3. Розвиток агробізнесу Великобританії

У Великій Британії воно одне з найпродуктивніших (задовольняє 3/4 внутрішніх потреб) і найбільш механізованих у світі. Ця галузь відзначається невеликою кількістю зайнятих і високою інтенсивність. Кількість працівників становить лише 2% (з лісовим господарством і рибальством — 290 тис. осіб) від загальної кількос­ті працюючих у країні. Площа сільськогосподарських угідь країни сягає 18,3 млн. га (76% від усіх земель країни). Оброб­ляється 25% площі, а пасовища становлять майже 47%.

Для Великої Британії характерна наявність великих землевласників, які здають землю в оренду фермерам. Не­великим фермерам (середній розмір угідь — понад 70 га) уряд надає допомогу. Частка державних субсидій у вартості продукції сільського господарства становить понад 1/4 і є однією з найбільших у світі. Багато фермерів викупили зем­лю. Основною робочою силою у сільському господарстві є наймані робітники. На сході і півдні країни займаються рослинництвом та інтенсивним тваринництвом, на заході і півдні переважно тваринництвом. Відводяться землі під численні парки, садиби, живоплоти.

Тваринництво. Ця галузь є провідною. У країні домі­нує скотарство: із 13,2 млн. голів великої рогатої худоби (майже 76 голів припадає на 100 га сільськогосподарських угідь) 22% становлять молочні корови. Кількість молоч­них ферм останнім часом зменшилася, проте збільшилося поголів'я череди на великих фермах. Високоіндустріальними напрямами стали свинарство (7 млн. голів) та птахів­ництво (129 млрд. штук), які не потребують багато земель. Традиційним залишається розведення індиків і вівчарство (35 млн. голів). Баранина дешевша за яловичину, тому до­ступніша для всіх верств населення.

Рослинництво. Воно характерне для Південної Англії, де культивують зернові (пшеницю, ячмінь, просо), цукро­вий буряк, У приміських зонах — різноманітні овочі та фрукти, а на морських узбережжях — ягоди. Картоплю ви­рощують в усіх районах.

Лісове господарство. Власна заготівля деревини у Вели­кій Британії порівняно незначна — майже 6,5 млн. м³. З другої половини XVII ст. до країни почали завозити цінні породи дерев. Торф'яні болота, луги та вересові поля харак­терні для Шотландії (70% площі).

­ Харчова промисловість. У цій галузі провідними є дві компанії: нідерландсько-англійський концерн «Юнілеве» і англійський концерн «БАТ індастріз». Велика частка у ви­робництві маргарину, молочних продуктів, тютюнових ви­робів, соків припадає на найбільші англійські компанії. «Юнілевер» посідає друге місце в світі за виробництвом чаю і комбікормів, третє-четверте місця — за переробкою фрук­тів, овочів і риби. «БАТ індастріз» є одним із найбільших у світі виробників та експортерів тютюнових виробів (контро­лює 20% світового ринку цигарок).

4. Сільське господарство Італії.

Італія — переважно гірська країна, тому під ріллею, садами і виноградниками зайня­то понад 2/5 площі. В державі знаходиться найбільший в Європі масив зрошуваних земель, що охоплює 29% оброб­люваної площі, насамперед у Паданській низовині. Най­більшу частку (до 35%) сільськогосподарських угідь зай­мають рілля, 19% — луки та пасовища, 11% — сади, виноградники та оливкові гаї. У 2003 р. в Італії налічува­лося понад 3 млн. селянських господарств, а площа оброб­люваних земель становила 22,6 млн. га. Лише 4% госпо­дарств належать до великих, середня площа земельного наділу сягає 5,4 га. Середні та великі господарства типові для Паданської низовини, а також для Пулії, Базтілікати, Сицилії.

Рослинництво. Ця галузь є головною у сільському гос­подарстві. Майже половину (45%) ріллі країни займають зернові культури, у т. ч. пшениця (9,3 млн. т) та кукуруд­за (8,5 млн. т). Італійські ферми постачають на внутрішній ринок до 2/3 зерна. Для Півночі характерна найвища вро­жайність пшениці. Там же вирощують і рис. Середземно­морські культури — маслини, цитрусові (апельсини та ли­мони), мигдаль — вирощують переважно на Півдні. Значну роль у сільському господарстві відіграє виноградарство. В країні вирощують 256 сортів винограду, 90% якого вико­ристовують для виготовлення вина (за обсягами його ви­робництва Італія посідає перше місце в світі — 6 млн. т). Італія — один з найбільших у світі виробників маслинової олії, томатів, фруктів і ранніх овочів (горох і квасоля), що є важливими для експорту. Основні технічні культури — цукровий буряк (здебільшого в області Венеція), тютюн (на Півдні), соя, конопля, бавовник і льон. У 2003 р. цукрово­го буряка було зібрано 13 млн. т, винограду — 9,4 млн. т, томатів — 4 млн. т, маслин — 2,4 млн. т, яблук — 1 млн. т, апельсинів — 1,9 млн. т.

Тваринництво. Поголів'я великої рогатої худоби в краї­ні становить 7,7 млн., виробництво м'яса — 3,9 млн. т. Ху­добу розводять на півночі країни, овець (10,4 млн.) — на Сардинії, де сконцентровано 1/3 їх поголів'я. Розвивається свинарство (8,2 млн. голів). У бідних кормами гірських ра­йонах Апеннін, Сицилії та Сардинії селяни розводять овець, кіз та мулів.

Рибальство. Незважаючи на велику протяжність бере­гів, в Італії вилов риби незначний — у середньому 600 тис. т на рік. Рибна промисловість розміщена локально, на неве­ликих підприємствах.

Харчова промисловість. Більшість підприємств галузі працюють на імпортній сировині, яка забезпечує високий рівень конкурентоспроможності цих продуктів. Провідною галуззю є борошномельна, яка сконцентрована у великих промислових центрах та портових містах країни. На Пів­дні, у районі Неаполя, виготовляють не лише борошно, а й відомі італійські макарони (спагеті), за виробництвом яких країна посідає перше місце в світі. У великій кіль­кості макаронні вироби виготовляють на Сицилії, в Лом­бардії, Лігурії, Емілії-Романії, Тоскані. Італія славиться також своїм сиром. У містах Паданської низовини розта­шовано до сотні цукрових заводів. У країні розвинуте консервно-овочеве виробництво, насамперед томатів. М'я­соконсервне виробництво сконцентроване на Півночі.