- •1. Теорія аграрних відносин як наука
- •2. Суть, предмет і завдання міжнародних аграрних ринкових відносин
- •3. Практична реалізація курсу міжнародних аграрних ринкових відносин та її зв'язок з іншими дисциплінами
- •4. Методологія і методи курсу міжнародні аграрні ринкові відносини
- •5. Визначення понять «Агробізнес» та «Міжнародний агробізнес»
- •2)Загальна характеристика земельних ресурсів світу.
- •3)Земельний фонд України, його структура та використання.
- •4) Лісові ресурси світу та їх використання
- •1. Класифікаційні підходи до сучасного сільського господарства світу
- •2. Зернові типи господарства та їх сучасна територіальна організація
- •3. Географія основних продуктових і непродуктових рослинницьких типів сільського господарства
- •4. Тваринницькі та змішано тваринницько-рослинницькі типи господарства
- •1)Ретроспективно-географічні аспекти утворення Європейського Союзу.
- •2) Еволюція єдиної аграрної політики Європейського Союзу.
- •3) Програми підтримки та основні органи єдиної аграрної політики
- •Сучасна єдина аграрна політика Європейського Союзу
- •1. Сучасний стан апк Німеччини
- •2. Особливості розвитку сільського господарства Франції
- •3. Розвиток агробізнесу Великобританії
- •4. Сільське господарство Італії.
- •1)Географічні особливості та закономірності розвитку агробізнесу у сша.
- •2. Сільське господарство Канади: стан та перспективи розвитку.
- •3. Територіальні особливості розвитку сільського господарства та харчової промисловості в Японії.
- •2) Сільське господарство Північно-Східних регіонів Африки
- •3) Розвиток аграрного виробництва в країнах Центральної та Західної Африки
- •4) Географічні особливості функціонування аграрного сектору в країнах Південної Африки
- •5) Розвиток аграрного виробництва в країнах Північної та Центральної Азії
- •6) Сільське господарство регіонів Південної та Південно-Західної Азії
- •7)Географічні особливості функціонування аграрного сектору в країнах Східної Азії
- •1. Територіальна диференціація сільськогосподарського виробництва в країнах Латинської Америки.
- •2. Особливості розвитку агробізнесу в Австралії, Новій Зеландії та країнах Океанії.
- •1) Суть аграрного маркетингу та підходи до його вивчення
- •2) Розробка і впровадження в дію комплексу аграрного маркетингу
- •3) Особливості маркетингу на ринку матеріальних ресурсів для сільського господарства
- •Виробництво зернових культур
- •3)Виробництво технічних культур
- •4) Географія виробництва картоплі та крохмалевмісних бульбоплодів.
- •5) Сучасна географія баштанництва й овочівництва.
- •6) Особливості розвитку і розміщення виноградарства та плодівництва.
- •7) Стимулюючі, нікотиновмісні та наркотичні культури. Квітникарство.
- •Географія основних галузей продуктивного тваринництва світу.
- •2) Особливості розвитку конярства, верблюдівництва та оленярства.
- •3) Географія допоміжних галузей тваринництва.
- •2.Суть аграрного менеджменту
- •3. Принципи функціонування аграрного менеджменту
- •4.Особливості функціонування ринкової економіки в сільському господарстві та їхній вплив на прийняття управлінських рішень
- •5. Основні функції менеджера
- •6. Висновки
- •1. Суть глобальної продовольчої проблеми в контексті потреб населення в продукції харчування.
- •2. Деякі географічні аспекти сучасної продовольчої проблеми.
- •1) Поняття про продовольчу безпеку
- •2) Діяльність міжнародних організацій у вирішенні проблем продовольчої безпеки.
4) Географія виробництва картоплі та крохмалевмісних бульбоплодів.
Крохмалевмісних культури – рослини, які здатні нагромаджувати в тканинах значну кількість крохмалю і використовуються для його отримання. Основною крохмалевмісною культурою у світі є картопля, яка досить інтенсивно культивується в багатьох землеробських районах світу. Вирощують також батат, маніок їстівний, ямс, топінамбур, стахіс, тар та сагову пальму.
Картопля – цінна землеробська культура унікального використання. У продовольчому балансі багатьох країн світу посідає друге місце після зернових культур. Картопля волого- та світлолюбна культура, для вирощування якої найбільш придатні чорноземні, дерново-підзолисті, сірі лісові ґрунти та осушені торф’яники.
Виробництво картоплі у світі перевищує сумарне виробництво усіх найбільш поширених крохмалевмісних бульбоплодів (ямсу, маніоку та батату).
Найбільше картоплі у 2005 році виробили: Китай – 73,0 млн. т, Росія – 32,5 млн. т, Індія – 24,0, Україна – 19,5 млн. т, США – 19,1 млн. т та Польща – 11,0 млн. т. (табл. 2.14). Серед континентів перше місце у виробництві картоплі посідає Європа (близько 50% світового обсягу), друге – Азія, третє – Америка.
Картопля використовує багато поживних речовин, тому потребує значної кількості внесення органічних і мінеральних добрив. Так, при врожайності 200-250 ц/га з ґрунтів, зайнятих даною культурою, виноситься пересічно 150 кг азоту, 45 кг фосфатних і близько 180 калійних речовин. Саме недостатність добрив при вирощуванні картоплі знижує її врожайність майже удвічі. Пересічна світова врожайність картоплі становить 155-165 ц/га.
Батат (солодка картопля) – багаторічна бульбоплідна культура з високим вмістом крохмалю. Культура досить вибаглива до тепла, вологи та світла. Основним способом розмноження є відростки пророщених бульб або ж відтинки в’юнких стебел.
Основними ареалами вирощування культури на початку ХХІ століття залишаються країни Південно-Східної та Східної Азії й субтропічні райони Африки. Найбільшим продуцентом солодкої картоплі є Китай, який виробляє понад 84% світового виробництва. Значні масиви батату зосереджені у В’єтнамі, Уганді, Японії, Індонезії, Індії (табл. 4.3). На невеликих площах вирощується батат у США, Іспанії, М’янмі та інших країнах.
Маніок – невисокі кущі та дерева, які ростуть у тропіках Південної Америки. Всього існує понад 160 видів. Рослина використовується для отримання натурального каучуку (з молочного соку) – манісоба, а також як харчова культура. Щорічно, в кінці 90-х років вирощувалось понад 150 млн. т бульб маніоку. До основних виробників належать Бразилія, Нігерія, Демократична Республіка Конго, Таїланд та Індонезія.
Ямс – група тропічних рослин родини діоскорея. Культивується в тропіках і субтропіках заради бульб, які являють собою потовщені міжвузля кореневищ. Бульби містять близько 30% крохмалю і важать до 4,8 кг. Використовуються в їжу подібно до картоплі, а через значну кількість мінеральних речовин, протеїну та вітамінів групи В та С із висушених бульб виготовляють борошно. Крім харчової промисловості, використовують для виробництва гормональних препаратів. Найбільший ареал вирощування – Екваторіальна Африка. У Нігерії щорічно виробляють 22 млн. т бульб ямсу (73% світового виробництва). Значно менше бульб виробляють Кот-д’Івуар, Бенін та Гана.