3) Розвиток аграрного виробництва в країнах Центральної та Західної Африки

В економіці більшості країн переважає сільське господарство, яке є основним джерелом існування переважної частини населення регіону. Провідна роль у його структурі належить землеробству. В усіх країнах переважає споживче і дрібнотоварне рослинництво з низьким рівнем агротехніки, головним знаряддям обробітку земельних наділів залишається мотика. Сільськогосподарську техніку й мінеральні добрива застосовують лише у великих приватних господарствах та на плантаціях, що належать транснаціональним агрокорпораціям. У дрібних господарствах обробляють землю без внесення добрив, у деяких із них універсальним добривом є зола, що утворюється при розчищенні підсічно-вогневим способом лісів під поля. Але її ефективність є короткотривалою. Часткова заміна мотикового землеробства плуговим зумовлена використанням тяглової худоби. В регіоні зрошується менше 15% площ, що знаходяться в обробітку.

Усі сільськогосподарські культури в регіоні поділяються на традиційні продовольчі, які майже повністю споживаються місцевим населенням (просо, сорго, рис, кукурудза, пшениця, ямс, батат тощо), й товарні - призначені для експорту (арахіс, бавовна, кенаф, цукрова тростина, тютюн, банани, какао, кава тощо).

Рослинництво. У більшості країн Центральної Африки домінує споживче землеробство, в основі якого лежить підсічно-вогнева система, заснована на використанні природної родючості ґрунтів. Дрібнотоварні, технічно відсталі, малопродуктивні господарства африканських селян виробляють продукти харчування для власних потреб і частково - на продаж.

Найбільше оброблювальних земель у Центральній Африці відведено під вирощування продовольчих культур, які переважно мають споживче призначення. До них належать маніок (це головний регіон за його зборами в Африці), батат, ямс і таро, культивуються кавові дерева (сорти «робуста», «арабіка», «нана», «екзельса»), какао-боби, чай, банани «плантен», а також рис і кукурудза. Вирощують у регіоні цукрову тростину, бавовну, тютюн із каучуконосів-гевею.

Одна з головних сільськогосподарських культур - олійна пальма, плоди якої використовуються в харчовій та легкій промисловості. З-поміж інших олійних культур у багатьох районах вирощують сезам й арахіс.

З-поміж споживчих культур у країнах Західної Африки вирощують рис (80% на поливних землях у долинах рік і на узбережжях, до 20% - на суходільних площах). Його пересічна врожайність невисока (17 ц/га), у аридних районах - майже 5 ц/га, а валовий збір становить приблизно 450 тис. тонн щорічно. З інших зернових культур вирощують кукурудзу, сорго, просо, пшеницю.

Невибаглива й дуже трудомістка, але цінна олійна культура арахіс є головним джерелом рослинних жирів у харчуванні місцевого населення. Основні його виробники – Гамбія, Сенегал, Нігер та Гвінея-Бісау.

З технічних культур вирощують бавовну, олійне дерево каріте, кунжут, гевею тощо.

Вирощування овочів і фруктів у країнах Західної Африки (помідори, квасоля, картопля, перець, горох, цибуля, дині) зосереджене в основному у приміських зонах. Великі площі займають борошнисті банани-плантени (використовуються для приготування каші), ананаси, лимони, апельсини, манго, папая, авокадо, гуаява, кокосові пальми, грейпфрути. Поширені кореневі бульбоплоди: ямс, таро, маніок.

Деякі країни Західної Африки є світовими лідерами у виробництві окремих видів агропродукції: Гана, Нігерії й Кот-д’Івуар - за обсягами збору какао-бобів, Сенегал, Гамбія й Нігер - вирощуванням арахісу, Бенін - олійної пальми. За виробництвом пальмової олії та ядер пальмових горіхів усіх випереджає Нігерія.

Тваринництво в країнах Центральної Африки є малопродуктивною, слаборозвинутою галуззю сільського господарства. У більшості районів розведенню великої і навіть дрібної рогатої худоби перешкоджає муха цеце. Налічується до 37 млн. голів великої рогатої худоби і 22 млн. кіз та овець, більшість поголів’я яких зосереджена у зоні саван. Повсюдно розводять домашню птицю - курей, качок, індиків, цесарок. Провідним у фермерському птахівництві є вирощування курей, особливо навколо міст. У північній частині Чаду розводять верблюдів.

Рибальство. Прибережні морські води, що прилягають до Центрального регіону багаті на рибу – тунцевих, щорічний вилов яких перевищує 350 тис. тонн.

Рибальство в країнах Західної Африки є основним промислом мешканців прибережних районів. Великі запаси риби, крім шельфових вод Атлантичного океану, - в естуаріях багатоводних рік. Об'єктами лову є промислові тунцеві, а також лангусти, креветки та ін. Промислове морське рибальство найрозвинутіше в Сенегалі, Нігерії, Кот-д’Івуарі, які разом виловлюють щорічно понад 1,4 тис. тонн риби і переробляють її на власних великих рибоконсервних заводах.

Лісове господарство. Важливою сферою економіки регіону є заготівля , часткова переробка, експорт тропічної деревини (Габон, ДРК, Конго тощо). На світовому ринку мають великий попит чорне, червоне, жовте дерево, дусьє, акажу (вид червоного дерева), махагоні тощо. Камерун - єдиний постачальник на світовий ринок цінної деревини азобе (залізне дерево), Демократична Республіка Конго - цінного дерева лімба. Загалом регіон експортує більше 1/3 всієї африканської лісової продукції, заготовляючи деревину майже 200 порід дерев. Проте запаси найціннішої деревини починають вичерпуватись. Останнім часом у багатьох країнах регіону скорочуються обсяги сільськогосподарського виробництва, що спричиняє загостренню продовольчої проблеми. Разом з тим додатковим джерелом продовольства для населення є багатий рослинний і тваринний світ лісів та саван.