5) Розвиток аграрного виробництва в країнах Північної та Центральної Азії

Складні агрокліматичні умови більшої частини регіону зумовили ареальний розвиток сільського господарства в найбільш сприятливих для цього районах: на півдні Сибіру, на сході, півдні та півночі Казахстану, в оазисах та родючих долинах Середньої Азії.

Рослинництво. Землеробство в азійській частині Росії має осередковий характер на півдні, особливо у Західному Сибіру (Барабинський і Кулундинський степи). Західний Сибір є найважливішим районом зернового землеробства, в основі якого лежить вирощування ярої пшениці, на яку припадає 52 % посівних площ зернових. Високоякісні сорти пшениці, особливо твердих сортів, що містять 20-24 % білка, вирощують господарства в Кулундинському степу. У зоні різнотравно-злакових степів із чорноземами й темно-каштановими ґрунтами (Казахстан) вирощують яру пшеницю сильних сортів із відмінними хлібопекарськими якостями. На півдні Далекого Сходу Росії (Амурська область, Приморський край) розвивається рисівництво, чому сприяє мусонний тип клімату. У значних обсягах культуру вирощують також на зрошувальних землях країн Середньої Азії. На Далекому Сході Росії успішно культивують сою. Вирощують тут і жито, ячмінь, овес, гречку, просо.

Із-поміж технічних культур у кожному підрайоні сформувались відповідні виробничо-територіальні типи в рослинництві: на півдні Західного Сибіру є значні посіви льону-кудряшу та соняшнику; в Приалтайських районах та на півдні Прибайкалля вирощують цукрові буряки; на півночі Казахстану найважливішою технічною культурою є соняшник, а на сході та на південному сході країни у посівах технічних культур переважають цукрові буряки та тютюн.

Основою економіки країн Середньої Азії є бавовняно-промисловий комплекс. Пересічнорічні збори бавовни-сирцю становлять понад 2 млн. тонн, із них до 75 % припадає на Узбекистан, 400 тис. тонн – Туркменістан, 135 тис. тонн – Таджикистан, і майже 100 тис. тонн - Киргизстан. Урожайність бавовни – одна з найвищих у світі, понад 28 ц/га. Її посіви займають понад 40 % посівних площ і майже 60 % - зрошувальних земель. Бавовництво є фондо- й трудомісткою галуззю (1 тонна бавовнику-сирцю містить 330-350 кг волокна й 600-620 кг насіння), що потребує відповідної іригаційної підготовки площ, їх інтенсивного поливу й обробітку, механізації та хімізації. Найбільш трудомістку операцію - збирання бавовни - вже механізовано, однак найцінніші довговолокнисті її сорти становлять лише 10 % до загального виробництва культури і не задовольняють потреб легкої промисловості.

Тваринництво в регіоні має багатогалузевий характер. У Росії поширене розведення великої рогатої худоби (до 5 млн. голів), свиней (понад 2,5 млн. голів), овець і кіз (більше 12 млн. голів), коней, птиці. Специфічною галуззю в тундрі й лісотундрі є північне оленярство (до 200 тис. голів), у гірському Алтаї та в Усурійській тайзі - пантове оленярство (роги молодих оленів є сировиною у фармацевтиці). У передгірських районах Сибіру розвинуте бджільництво. Окремі господарства Казахстану і країн Середньої Азії займаються шовківництвом. На Алтаї функціонують спеціалізовані господарства з розведення маралів, яків-карликів, плямистих оленів. На звірівницьких фермах розводять соболів, песців, норок, лисиць тощо. Окрім того, в тайзі та на узбережжі Північно-Льодовитого океану розвинений мисливський промисел. Заготовляють хутро куниць, соболя, білки, песців.

Важливою галуззю тваринництва Середньої Азії є вівчарство чисельністю поголів’я 55 млн.