44. Запозичені слова в українській мові та ставлення до запозичень.

У різні історичні епохи українська мова збагачувалася словами, запозиченими з інших мов. У сучасній українській мові їх порівняно небагато – 10-15%. Усі запозичення української мови поділяють на дві групи:

1) слова, запозичені зі слов’янських мов (з польської (скарб, байка, полковник, петрушка, барвінок), російської (паровоз, завод, взвод, безробіття, декабрист), білоруської (дьоготь, бадьорий) та ін.);

2) слова, запозичені з неслов’янських мов: з грецької (ангел, монастир, історія, біографія, поема, атмометр), латинської (акваріум, радіус, активатор, диктатура), тюркських (атаман, сарай, барабан, кизил, базар), французької (парад, кабінет, сержант, сюжет, ажур, салют), англійської (матч, баскетбол, смокінг, мітинг, лідер, фініш, бар), німецької (офіцер, штаб, єфрейтор, бухгалтер, вексель, масштаб), голландської (флот, брезент, дамба), італійської (банк, опера, помпа), іспанської (гітара, карамель, пума), фінської (камбала, морж, пельмені).

Використовуючи іншомовне слово в мовленні, зокрема й у діловому, слід добре усвідомлювати його значення; іноді замість іншомовних слів доречно використати рівноцінні українські відповідники, пор.: анархія - безладдя; дебати - обговорення; дефект - недолік, вада, хиба; конвенція - угода; лімітувати - обмежувати; прерогатива - перевага; репродукувати - відтворювати; симптом - ознака.

У сучасній українській мові вживаються слова, запозичені з інших неслов’янських мов. Вони вливалися до складу української мови з різних джерел. Цьому, зокрема, сприяли економічні, політичні та культурні взаємозв’язки українського народу, народів заходу та

сходу, внаслідок чого українська мова прийняла велику кількість слів, підпорядкувала своїм законам фонетики та граматики. Так, деякі з них, що давно вже вживаються і означають назви загальновідомих явищ і предметів, повністю сприймаються як українські. Наприклад: крейда, папір, лексика, академія, буква...

Іншомовні слова складають близько 10% словникового запасу української мови. Вживання цих слів в офіційно-діловому стилі значно рідше, ніж у науковому. Слід бути обережним та уважним при використанні у діловому мовленні іншомовних слів. Якщо їх можна замінити на відповідні українські, то доцільніше вживати останні.

Щоб правильно використовувати іншомовну лексику у діловому мовленні, треба знати деякі правила, а саме:

• не слід вживати іншомовні слова, коли є відповідники в українській мові, наприклад: ліміт – обмеження;

• вживання іншомовного слова в діловодстві допустиме лише в тому значенні, яке зафіксоване у словниках;

• не слід користуватись в одному і тому ж документі іншомовним словом і його відповідником в українській мові (бажано користуватись національною мовою, що значною мірою полегшить ведення справочинства).

Використовуючи запозичені слова, допускають ряд типових помилок:

• повторення значення запозиченого слова незапозиченим поясненням (як правило, це зумовлено незнанням або неточним знанням змісту запозиченого слова), наприклад: дезорганізатор порядку, власноручний автограф, вільна вакансія, власна автобіографія, лімітне обмеження;

• надмірне вживання (це стосується тих випадків, коли в тексті доцільніше використати незапозичене слово), наприклад: „Ефективність заходів, які паралізують вплив вищезгаданих директив, залежить від ступеня стабільності відповідних факторів і

від координування цих заходів”.

Щоб уникнути таких плмилок, потрібно дотримуватись стандарту у використанні іншомовних термінів, чітко усвідомити значення цих запозичених термінів, які використовуються для передачі змісту документа. Останнє є питанням культури мовлення.

Запам’ятайте ряд слів іншомовного походження, що часто вживаються в діловому мовленні і, на жаль, не завжди доречно; зверніть увагу на їх українські відповідники: апелювати – звертатися, аргумент – підстава, доказ, брокер – посередник, валюта – грошова одиниця, генеральний – головний, дебати – обговорення, дефект – недолік, вада, домінувати – переважати, стимулювати – заохочувати, інтеграція – об’єднання в ціле, форсувати – прискорювати, лаконічний – короткий, стислий, екстрений – терміновий, негайний, екстрраординарний – особливий, конвенція – угода, договір, кординувати – погоджувати, прерогатива – перевага, реєструвати – записувати, пріоритет – першість, репродукувати – відтворювати, симптом – ознака, фіксувати – записувати, цейтнот – нестача часу.