень та рекомендацій з метою забезпечення однакового тлумачення і застосування УКТЗЕД
прийняття рішень щодо класифікації та кодування товарів в УКТЗЕД
поширення інформації, що стосується застосування УКТЗЕД
ведення та зберігання еталонного примірника УКТЗЕД (у паперовому та електронному виглядах)
організацію роботи з видання і поширення УКТЗЕД та Пояснень до УКТЗЕД
здійснення інших функцій, необхідних для ведення УКТЗЕД.
При цьому Державна митна служба України встановлює порядок надання зразків та документації, терміни і порядок проведення експертизи, а також порядок розпорядження зразками і документацією.
Крім названих документів, у сфері визначення коду товару під час його митного оформлення діють накази та листи ДМСУ.