- •1. Теорія аграрних відносин як наука
- •2. Суть, предмет і завдання міжнародних аграрних ринкових відносин
- •3. Практична реалізація курсу міжнародних аграрних ринкових відносин та її зв'язок з іншими дисциплінами
- •4. Методологія і методи курсу міжнародні аграрні ринкові відносини
- •5. Визначення понять «Агробізнес» та «Міжнародний агробізнес»
- •2)Загальна характеристика земельних ресурсів світу.
- •3)Земельний фонд України, його структура та використання.
- •4) Лісові ресурси світу та їх використання
- •1. Класифікаційні підходи до сучасного сільського господарства світу
- •2. Зернові типи господарства та їх сучасна територіальна організація
- •3. Географія основних продуктових і непродуктових рослинницьких типів сільського господарства
- •4. Тваринницькі та змішано тваринницько-рослинницькі типи господарства
- •1)Ретроспективно-географічні аспекти утворення Європейського Союзу.
- •2) Еволюція єдиної аграрної політики Європейського Союзу.
- •3) Програми підтримки та основні органи єдиної аграрної політики
- •Сучасна єдина аграрна політика Європейського Союзу
- •1. Сучасний стан апк Німеччини
- •2. Особливості розвитку сільського господарства Франції
- •3. Розвиток агробізнесу Великобританії
- •4. Сільське господарство Італії.
- •1)Географічні особливості та закономірності розвитку агробізнесу у сша.
- •2. Сільське господарство Канади: стан та перспективи розвитку.
- •3. Територіальні особливості розвитку сільського господарства та харчової промисловості в Японії.
- •2) Сільське господарство Північно-Східних регіонів Африки
- •3) Розвиток аграрного виробництва в країнах Центральної та Західної Африки
- •4) Географічні особливості функціонування аграрного сектору в країнах Південної Африки
- •5) Розвиток аграрного виробництва в країнах Північної та Центральної Азії
- •6) Сільське господарство регіонів Південної та Південно-Західної Азії
- •7)Географічні особливості функціонування аграрного сектору в країнах Східної Азії
- •1. Територіальна диференціація сільськогосподарського виробництва в країнах Латинської Америки.
- •2. Особливості розвитку агробізнесу в Австралії, Новій Зеландії та країнах Океанії.
- •1) Суть аграрного маркетингу та підходи до його вивчення
- •2) Розробка і впровадження в дію комплексу аграрного маркетингу
- •3) Особливості маркетингу на ринку матеріальних ресурсів для сільського господарства
- •Виробництво зернових культур
- •3)Виробництво технічних культур
- •4) Географія виробництва картоплі та крохмалевмісних бульбоплодів.
- •5) Сучасна географія баштанництва й овочівництва.
- •6) Особливості розвитку і розміщення виноградарства та плодівництва.
- •7) Стимулюючі, нікотиновмісні та наркотичні культури. Квітникарство.
- •Географія основних галузей продуктивного тваринництва світу.
- •2) Особливості розвитку конярства, верблюдівництва та оленярства.
- •3) Географія допоміжних галузей тваринництва.
- •2.Суть аграрного менеджменту
- •3. Принципи функціонування аграрного менеджменту
- •4.Особливості функціонування ринкової економіки в сільському господарстві та їхній вплив на прийняття управлінських рішень
- •5. Основні функції менеджера
- •6. Висновки
- •1. Суть глобальної продовольчої проблеми в контексті потреб населення в продукції харчування.
- •2. Деякі географічні аспекти сучасної продовольчої проблеми.
- •1) Поняття про продовольчу безпеку
- •2) Діяльність міжнародних організацій у вирішенні проблем продовольчої безпеки.
2) Розробка і впровадження в дію комплексу аграрного маркетингу
Комплекс маркетингу - одне з основних понять сучасного маркетингу. Комплекс маркетингу - це набір змінних факторів, які піддаються контролю і які фірма використовує з метою визвати бажану відповідну реакцію цільового ринку. До комплексу маркетингу входить все те, що фірма може використати для посилення попиту на свій товар. Якщо всі ці можливості об'єднати, то комплекс маркетингу можна подати із чотирьох частин: товар (послуга), ціна, методи розповсюдження, методи стимулювання.
Товар - це все, що може задовольняти потребу і пропонується ринку з метою звернення уваги, придбання чи споживання. Товаром можуть бути об'єкти, послуги, особи, місця, організації та ідеї. У маркетингу виділяється таке поняття, як товарна одиниця. Це відокремлена цілісність, характерна показниками: величини, кольору, ваги, зовнішнього вигляду, ціни.
Товар аграрного виробництва має життєвий цикл. Його можна визначити як процес розвитку продажу товару й отримання прибутку. Складається життєвий цикл із чотирьох етапів: виведення на ринок, зростання зрілості та спаду.
Перш ніж продукція із поля фермерських господарств потрапить на стіл споживача, вона багаторазово переходить із в рук у руки. При цьому кожен раз, на кожному етапі розв'язується проблема, за яку ціну продавці готові продати продукцію, а споживачі готові за неї заплатити. Ціна є орієнтиром і для виробника, і для споживача продуктів. Фермери будуть більше висівати пшениці, ніж вівса, якщо ціна і прибуток будуть сприятливіші на пшеницю.
Переробні підприємства також будуть реагувати на стимули цін і прибутків. Ціна - це основний чинник ринку, що впливає на споживчий вибір покупця. Особливо це положення стосується малозабезпечених прошарків населення.
Для кожного агропромислового підприємства дуже важливо встановити вихідну ціну. Можна виділити шість етапів цієї процедури: встановлення завдань ціноутворення; визначення попиту; оцінка витрат; аналіз цін і товарів конкурентів; вибір методу ціноутворення; встановлення кінцевої ціни.
Характерними рисами сучасних продовольчих ринків розвинутих країн є спеціалізація, диверсифікація й інтеграція. їх наявність має три важливих наслідки для системи продовольчого маркетингу: 1) посилюється взаємозв'язок виробників продуктів харчування, маркетингових фірм і споживачів; 2) посилюється роль обміну і маркетингової діяльності; 3) має місце тенденція по укрупнення фірм.
Прописною істинною, яку знає кожен економіст є твердження про те, що спеціалізація приводить до підвищення продуктивності праці, а, відповідно, і до ефективності. Незважаючи на це, більшість маркетингових фірм розширює асортимент пропонованої продукції, стараючись зробити ринок продовольчих товарів диверсифікованим.
Ще однією із ознак сучасного продовольчого ринку є його інтеграція. Інтеграція становить собою процес укрупнення фірм через об'єднання додаткових функцій маркетингу і видів діяльності під єдиним керівництвом. Існують три основні види інтеграції: вертикальна, горизонтальна і конгломератна.
Агромаркетингові організації є спрямовані на організації, фірми, конкретних людей, котрі діяльністю впливають на досягнення цими підприємствами успіху на ринку. Найважливішими адресатами комунікативної політики аграрного ринку є:
Існуючі та потенційні споживачі продовольчих товарів. Якщо споживач придбав товар, можна впевнено сказати про ефективність комунікативного зв'язку.
Постачальники. До них належать окремі особи, котрі забезпечують агромаркетингові підприємства сировиною, матеріалами, машинами й устаткуванням. Про ефективність засвідчує взаємовигідна комерційна співпраця.
Посередники. До них відносять фірми або окремі особи, які допомагають, у реалізаційній функції, її транспортуванні, складуванні, в здійсненні інших аїромаркетингових функцій.
Контактні аудиторії. Це об'єднання людей, котрі безпосередньої участі в агромаркетинговій діяльності не беруть, але своїми діями можуть формувати позитивний або негативний імідж фірми. До них належать органи місцевої влади й управління, представники засобів масової інформації, санстанції, місцеві жителі.