2) Діяльність міжнародних організацій у вирішенні проблем продовольчої безпеки.

Значну роль у розв'язанні продовольчої проблеми відіграють різноманітні міжнародні організації, передусім спеціалізовані установи ООН - Продовольча і сільськогосподарська організація (ФАО), яка об'єднує близько 190 держав світу, та Міжнародний фонд сільськогосподарського розвитку.

У відповідності зі статутом ФАО основними цілями її діяльності є: поліпшення харчування і підвищення життєвого рівня людей; забезпечення зростання ефективності виробництва і розподілу продовольчих продуктів; оптимізація умов життєдіяльності сільського населення; сприяння розвиткові світової економіки.

Наростання негативних тенденцій у забезпеченні продуктами харчування в більшості країн світу стало основою для висунутої ФАО ініціативи щодо проведення саміту з питань продовольства. Він відбувся у римі в листопаді 1996 р. з участю представників 186 держав. На саміті було прийнято Римську декларацію про всесвітню продовольчу безпеку і План дій Всесвітньої зустрічі на найвищому рівні з проблем продовольства. Ці документи можуть слугувати базою для різноманітних шляхів досягнення загальної мети - продовольчої безпеки на індивідуальному рівні, на рівні домашніх господарств, на національному, регіональному і глобальному рівнях.

У плані дій зазначено, що кожна країна має прийняти відповідну стратегію залежно від її ресурсів і здатності до досягнення індивідуальних цілей, одночасно беручи участь у співробітництві на регіональному й міжнародному рівнях для виробництва колективних рішень із глобальних проблем продовольчої безпеки.

ФАО висловлює надію, що за допомогою вироблених на саміті механізмів до 2015 р. вдасться знизити кількість людності, котра регулярно недоїдає. Таким чином, створення підвалин світової продовольчої безпеки - це системне завдання, вирішення якого починається з глобального, світового рівня і має доходити до кожної окремої людини.

Головні задачі організації:

збір інформації і статистичних даних про харчування в різних країнах;

- програми допомоги голодуючим;

- розвиток ветеринарної медицини і боротьба з епідеміями серед сільськогосподарських тварин;

- розповсюдження освіти серед фермерів, риболовів, кулінарів і харчовиків різних країн;

- розробка харчових стандартів і рекомендації по їх впровадженню у всьому світі.

Останнє завдання ФАО виконується спільно з ООН, ВОЗ і міжурядовими організаціями. ФАО і ВОЗ створили для цього об'єднану комісію "Кодекс аліментаріус", яка виробляє обґрунтовані (з медичної і технічної точок зору) норми застосування пестицидів, інсектицидів і харчових добавок.

Стандарти ФАО носять рекомендаційний характер і не є обов'язковими до дотримання на території держав-членів. Але країна, яка не дотримує їх, накликає на себе докір в зневазі міжнародними нормами. Як правило, в багатьох країнах вимоги до змісту хімікатів і харчових добавок вище, ніж в нормативах ФАО.

Організація налічує 189 країн членів, одним з них, разом з країнами Європи, є Європейський Союз. Україна приєдналася до ФАО листопаді 2003 року.

Структура ФАО включає 8 депертаментів, і в тому числі департаменти сільського господарства, рибальництва і лісового господарства.

В організації працює понад 6500 осіб, лише із представників країн-членів.

Суттєве місце в ФАО займає світова продовольча програма – фонд продовольства і грошових засобів, які надаються окремим країн, які потребують даної допомоги.

Міжнародний фонд сільськогосподарського розвитку (МФСР, англ. IFAD) — багатобічна фінансова установа, створена в 1977 році за рішенням Всесвітньої продовольчої конференції 1974 року, — вирішує завдання боротьби з голодом і бідністю в сільських районах країн, що розвиваються.

Фонд мобілізує ресурси, роблячи можливим для бідних сільських домогосподарств поліпшити своє харчування, збільшити сільськогосподарське виробництво й доходи. У крайній бідності, якої майже завжди супроводжують хронічний голод і недоїдання, перебувають 75 відсотків жителів сільських районів, найчастіше жінок і представників корінних народів.

МФСР надає пряме фінансування у вигляді позик і грантів, залучає додаткові ресурси для реалізації своїх проектів і програм. Умови кредитування варіюються залежно від величини валового національного продукту на душу населення в конкретній країні. МФСР працює з багатьма установами, у тому числі із Всесвітнім банком, регіональними банками розвитку, іншими регіональними кредитно-фінансовими установами й установами Організації Об'єднаних Націй. Багато хто з них спільно фінансують проекти МФСР.

МФСР фінансується за рахунок добровільних пожертв від урядів, спеціальних внесків, вступів від погашення виданих кредитів і інвестиційних доходів.