І. Первинні форми

ІІ. Відходи, обрізки та скрап; напівфабрикати; вироби

Група 63 “Інші готові текстильні вироби; комплекти; мотлох та ганчір’я” має три підгрупи:

І. Готові текстильні вироби інші

ІІ. Набори

ІІІ. Мотлох та ганчір’я

Група 69 “Керамічні вироби” також має дві підгрупи:

І. Вироби з кремнеземистого кам’яного борошна або з аналогічних кремнеземистих порід та вогнетривкі вироби

ІІ. Інші керамічні вироби

Група 71 “Перли натуральні або культивовані, дорогоцінне або напівдорогоцінне каміння, дорогоцінні метали, метали, плаковані чи дубльовані дорогоцінними металами, та вироби з них біжутерія монети” поділена на три підгрупи:

І. Перли натуральні або культивовані, дорогоцінне або напівдорогоцінне каміння

ІІ. Дорогоцінні метали; метали, плаковані дорогоцінними металами

ІІІ. Ювелірні вироби, вироби майстрів золотих та срібних справ та інші вироби

Група 72 “Чорні метали” містить чотири підгрупи:

І. Первинні продукти; продукти у формі гранул та порошку

ІІ. Залізо та нелегована сталь

ІІІ. Сталь нержавіюча

ІV. Інша сталь легована; прутки та бруски порожнисті для бурових робіт з легованої або нелегованої сталі

На другому рівні деталізації товарів групувальними ознаками (критеріями) виступають матеріал, з якого виготовлений товар, функція, яку виконує товар, ступінь обробки товару. Основними критеріями деталізації вважаються матеріал виробу та функція призначення товару ступінь об-робки використовується як додатковий критерій.

Третім рівнем деталізації товарів є рівень товарної позиції. Цей рівень є основним, оскільки описи товарних позицій мають юридичну силу. На цьому рівні код товару позначається чотирма цифрами. При цьому перші дві цифри відповідають номеру групи, до якої належить цей товар.

Четвертий рівень – рівень підпозиції, який має шість знаків, що пов-ністю відповідають рівням підгрупи Гармонізованої системи опису та кодування товарів.

П’ятий рівень – рівень підсубпозиції має вісім знаків, які відповідають Комбінованій тарифно-статистичній номенклатурі Європейського Економічного Співтовариства (КНЄЕС), яка на сьогоднішній день змінила свою назву на назву “Комбінована тарифно-статистична товарна номенклатура Європейського Союзу” (КНЄС).

Найнижчим рівнем деталізації в УКТЗЕД є сьомий рівень – рівень підкатегорії, який має десять знаків у кодовому позначенні.

Шостий та сьомий рівні призначені для деталізації товарів на національному рівні.

Вихідна інформація про товари, що обертаються у зовнішньоеконо-мічній торгівлі, береться з вантажних митних декларацій, де код відповід-ного товару подається десятьма цифрами.

КРИТЕРії- склад , розмір

17.Частини, приладдя (пристрої) та “кошикові” товарні позиції в Українській класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності

Поняття “частини” та “пристрої” в УКТЗЕД такі ж самі, як і в ГС.

Частина – це елемент товару, без якого він не може функціонувати (наприклад, сідло або колесо для велосипеда процесор чи монітор для комп’ютера тощо).

Приладдя (пристрій) – це елемент товару, який розширює його функціональні можливості (так, миша, принтер,

В УКТЗЕД також не існує загального правила для класифікації частин та пристроїв, але можна виділити такі типові підходи:

• в багатьох випадках частини та пристрої класифікуються як са-мостійні товари. Наприклад, “труби, трубки, і шланги та їх фітинги (наприклад, з’єднання, коліна, муфти) з пластмаси” (товарна позиція 3917

• в інших випадках у найменуваннях товарних позицій є спеціальна вказівка на те, що в цій позиції класифікуються частини та приладдя (пристрої) цього товару. Наприклад: “коляски дитячі та їх частини” (товарна позиція 8715).

• деякі примітки до розділів та груп також стосуються класифікації частин та пристроїв.

Такі примітки можуть:

а) розширити обсяг певних товарних позицій, які стосуються лише зібраних виробів, з метою включення до них частин та пристроїв.

б) звужувати обсяг певних товарних позицій з метою виключення з них певних видів частин та приладь

.Таким чином, при класифікації частин та приладь у першу чергу необхідно з’ясувати, чи описані ці частини та приладдя в Номенклатурі як самостійні товари. Потім необхідно перевірити, чи немає якихось спе-ціальних вказівок до класифікації цих товарів у певних товарних позиціях (безпосередньо у їх найменуваннях), в яких класифікуються готові вироби, для яких призначені ці частини та приладдя. Такі вказівки можуть міститися у примітках до товарних груп. Якщо і в цьому випадку проблема не розв’язана, то треба скористуватися “кошиковими” позиціями.

Таким чином, використання “кошикових” товарних позицій дає впевненість у тому, що ні один товар не залишиться поза ГС, а відтак і поза УКТЗЕД. Хоча іноді й виникають досить складні класифікаційні проблеми, наприклад, якщо йдеться про зарахування до певної товарної позиції побутового сміття, адже відповідної кошикової позиції не існує.