
- •1. Теорія аграрних відносин як наука
- •2. Суть, предмет і завдання міжнародних аграрних ринкових відносин
- •3. Практична реалізація курсу міжнародних аграрних ринкових відносин та її зв'язок з іншими дисциплінами
- •4. Методологія і методи курсу міжнародні аграрні ринкові відносини
- •5. Визначення понять «Агробізнес» та «Міжнародний агробізнес»
- •2)Загальна характеристика земельних ресурсів світу.
- •3)Земельний фонд України, його структура та використання.
- •4) Лісові ресурси світу та їх використання
- •1. Класифікаційні підходи до сучасного сільського господарства світу
- •2. Зернові типи господарства та їх сучасна територіальна організація
- •3. Географія основних продуктових і непродуктових рослинницьких типів сільського господарства
- •4. Тваринницькі та змішано тваринницько-рослинницькі типи господарства
- •1)Ретроспективно-географічні аспекти утворення Європейського Союзу.
- •2) Еволюція єдиної аграрної політики Європейського Союзу.
- •3) Програми підтримки та основні органи єдиної аграрної політики
- •Сучасна єдина аграрна політика Європейського Союзу
- •1. Сучасний стан апк Німеччини
- •2. Особливості розвитку сільського господарства Франції
- •3. Розвиток агробізнесу Великобританії
- •4. Сільське господарство Італії.
- •1)Географічні особливості та закономірності розвитку агробізнесу у сша.
- •2. Сільське господарство Канади: стан та перспективи розвитку.
- •3. Територіальні особливості розвитку сільського господарства та харчової промисловості в Японії.
- •2) Сільське господарство Північно-Східних регіонів Африки
- •3) Розвиток аграрного виробництва в країнах Центральної та Західної Африки
- •4) Географічні особливості функціонування аграрного сектору в країнах Південної Африки
- •5) Розвиток аграрного виробництва в країнах Північної та Центральної Азії
- •6) Сільське господарство регіонів Південної та Південно-Західної Азії
- •7)Географічні особливості функціонування аграрного сектору в країнах Східної Азії
- •1. Територіальна диференціація сільськогосподарського виробництва в країнах Латинської Америки.
- •2. Особливості розвитку агробізнесу в Австралії, Новій Зеландії та країнах Океанії.
- •1) Суть аграрного маркетингу та підходи до його вивчення
- •2) Розробка і впровадження в дію комплексу аграрного маркетингу
- •3) Особливості маркетингу на ринку матеріальних ресурсів для сільського господарства
- •Виробництво зернових культур
- •3)Виробництво технічних культур
- •4) Географія виробництва картоплі та крохмалевмісних бульбоплодів.
- •5) Сучасна географія баштанництва й овочівництва.
- •6) Особливості розвитку і розміщення виноградарства та плодівництва.
- •7) Стимулюючі, нікотиновмісні та наркотичні культури. Квітникарство.
- •Географія основних галузей продуктивного тваринництва світу.
- •2) Особливості розвитку конярства, верблюдівництва та оленярства.
- •3) Географія допоміжних галузей тваринництва.
- •2.Суть аграрного менеджменту
- •3. Принципи функціонування аграрного менеджменту
- •4.Особливості функціонування ринкової економіки в сільському господарстві та їхній вплив на прийняття управлінських рішень
- •5. Основні функції менеджера
- •6. Висновки
- •1. Суть глобальної продовольчої проблеми в контексті потреб населення в продукції харчування.
- •2. Деякі географічні аспекти сучасної продовольчої проблеми.
- •1) Поняття про продовольчу безпеку
- •2) Діяльність міжнародних організацій у вирішенні проблем продовольчої безпеки.
1)Географічні особливості та закономірності розвитку агробізнесу у сша.
2)Сільське господарство Канади: стан та перспективи розвитку..
3)Територіальні особливості розвитку сільського господарства та харчової промисловості в Японії.
1. Географічні особливості та закономірності розвитку агробізнесу У США.
Для цієї галузі економіки США характерні найбільші у світі обсяги виробництва продукції. Частка країни на світовому продовольчому ринку становить 15%. США посідають перше місце у світі за виробництвом кукурудзи (50% світового), пшениці, сої, бавовнику, тютюну, яловичини, молока, яєць тощо. Основною формою ведення аграрного господарства є сільськогосподарська ферма. У країні переважають сімейні ферми, на які припадає більше 85% від загальної кількості фермерських господарств і які виробляють понад 60% продукції. Американські ферми технічно оснащені і мають високу продуктивність. Середній їх розмір збільшився з 60 га у 1920 р. до 170 га в 2003 р. Нині основну частину товарної продукції виробляють великі ферми із земельними ділянками більше 400 га, загальна кількість яких становить до 8%. На їх частку припадає понад 60% фермерської землі. Ферми з річним обсягом продажу більше 10 тис. дол. (46% ферм) виробляють понад 98% продукції, а з обсягом продажу більше 1 млн. дол. (1,4% ферм) — 41,7% продукції. Продуктивність праці в сільському господарстві США значно зросла: якщо у 1950 р. один фермер забезпечував продовольством 14 громадян, то нині — 98 громадян.
Особливістю сільського господарства США є його вузька спеціалізація у межах окремих частин країни (сільськогосподарських поясів). Існують кукурудзяно-соєвий пояс (займає територію на південь від Великих озер); пшеничний пояс (тягнеться від кордонів з Канадою по Великих рівнинах до центральної частини Техасу); бавовняний пояс (займає вузьку смугу навколо Мексиканської затоки й Атлантичного океану); овочівницький пояс (охоплює вузьку смугу вздовж Атлантичного узбережжя); тютюновий пояс (займає узбережжя Мексиканської затоки і Флориди); пояс молочного тваринництва (розташований на північному сході та півночі країни, у районі Великих озер); пояс пасовищного тваринництва (найбільший за територією й охоплює гірські області Заходу) та ін.
Рослинництво. Для сільськогосподарських потреб у США використовується 600 млн. га земельного фонду. На сході країни переважають оброблюваної землі, ліси, на заході — пасовища, у гірських районах земля майже не використовується. У США зрошується 21,4 млн. га.
Більша частина посівних площ країни відведена під зернові культури, зокрема пшеницю. Пшениця (63 млн. т) — головна продовольча культура, яку сіють повсюдно, особливо у пшеничній зоні. Кукурудза (маїс) є національною культурою США, збір якої сягає понад 263 млн. т. Основна її частка йде на корм худобі. У посушливих районах культивують сорго, а на узбережжі Мексиканської затоки — рис (8,6 млн. т). Велике значення має вирощування сої (70 млн. т), боби якої використовують на Північному Заході для годівлі худоби. Із технічних культур культивують бавовник і цукровий буряк. Основним районом вирощування бавовнику (4,3 млн. т) є богарні землі Техасу і південних гірських штатів. Цукровий буряк висівають у приозерних районах Півночі та у богарних землях гірських штатів Заходу. Цукрова тростина є основною культурою на узбережжі Мексиканської затоки і на Гавайських о-вах (приблизно 1/2 збору). Більшість плантацій тютюну (458 тис. т) знаходиться у штатах Північна Кароліна, Віргінія, Кентуккі, Мериленд, Теннессі. Кормові трави і сінокоси займають значні площі навколо Великих озер і на північному сході країни. Високотоварні садівництво й овочівництво розвинуті переважно на Атлантичному узбережжі, берегах Великих озер. Флорида є центром вирощування цитрусових і ранніх овочів, а Гаваї — ананасів.
Тваринництво. Для цієї галузі характерне розведення великої рогатої худоби (100,9 млн. голів) м'ясних порід. Частка молочної худоби знижується, однак завдяки інтенсифікації господарств надої молока, навпаки, збільшуються. Підприємства з переробки м'яса (32,9 млн. т) зосереджені у кукурудзяному поясі. Найбільше великої рогатої худоби знаходиться на фермах і ранчо Великих рівнин. Частка молочної худоби незначна (10 млн. голів). Найбільше молока та молочних продуктів виробляють у Приозер'ї і на Північному Сході. Овець (4,7 млн. голів) розводять, як правило, у посушливих гірських штатах. Швидко розвивається птахівництво на великих високомеханізованих птахофермах, де розводять бройлерів (5,5 млн. штук) індичок і курей. Найбільші бройлерні господарства сконцентровані на Півдні (штати Джорджія, Північна і Південна Кароліна). Свинарство (59,3 млн. голів) розвивається у кукурудзяному поясі країни.
Рибальство. Рибопромислові райони США розташовані в океанічних прибережних водах. Уздовж атлантичних берегів, на мілководдях, ловлять камбалу, пікшу, тріску тощо, у прибережній зоні — оселедців і макрель. Цей район відомий омарами, устрицями, мідіями, гребінцями, крабами. У промислових ділянках Мексиканської затоки виловлюють морського карася, помпано, гуперу, червоного берікса, а також цінні види молюсків (креветок). На тихоокеанському узбережжі водяться лосось і тунець. Загальний вилов риби й інших морепродуктів становить 5,9 млн. т, з них майже 80% використовуються у харчовій промисловості. Вилов риби не перекриває внутрішніх потреб, тому США імпортують до 45% внутрішнього споживання риби.
Лісове господарство. США посідають перше місце у світі за виробництвом деревини: володіють величезними лісовими ресурсами площею 940 млн. км2, з них 777 млн. км2, перебуває у федеральній власності. Заготівля промислової деревини становить 402 млн. м3 (з них хвойних порід — понад 300 млн. м3). Приблизно 46% від усієї лісової продукції припадає на пиломатеріали, 33% — на целюлозу, 11% — фанеру і шпон. Головні райони заготівлі — тихоокеанські штати (у т. ч. Аляска) і південно-східні штати. Ліси тихоокеанського узбережжя дають приблизно 47% всієї промислової деревини, а ліси Півдня — менше 40%, до того ж останні забезпечують майже все виробництво паперу, дерев'яної тари, скіпидару, каніфолі і деревних смол. В Аппалачах ростуть цінні породи дерев, які використовують у меблевій промисловості. У США споживання лісоматеріалів перевищує обсяги заготівель більш ніж на 25%, і цю різницю компенсують за рахунок імпорту з Канади.
Харчова промисловість. У цій галузі провідні позиції належать великим, технічно оснащеним підприємствам, розташованим по всій країні. Найважливішими її підгалузями є м'ясна, борошномельна, консервна, молочна, цукрова. Виробництво фруктових й овочевих консервів, соків зосереджене у Каліфорнії, на яку припадає більша частина виробництва виноградних вин. Тютюнову промисловість сконцентровано у штатах Північна Кароліна, Віргінія, Кентуккі, а також у районах вирощування тютюну. У США розвинута така технічно оснащена галузь, як бройлерна промисловість, що вирощує м'ясних курчат (Південний схід США). Основна частина продукції виробляється великими монополіями (найвідоміші — «Кока-Кола», «Пепсі-Кола», «Філіп Морріс» та ін.).