- •1. Теорія аграрних відносин як наука
- •2. Суть, предмет і завдання міжнародних аграрних ринкових відносин
- •3. Практична реалізація курсу міжнародних аграрних ринкових відносин та її зв'язок з іншими дисциплінами
- •4. Методологія і методи курсу міжнародні аграрні ринкові відносини
- •5. Визначення понять «Агробізнес» та «Міжнародний агробізнес»
- •2)Загальна характеристика земельних ресурсів світу.
- •3)Земельний фонд України, його структура та використання.
- •4) Лісові ресурси світу та їх використання
- •1. Класифікаційні підходи до сучасного сільського господарства світу
- •2. Зернові типи господарства та їх сучасна територіальна організація
- •3. Географія основних продуктових і непродуктових рослинницьких типів сільського господарства
- •4. Тваринницькі та змішано тваринницько-рослинницькі типи господарства
- •1)Ретроспективно-географічні аспекти утворення Європейського Союзу.
- •2) Еволюція єдиної аграрної політики Європейського Союзу.
- •3) Програми підтримки та основні органи єдиної аграрної політики
- •Сучасна єдина аграрна політика Європейського Союзу
- •1. Сучасний стан апк Німеччини
- •2. Особливості розвитку сільського господарства Франції
- •3. Розвиток агробізнесу Великобританії
- •4. Сільське господарство Італії.
- •1)Географічні особливості та закономірності розвитку агробізнесу у сша.
- •2. Сільське господарство Канади: стан та перспективи розвитку.
- •3. Територіальні особливості розвитку сільського господарства та харчової промисловості в Японії.
- •2) Сільське господарство Північно-Східних регіонів Африки
- •3) Розвиток аграрного виробництва в країнах Центральної та Західної Африки
- •4) Географічні особливості функціонування аграрного сектору в країнах Південної Африки
- •5) Розвиток аграрного виробництва в країнах Північної та Центральної Азії
- •6) Сільське господарство регіонів Південної та Південно-Західної Азії
- •7)Географічні особливості функціонування аграрного сектору в країнах Східної Азії
- •1. Територіальна диференціація сільськогосподарського виробництва в країнах Латинської Америки.
- •2. Особливості розвитку агробізнесу в Австралії, Новій Зеландії та країнах Океанії.
- •1) Суть аграрного маркетингу та підходи до його вивчення
- •2) Розробка і впровадження в дію комплексу аграрного маркетингу
- •3) Особливості маркетингу на ринку матеріальних ресурсів для сільського господарства
- •Виробництво зернових культур
- •3)Виробництво технічних культур
- •4) Географія виробництва картоплі та крохмалевмісних бульбоплодів.
- •5) Сучасна географія баштанництва й овочівництва.
- •6) Особливості розвитку і розміщення виноградарства та плодівництва.
- •7) Стимулюючі, нікотиновмісні та наркотичні культури. Квітникарство.
- •Географія основних галузей продуктивного тваринництва світу.
- •2) Особливості розвитку конярства, верблюдівництва та оленярства.
- •3) Географія допоміжних галузей тваринництва.
- •2.Суть аграрного менеджменту
- •3. Принципи функціонування аграрного менеджменту
- •4.Особливості функціонування ринкової економіки в сільському господарстві та їхній вплив на прийняття управлінських рішень
- •5. Основні функції менеджера
- •6. Висновки
- •1. Суть глобальної продовольчої проблеми в контексті потреб населення в продукції харчування.
- •2. Деякі географічні аспекти сучасної продовольчої проблеми.
- •1) Поняття про продовольчу безпеку
- •2) Діяльність міжнародних організацій у вирішенні проблем продовольчої безпеки.
1) Суть аграрного маркетингу та підходи до його вивчення
Найпоширенішим поняттям аграрного маркетингу в економічній літературі є визначення аграрного маркетингу як сукупності всіх видів діяльності, які становлять систему руху продуктів аграрного виробництва від виробника до споживача.
Маркетинг починається із рішення фермера про виробництво. Фермер повинен виробити продукцію асортименту та якості, що користуються попитом. Однак процес виробництва не закінчується на аграрному виробникові. Вироблений продукт потрібно переводити в гроші. На цьому шляху можна використати два варіанти. Перший - фермер сам реалізує свою продукцію. Так відбувається в Україні з більшістю товарної продукції агровиробників. Селяни самі свій товар реалізують. Використання маркетингових зусиль мінімальне. Фермера цікавить ринкова кон'юнктура і можливість продати свій товар, навіть за рахунок зниження прибутків. Другий - фермер користується послугами посередників. Їх може бути один або декілька, і вони купувати будуть лише те, що перепродається. Деякі з посередників можуть за надання послуг отримати значно більше від самих виробників.
У сучасній економічній літературі ведуться суперечки з приводу того, чи вводити до системи маркетингу галузі, які забезпечують агровиробників сільськогосподарською технікою, комбікормами, добривами, засобами захисту рослин. Більшість економістів відповідає ствердно, наголошуючи, що закупки на ринках ресурсів впливають на прибуток фермера не менше, ніж рішення з маркетингу власної продукції.
В Україні, як і в багатьох посткомуністичних країнах Східної Європи, дослідження проблем аграрного маркетингу не отримало належної уваги. Це пояснюється двома причинами: по-перше, продукції сільського господарства виробляється недостатньо, по-друге, у багатьох керівників створюється думка про незначну роль маркетингу в умовах дефіциту. Керівників, як і раніше, більше цікавить проблема, як продати вироблене. Однак ринкові перетворення в Україні та їх перші результати засвідчують необхідність переходу до нової концепції - виробляти те, що можна продати, а не продавати, що вироблено. Це принципово інший підхід, і в основі його міститься логіка маркетингу. Між цими двома підходами існують принципові розбіжності.
Мета виробничо-збутової орієнтації - розв'язати виробничу проблему, забезпечити високу якість, низьку собівартість, а маркетингової - виконати-формувати споживчий попит і отримувати прибутки. При виробничо-збутовій орієнтації високий статус мають професії агрономів, ветеринарів, зоотехніків; при маркетинговій -економістів, менеджерів, маркетологів.
Наслідком використання переважно організаційно-розпо-рядних методів управління є млявий товарний рух і, відповідно, низька ефективність виробництва.
Маркетингова орієнтація, що ґрунтується на економічних методах управління, приводить до постійного аналізу кон'юнктури ринку, забезпечення швидкого товарного руху, необхідності оновлення асортименту виробленої продукції і, в кінцевому підсумку, до високої ефективності виробництва.
Аграрний маркетинг охоплює два види діяльності: Перший передбачає фізичну зміну аграрного продукту, його зберігання, переробку, пересування від виробника до споживача. Другий стосується процесів обліку і встановлення цін на товар. Економічний аспект аграрного маркетингу менш відомий, ніж аспект фізичного розподілу, проте не менш важливий. На основі цих двох видів діяльності ґрунтуються функції аграрного маркетингу.
В сучасних літературних, наукових джерелах немає чіткого визначення поняття „функція маркетингу". Вчені та практики по-різному трактують їх зміст. Наприклад, Є.Сєрова, аналізуючи інституційні характеристики маркетингу, виділяє такі його функції:
обмін - купівля - продаж;
фізична трансформація - переробка, транспортування;
сприяння пересування товару - стандартизація, фінансування, страхування ризику, інформаційне забезпечення.