- •1. Теорія аграрних відносин як наука
- •2. Суть, предмет і завдання міжнародних аграрних ринкових відносин
- •3. Практична реалізація курсу міжнародних аграрних ринкових відносин та її зв'язок з іншими дисциплінами
- •4. Методологія і методи курсу міжнародні аграрні ринкові відносини
- •5. Визначення понять «Агробізнес» та «Міжнародний агробізнес»
- •2)Загальна характеристика земельних ресурсів світу.
- •3)Земельний фонд України, його структура та використання.
- •4) Лісові ресурси світу та їх використання
- •1. Класифікаційні підходи до сучасного сільського господарства світу
- •2. Зернові типи господарства та їх сучасна територіальна організація
- •3. Географія основних продуктових і непродуктових рослинницьких типів сільського господарства
- •4. Тваринницькі та змішано тваринницько-рослинницькі типи господарства
- •1)Ретроспективно-географічні аспекти утворення Європейського Союзу.
- •2) Еволюція єдиної аграрної політики Європейського Союзу.
- •3) Програми підтримки та основні органи єдиної аграрної політики
- •Сучасна єдина аграрна політика Європейського Союзу
- •1. Сучасний стан апк Німеччини
- •2. Особливості розвитку сільського господарства Франції
- •3. Розвиток агробізнесу Великобританії
- •4. Сільське господарство Італії.
- •1)Географічні особливості та закономірності розвитку агробізнесу у сша.
- •2. Сільське господарство Канади: стан та перспективи розвитку.
- •3. Територіальні особливості розвитку сільського господарства та харчової промисловості в Японії.
- •2) Сільське господарство Північно-Східних регіонів Африки
- •3) Розвиток аграрного виробництва в країнах Центральної та Західної Африки
- •4) Географічні особливості функціонування аграрного сектору в країнах Південної Африки
- •5) Розвиток аграрного виробництва в країнах Північної та Центральної Азії
- •6) Сільське господарство регіонів Південної та Південно-Західної Азії
- •7)Географічні особливості функціонування аграрного сектору в країнах Східної Азії
- •1. Територіальна диференціація сільськогосподарського виробництва в країнах Латинської Америки.
- •2. Особливості розвитку агробізнесу в Австралії, Новій Зеландії та країнах Океанії.
- •1) Суть аграрного маркетингу та підходи до його вивчення
- •2) Розробка і впровадження в дію комплексу аграрного маркетингу
- •3) Особливості маркетингу на ринку матеріальних ресурсів для сільського господарства
- •Виробництво зернових культур
- •3)Виробництво технічних культур
- •4) Географія виробництва картоплі та крохмалевмісних бульбоплодів.
- •5) Сучасна географія баштанництва й овочівництва.
- •6) Особливості розвитку і розміщення виноградарства та плодівництва.
- •7) Стимулюючі, нікотиновмісні та наркотичні культури. Квітникарство.
- •Географія основних галузей продуктивного тваринництва світу.
- •2) Особливості розвитку конярства, верблюдівництва та оленярства.
- •3) Географія допоміжних галузей тваринництва.
- •2.Суть аграрного менеджменту
- •3. Принципи функціонування аграрного менеджменту
- •4.Особливості функціонування ринкової економіки в сільському господарстві та їхній вплив на прийняття управлінських рішень
- •5. Основні функції менеджера
- •6. Висновки
- •1. Суть глобальної продовольчої проблеми в контексті потреб населення в продукції харчування.
- •2. Деякі географічні аспекти сучасної продовольчої проблеми.
- •1) Поняття про продовольчу безпеку
- •2) Діяльність міжнародних організацій у вирішенні проблем продовольчої безпеки.
1. Класифікаційні підходи до сучасного сільського господарства світу
За будь-яких спроб класифікації сільського господарства виявляється багата гамма типів, що сформувалися під впливом складної сукупності природних і соціально-економічних чинників. Особливо строката картина на сучасному етапі властива тропічному поясу, селам якого як і раніше характерна багатоукладність, а споживча спрямованість виробництва змушує вирощувати широкий спектр культур. До того ж, із наближенням до екватора слабшають обмеження, які тепловий режим накладає на галузеву структуру землеробства. Тому вона при розгляді в регіональному аспекті виразно демонструє максимальну різнобічність в тропічних областях Латинської Америки та в Африці на південь від Сахари.
Таким чином, є підстави вважати, що сільське господарство, яке в одних регіонах світу ще тільки вступає на шлях, в інших уже формує нову, ще поки не достатньо пізнану вченими стадію. Для неї характерно, що колишні спеціалізовані райони з чітко вираженою на значних територіях спеціалізацією починають дрібнитись і розпадатися на окремі, часто хаотично розташовані територіальні утворення різних типів господарств. Чи стане ця тенденція загальною - неясно, але вже безперечно, що сільськогосподарське виробництво в своєму розміщенні не виступає інерційною системою. Причому орієнтація основної маси аграрних підприємств на агроринок надає виробництву додаткового динамізму, а основні виробничі фонди що накопичуються ними постають, навпаки, як консервативний елемент.
Оскільки сільське господарство своїй локалізації представляє не тільки механічну сукупність галузей, що його формують, істотним є розуміння закономірностей його географії в типологічному аспекті. Тим часом інтродукування навіть однієї культури на сучасному етапі виглядає дуже складним завданням, особливо якщо працювати доводиться на світовий ринок із його безжальною конкуренцією. Потрібно враховувати вплив усе більшого числа різноманітних чинників, що проявляють себе на різних територіально-ієрархічних рівнях. Ще важче вирішуються ті теоретичні і практичні проблеми, що постають, коли агровиробництво розглядається у типологічному аспекті. Враховуючи, що у світі налічується орієнтовно 200 млн сільськогосподарських підприємств, їх вивчення в дрібному масштабі неминуче має спиратися переважно на дедуктивний метод. Такий підхід «згори» робить акцент на якісному дослідженні явищ, що базується передусім на аналізі двох напрямків зв'язків сільськогосподарського виробництва: з природним середовищем і з соціально-економічними складовими (агроресурсним потенціалом території). Неминуче при цьому відсутність опори на тверді кількісні критерії породжує разом з тим відомий суб'єктивізм при виокремленні типів і проведенні конкретного районування. «Тип сільського господарства» все частіше трактується в сучасній агрогеографіі як загальне і всеохоплююче поняття. Воно синтезує всі істотні ознаки сільського господарства і «вбирає» в себе всі інші класифікаційні категорії подібного роду, як-то форми (системи) землеробства, системи рослинництва і тваринництва, типи фермерських господарств і т.д. Зазначене поняття застосовується до всіх усталених способів вирощування культурних рослин і розведення домашньої худоби і може використовуватися на різних щаблях таксономічної ієрархії.
Нижче характеризуються типи, виділені на базі галузевої спрямованості виробництва та особливостей природокористування та визначили аграрну мозаїчність нашої планети.