- •1. Теорія аграрних відносин як наука
- •2. Суть, предмет і завдання міжнародних аграрних ринкових відносин
- •3. Практична реалізація курсу міжнародних аграрних ринкових відносин та її зв'язок з іншими дисциплінами
- •4. Методологія і методи курсу міжнародні аграрні ринкові відносини
- •5. Визначення понять «Агробізнес» та «Міжнародний агробізнес»
- •2)Загальна характеристика земельних ресурсів світу.
- •3)Земельний фонд України, його структура та використання.
- •4) Лісові ресурси світу та їх використання
- •1. Класифікаційні підходи до сучасного сільського господарства світу
- •2. Зернові типи господарства та їх сучасна територіальна організація
- •3. Географія основних продуктових і непродуктових рослинницьких типів сільського господарства
- •4. Тваринницькі та змішано тваринницько-рослинницькі типи господарства
- •1)Ретроспективно-географічні аспекти утворення Європейського Союзу.
- •2) Еволюція єдиної аграрної політики Європейського Союзу.
- •3) Програми підтримки та основні органи єдиної аграрної політики
- •Сучасна єдина аграрна політика Європейського Союзу
- •1. Сучасний стан апк Німеччини
- •2. Особливості розвитку сільського господарства Франції
- •3. Розвиток агробізнесу Великобританії
- •4. Сільське господарство Італії.
- •1)Географічні особливості та закономірності розвитку агробізнесу у сша.
- •2. Сільське господарство Канади: стан та перспективи розвитку.
- •3. Територіальні особливості розвитку сільського господарства та харчової промисловості в Японії.
- •2) Сільське господарство Північно-Східних регіонів Африки
- •3) Розвиток аграрного виробництва в країнах Центральної та Західної Африки
- •4) Географічні особливості функціонування аграрного сектору в країнах Південної Африки
- •5) Розвиток аграрного виробництва в країнах Північної та Центральної Азії
- •6) Сільське господарство регіонів Південної та Південно-Західної Азії
- •7)Географічні особливості функціонування аграрного сектору в країнах Східної Азії
- •1. Територіальна диференціація сільськогосподарського виробництва в країнах Латинської Америки.
- •2. Особливості розвитку агробізнесу в Австралії, Новій Зеландії та країнах Океанії.
- •1) Суть аграрного маркетингу та підходи до його вивчення
- •2) Розробка і впровадження в дію комплексу аграрного маркетингу
- •3) Особливості маркетингу на ринку матеріальних ресурсів для сільського господарства
- •Виробництво зернових культур
- •3)Виробництво технічних культур
- •4) Географія виробництва картоплі та крохмалевмісних бульбоплодів.
- •5) Сучасна географія баштанництва й овочівництва.
- •6) Особливості розвитку і розміщення виноградарства та плодівництва.
- •7) Стимулюючі, нікотиновмісні та наркотичні культури. Квітникарство.
- •Географія основних галузей продуктивного тваринництва світу.
- •2) Особливості розвитку конярства, верблюдівництва та оленярства.
- •3) Географія допоміжних галузей тваринництва.
- •2.Суть аграрного менеджменту
- •3. Принципи функціонування аграрного менеджменту
- •4.Особливості функціонування ринкової економіки в сільському господарстві та їхній вплив на прийняття управлінських рішень
- •5. Основні функції менеджера
- •6. Висновки
- •1. Суть глобальної продовольчої проблеми в контексті потреб населення в продукції харчування.
- •2. Деякі географічні аспекти сучасної продовольчої проблеми.
- •1) Поняття про продовольчу безпеку
- •2) Діяльність міжнародних організацій у вирішенні проблем продовольчої безпеки.
5) Сучасна географія баштанництва й овочівництва.
Баштанні культури- це група культурних рослин родини гарбузових, які вирощуються для безпосереднього вживання в їжу, як кормові та технічні культури. До баштанних культур належать кавуни, дині, гарбузи, кабачки, патисони та декоративні гарбузи. Батьківщиною баштанних культур вважають тропічні та субтропічні регіони Азії, Африки та Латинської Америки, але тепер вони вирощуються на всіх обжитих материках. Північна границя їх розповсюдження у відкритому ґрунті сягає до 45-50о пн. широти. Більшість баштанних культур – рослини, які стеляться, зі значною кількістю листя та потужною кореневою системою. Довжина головних стебел у гарбузів і кавунів може досягти 8-10 метрів. Усі баштанні культури є теплолюбними й водночас посухостійкими.
Найбільш розвинуто баштанництво в країнах Середньої та Центральної Азії, Латинської Америки, на півдні Росії (Поволжя, Кубань, Краснодарський край), півдні України, Іспанії, Румунії, Болгарії, Туреччині, Угорщині, США. Найбільш високі та стабільні врожаї баштанні культури дають на цілинних і перелогових землях (200-400 ц/га).
Кавун – одно- та багаторічні трав’яниста рослина, яка використовується як харчова та кормова культура. Урожайність кормових кавунів вища, ніж столових, і становить до 500-650 ц/га. Кавун теплолюбна культура, яка не переносить навіть незначних за тривалістю заморозків, вибаглива до ґрунтів.
Диня в дикому вигляді зустрічається в Південно-Західній Азії. Центром формування культурних сортів є Мала та Середня Азія, де її вирощують понад 2 тис. років. Дині культивують і на півдні Європи, в багатьох районах Азії та Північної Америки (США). Диня досить вибаглива до тепла і світла рослина, але переносить посухи і може рости навіть на засолених ґрунтах. Найкращі врожаї дає на піщаних, супіщаних та легкосуглинкових ґрунтах.
Пересічна врожайність 100-150 ц/га, на поливних землях до 300-400 ц/га. Основні регіони вирощування: країни Середньої Азії, Туреччина, Середземноморський регіон, США.
Кабачки – кущовий різновид твердошкірого гарбуза, овочева культура. Однорічна, теплолюбна рослина, яка добре продукує на родючих легких ґрунтах. Культура досить скороспіла, досягає стиглості за 40-45 діб. Молоді плоди використовуються в харчуванні після відповідної кулінарної обробки, а в перезрілому вигляді – як корм для худоби. Врожайність кабачків коливається від 200 до 1000 ц/га.
Гарбуз – основна баштанна культура, яка нараховує понад 20 видів. Існує три види гарбузів: крупноплідний, мускатний та твердошкірий (звичайний) та його різновиди – кабачок і патисон. Гарбуз теплолюбна та світлолюбна культура, вимоглива до вологості та ґрунтів. Найбільш сприятливі для вирощування чорноземні ґрунти. Урожайність плодів гарбуза становить 400-800 ц/га.
Овочівництво. Це група культурних рослин, які вирощуються з метою отримання овочів. В усьому світі відомо понад 120 овочевих культур. Залежно від продуктивних органів усі овочеві культури поділяються на листкові (капуста, салат, шпинат, листкова петрушка, щавель (квасець), мангольд, цибуля-батун та ін.), плодові (помідори, огірки, баклажани, перець, патисони, кабачки, фізаліс), овочеві (зелений горошок, квасоля, лобіо, бамія, біб), цибулинні (цибуля, часник), коренеплідні та корінцеві (морква, столові буряки, пастернак, селера, коренева петрушка, ріпа, редька, хрін та ін.), потовщено листкові (черешкові) (ревінь, селера), молоді пагінці (спаржа). До овочевих культур також належать рання картопля та цукрова кукурудза. За типом розвитку та тривалістю вегетаційного періоду овочеві культури поділяються на однорічні (огірки, помідори, редиска, кріп та ін.), дворічні (практично всі коренеплоди й капуста) та багаторічні (ревінь, щавель, хрін, любисток).
Овочеві культури вирощують у всіх землеробських регіонах світу, південною та північною межею ареалу поширення є границя сучасного землеробства, а далеко за її межами овочеві культури вирощують у парниках та теплицях (овочівництво закритого ґрунту).