
- •1.Комунікативні основи професійного спілкування. Закони спілкування.
- •2. Українська мова як основа державної мовної політики і мова професійного спілкування.
- •3.Місце української мови серед мов світу. Походження української мови.
- •4.Мова і нація. Поняття “національна мова”.
- •5.Лінгвоцид як свідоме нищення мови. Форми лінгвоциду.
- •6. Правовий статус української мови. Мовне законодавство в Україні (Закон про мови в урср, Конституція тощо).
- •7. Поняття “державна мова”, “офіційна мова”.
- •8. Мовна політика. Поняття "римський стиль".
- •9. Досвід країн світу в розв’язанні мовних проблем. Мовна ситуація в Україні ххі століття
- •10. Поняття “літературна мова”. Періодизація історії української літературної мови. Найвизначніші пам’ятки української літературної мови.
- •11. Поняття «норми літературної мови». Типи мовних норм.
- •12. Порушення мовних норм: мовні ігри в рекламі.
- •13. Орфоепічні та акцентуаційні норми в професійному спілкуванні.
- •14. Орфографічні норми в професійному спілкуванні.
- •15. Лексичні норми в професійному спілкуванні.
- •16. Морфологічні норми в професійному спілкуванні
- •17. Синтаксичні норми в професійному спілкуванні.
- •18. Пунктуаційні норми в професійному спілкуванні
- •19. Стилістичні норми української мови.
- •20. Поняття "культура мови і мовлення".
- •1. Культура мови (мовлення), її головні ознаки.
- •21. Види мовленнєвої діяльності: говоріння, письмо, слухання, читання.
- •22. Невербільні засоби ділового спілкування
- •23. Мовний стиль. Стилі української літературної мови. Стилі мовлення і стилі спілкування.
- •24. Офіційно-діловий стиль: особливості й різновиди.
- •25. Документи, їхнє призначення і класифікація.
- •26. Основні реквізити документа, вимоги до їхнього оформлення.
- •27. Поняття про формуляр і бланк документів.
- •28. Правила написання тексту ділових паперів.
- •29. Стандартизація тексту документа.
- •30. Документи з високим і низьким рівнем стандартизації тексту.
- •31. Види документів за ступенем гласності.
- •32. Документи щодо особового складу (автобіографія, резюме, характеристика, заява).
- •33. Інформаційні документи (діловий лист, оголошення (організаційне і рекламне), візитівка).
- •34. Обліково-фінансові документи (доручення, акт, розписка).
- •35. Складноскорочені слова (абревіатури), графічні скорочення в професійних текстах.
- •36. Загальні вимоги до мови документа.
- •37. Традиції та етикет службових документів.
- •38. Особливості і жанри наукового стилю, їхнє призначення.
- •39. Види конспекту та правила конспектування.
- •40. Анотування та реферування літератури.
- •41. Головні відмінності в складанні плану й тез.
- •42. Правила оформлення студентських наукових праць (кпіз, стаття, курсова і дипломна роботи).
- •43. Лексичний склад української мови. Класифікація лексики.
- •1.Стилістично нейтральна, міжстильова лексика.
- •44. Запозичені слова в українській мові та ставлення до запозичень.
- •45. Фразеологічні звороти в професійному спілкуванні.
- •46. Роль термінології в професійному спілкуванні. Термінологія економічної діяльності.
- •47. Термін та його ознаки. Способи творення термінів.
- •48. Професіоналізми й номенклатурні назви.
- •49. Загальнонаукова, міжгалузева й вузькоспеціальна термінологія.
- •50. Словник. Різновиди сучасних словників. Фахові словники.
- •51. Бібліографічний опис джерел різних видів. Правила укладання бібліографічних списків.
- •52. Правила оформлення цитат. Види посилань у тексті.
- •53. Види усного професійного мовлення: перемовини, телефонна розмова, бесіда, нарада.
- •7. Форми колективного обговорення професійних проблем
- •54. Жанри публічних виступів. Підготовка до публічного мовлення.
- •55. Етика усного професійного спілкування. Мистецтво сперечання.
8. Мовна політика. Поняття "римський стиль".
Мовна політика - це система заходів (політичних, юридичних, адміністративних), спрямованих на регулювання мовних відносин в державі, зміну чи збереження мовної ситуації в державі.
Мовна політика є частиною національної політики, органічною складовою певного політичного курсу держави. Національна комісія зі зміцнення демократії та утвердження верховенства права розробила концепцію державної мовної політики.
Концепція державної мовної політики - це система засадничих нормативних постанов, які ґрунтуються на компетентному оцінюванні мовної ситуації в Україні, і якими мають керуватися органи державної влади та органи місцевого самоврядування у своїй практичній діяльності, регулюючи суспільні відносини в мовній царині.
Мовна ситуація - "ситуація взаємодії різних мов чи різних форм існування однієї мови в певній державі з огляду на їхню функціональну специфіку й ареал поширення".
Пріоритетом мовної політики в Україні є утвердження і розвиток української мови - головної ознаки ідентичності української нації, яка історично проживає на території України, становить абсолютну більшість її населення, дала офіційну назву державі.
Правовою основою для здійснення державної мовної політики в Україні є Конституція України (ст. 10), Закон України "Про мови в Українській PCP", "Рішення Конституційного суду України від 14 грудня 1999 року щодо застосування державної мови органами державної влади, органами місцевого самоврядування та використання її у навчальному процесі в навчальних закладах України.
Державна мовна політика має унеможливлювати перетворення України із суверенної національної держави у денаціоналізований географічний простір. Здійснення державної мовної політики забезпечує система органів, яку репрезентують Національна рада з мовної політики при Президенті України, департамент з мовної політики Міністерства юстиції України, Національна комісія з питань правопису та мовних норм Національної академії наук України, Національна рада з питань радіо та телебачення.
Державна мовна політика на сьогодні має зосереджуватися на таких пріоритетних напрямках:
1) внесення на розгляд Верховної Ради України проекту закону України про розвиток і застосування мов в Україні;
2) приведення мовного законодавства і практики його застосування у сувору відповідність з Конституцією України та Рішенням Конституційного Суду України;
3) утвердження української мови як державної в усіх сферах суспільного життя на всій території України;
4) поліпшення якості українського на теле- і радіоканалах України;
5) сприяння розвитку мов національних меншин;
6) запобігання дискримінації за мовною ознакою;
7) сприяння підвищенню загальної культури громадян України;
8) створення системи контролю за дотриманням мовного законодавства;
9) врегулювання питань, пов'язаних з удосконаленням юридичної відповідальності за порушення законів, які регулюють питання використання державної мови.
«Римський стиль» у мовній політиці використовується у більшості багатомовних країн, суть якого полягає: «чия влада, того й мова», проте й має зворотне прочитання: «сuiиs linqиа, еіиs геqіо» – «чия мова, того й влада».