1. Географія основних галузей продуктивного тваринництва світу.

Тваринництво – найваж­ливіша, поряд із рослинницт­вом, галузь сільського госпо­дарства, завданням якої є роз­ведення свійських тварин для ви­робництва тваринницької продукції. Основними галу­зями продуктивного тваринництва є скотарство, свинарство, птахівництво, вівчарство та козівництво.

Скотарство — провідна галузь тваринництва в усіх природно-економічних зонах, але най­більша концентрація поголів'я великої рогатої худоби спостерігається в примісь­ких агропромислових комплексах та лі­состепових і степових регіонах. Загальна чисельність поголів‘я ВРХ на початок 2006 року досягла у світі 1372,3 млн. голів, а у структурі виробництва м'яса усіх видів – 23 % припадає на яло­вичину і телятину (%).

Велика рогата худоба здатна адаптуватися до будь-якого клімату та ландшафтів. Безгорбий тип ВРХ домінує в Північній півкулі, особливо в помірній зоні, а також у багатьох областях Південної Америки, Східній і Південній Африці та Австралії. Горбата зебуподібна худоба переважає в тропічних і субтропічних регіонах. Загалом усі існуючі сьогодні породи ВРХ спеціалісти поділяють на дві великі групи - м’ясні та молочні, як проміжні виділяють молочно-м’ясні та м’ясо-молочні.

Велику рогату худобу розводять скрізь, де здійснюється аграрне виробництво. Загальна чисельність поголів’я ВРХ у 2005 році становила 1372,3 млрд. голів, із них на Індію припадало майже 200 млн., Бразилію - 153 млн., Китай – 15 млн., США – 96 млн., Аргентину – 54 млн. До першої десятки країн за чисельністю поголів’я ВРХ також входять Мексика (30 млн. гол.), Ефіопія (29,8 млн. гол.), Австралія (26,2 млн. гол.) та Колумбія (26,0 млн. гол), Росія (27,3 млн. гол.). Частка "десятки" становить понад 58 % до загалу. Цікавий є той факт, що в Новій Зеландії чисельність поголів’я ВРХ у 2,5 раза вища, ніж чисельність населення країни, в Ірландії та Аргентині майже вдвічі, а в Коста-Риці, Болівії та Монголії вона приблизно дорівнює чисельності населення. До цього часу дика рогата худоба, як правило, у вигляді невеликих стад, зустрічається у США, Франції, Колумбії, Австралії та деяких країнах.

Свинарство – галузь продуктивного тваринництва, яка займається розведенням домашніх свиней із метою отримання м’яса, сала, шкір та інших продуктів. Свинина займає у світовому балансі м’яса перше місце, у 2004 році її частка становила понад 36 %.

Світове поголів’я свиней за 50 останніх років зросло майже втричі й досягнуло в 2005 р. - 960,8 млн. голів. Розміщення свинарства як галузі в територіальному відношенні досить нерівномірне, що частково можна пояснити релігійними заборонами на споживання свинини в мусульманських країнах та на територіях, де сповідують іудаїзм. Територіально найбільша концентрація поголів’я спостерігається в Азії, де його частка становить понад 50 %. Істотно зменшилось поголів’я свиней у Північній Америці (із 1/4 до 1/10), а також у країнах Європи та Південної Америки.

Лідером у розвитку свинарства на початку ХХІ століття залишається Китай, де сконцентровано 50,9 % (488,8 млн.) світового поголів’я. Друге місце посідають США – 6,3 % (60,6 млн.), третє Бразилія – 58,5 млн. (6,1 %). Серед країн Європи найбільша кількість свиней вирощується в Німеччині (26,9 млн.), Іспанії (25,3 млн.) та Польщі (18,0 млн.).

Вівчарство – одна із провідних галузей тваринництва світу, яка займається розведенням овець з метою отримання м’яса (баранини), вовни, молока та шкур (руна). Серед одомашнених тварин тільки вівці, кози та верблюди є найбільш пристосованими до посушливих умов, континентального клімату та убогої рослинності аридних областей.

Світове поголів’я овець за період 1950-2005 років зросло із 738 млн. до 1079 млн., максимальна чисельність була зафіксована у 1990 році і становила 1203,5 млн. голів. За цей період постійно збільшувалось поголів’я в Азії, Західній Європі та Африці, натомість зменшувалось у Північній та Південній Америці, Східній Європі та Австралії. Зміни в чисельності поголів’я спричинені рядом чинників, серед яких основними виступають: несприятливі природні умови, зміна попиту на вовну, баранину та овече молоко.

Птахівництво - високопродуктивна галузь тваринництва, що займається вирощуванням домашньої птиці з метою отримання цінних продуктів харчування – яєць і м’яса, а також важливої сировини для легкої промисловості – пуху та пір’я.

У структурі поголів’я дорослої птиці кури займають 85 %, качки 10–12 %, гуси близько – 2 %, індики – 1%. Яйця водоплавної птиці та індиків у дуже незначних кількостях використовуються як харчові продукти, оскільки їх основне призначення – інкубаційне. Загальна чисельність поголів’я птиці усіх видів на початок 2006 року становила 18017,4 млн. голів. За останні 15 років чисельність поголів’я птиці зросла на 36,4 %, за минулий тридцятирічний період світове поголів’я курей збільшилось утричі й досягло майже 15 млрд. голів.