- •1. Теорія аграрних відносин як наука
- •2. Суть, предмет і завдання міжнародних аграрних ринкових відносин
- •3. Практична реалізація курсу міжнародних аграрних ринкових відносин та її зв'язок з іншими дисциплінами
- •4. Методологія і методи курсу міжнародні аграрні ринкові відносини
- •5. Визначення понять «Агробізнес» та «Міжнародний агробізнес»
- •2)Загальна характеристика земельних ресурсів світу.
- •3)Земельний фонд України, його структура та використання.
- •4) Лісові ресурси світу та їх використання
- •1. Класифікаційні підходи до сучасного сільського господарства світу
- •2. Зернові типи господарства та їх сучасна територіальна організація
- •3. Географія основних продуктових і непродуктових рослинницьких типів сільського господарства
- •4. Тваринницькі та змішано тваринницько-рослинницькі типи господарства
- •1)Ретроспективно-географічні аспекти утворення Європейського Союзу.
- •2) Еволюція єдиної аграрної політики Європейського Союзу.
- •3) Програми підтримки та основні органи єдиної аграрної політики
- •Сучасна єдина аграрна політика Європейського Союзу
- •1. Сучасний стан апк Німеччини
- •2. Особливості розвитку сільського господарства Франції
- •3. Розвиток агробізнесу Великобританії
- •4. Сільське господарство Італії.
- •1)Географічні особливості та закономірності розвитку агробізнесу у сша.
- •2. Сільське господарство Канади: стан та перспективи розвитку.
- •3. Територіальні особливості розвитку сільського господарства та харчової промисловості в Японії.
- •2) Сільське господарство Північно-Східних регіонів Африки
- •3) Розвиток аграрного виробництва в країнах Центральної та Західної Африки
- •4) Географічні особливості функціонування аграрного сектору в країнах Південної Африки
- •5) Розвиток аграрного виробництва в країнах Північної та Центральної Азії
- •6) Сільське господарство регіонів Південної та Південно-Західної Азії
- •7)Географічні особливості функціонування аграрного сектору в країнах Східної Азії
- •1. Територіальна диференціація сільськогосподарського виробництва в країнах Латинської Америки.
- •2. Особливості розвитку агробізнесу в Австралії, Новій Зеландії та країнах Океанії.
- •1) Суть аграрного маркетингу та підходи до його вивчення
- •2) Розробка і впровадження в дію комплексу аграрного маркетингу
- •3) Особливості маркетингу на ринку матеріальних ресурсів для сільського господарства
- •Виробництво зернових культур
- •3)Виробництво технічних культур
- •4) Географія виробництва картоплі та крохмалевмісних бульбоплодів.
- •5) Сучасна географія баштанництва й овочівництва.
- •6) Особливості розвитку і розміщення виноградарства та плодівництва.
- •7) Стимулюючі, нікотиновмісні та наркотичні культури. Квітникарство.
- •Географія основних галузей продуктивного тваринництва світу.
- •2) Особливості розвитку конярства, верблюдівництва та оленярства.
- •3) Географія допоміжних галузей тваринництва.
- •2.Суть аграрного менеджменту
- •3. Принципи функціонування аграрного менеджменту
- •4.Особливості функціонування ринкової економіки в сільському господарстві та їхній вплив на прийняття управлінських рішень
- •5. Основні функції менеджера
- •6. Висновки
- •1. Суть глобальної продовольчої проблеми в контексті потреб населення в продукції харчування.
- •2. Деякі географічні аспекти сучасної продовольчої проблеми.
- •1) Поняття про продовольчу безпеку
- •2) Діяльність міжнародних організацій у вирішенні проблем продовольчої безпеки.
1)Теорія аграрних відносин як наука.
2)Суть, предмет і завдання міжнародних аграрних ринкових відносин
3)Практична реалізація курсу міжнародних аграрних ринкових відносин та її зв'язок з іншими дисциплінами.
4)Методологія і методи курсу міжнародні аграрні ринкові відносини.
5) Визначення понять «Агробізнес» та «Міжнародний агробізнес
1. Теорія аграрних відносин як наука
Аграрна економіка являє собою органічну частину загальної економічної теорії. Важливість визначення предмету теорії аграрних відносин пояснюється тим місцем, яке займає аграрна економіка в механізмі національного господарювання.
Сільське господарство є однією із найважливіших галузей виробництва. Воно є джерелом нічим не замінюваних предметів споживання, сировини для промисловості, додаткової робочої сили для несільськогосподарських галузей. В аграрній сфері створюється більше 30% національного доходу. Ця галузь суттєво впливає на соціально економічний розвиток суспільства в цілому.
Як і в інших секторах економіки в сільському господарстві Діють загальні закономірності економічного розвитку. Але деякі закони ринкового господарства проявляються в аграрній економіці у більш чистому вигляді, ніж в інших галузях. Тому підручники з макро- та мікроекономіки дуже часто проілюстровані прикладами сільськогосподарського виробництва. Багато відомих вітчизняних і зарубіжних економістів починають свої дослідження якраз з аграрної економіки, наприклад: М.Туган-Барановський, Г.Манків, Н.Конд-ратьєв, Дж.Гелбрейт та ін.
Завданням даної теми є дослідження методологічних аспектів теорії аграрних відносин та її місце в аграрній політиці держави. Ми вважаємо за доцільне показати практичну реалізацію теорії аграрних відносин та її зв'язки з іншими навчальними дисциплінами, а також подати коротку довідку про основні історичні аспекти аграрного розвитку України.
2. Суть, предмет і завдання міжнародних аграрних ринкових відносин
Слово "аграрний" латинського походження і в перекладі українською мовою дослівно означає «земельний». У вітчизняній економічній літератур аграрні відносини розглядаються не як земельні відносини, а більш ширше як економічні відносини. Теорія аграрних відносин становить складову частину економічної теорії, сферою дослідження якої є сільське господарство, зв'язані з ним галузі та споживачі сільськогосподарських благ. Вона формує аграрну політику, а та, маючи певну самостійність, активно впливає на аграрну економіку. Зауважимо, що вплив аграрної політики на агроекономіку двоякий: вона або пришвидшує або гальмує розвиток. Позитивний вплив аграрної економіки виявляється за наявності науково обґрунтованої теорії аграрних відносин і аграрної політики.
Найважливіші сфери аналізу аграрних відносин - аграрний ринок, інвестиційна, кредитна, фінансова, науково-технічна, маркетингова діяльність, оподаткування, структурні : й трансформаційні перетворення. В межах аграрної політики формується аграрне законодавство та аграрна структура. Під аграрним законодавством розуміють правові норми, які водночас із традиціями і звичаями визначають процеси в сільському господарстві та способі життя сільського населення. Суть аграрного законодавства полягає в регулюванні правових земельних відносин між суб'єктами підприємницької діяльності. Аграрне законодавство має на меті закріпити право земельного власника, надати йому економічну незалежність і соціальний захист. Це означає, що право власності на землю становить стрижень аграрних відносин.
Під аграрною структурою ми розуміємо співвідношення економічних, технічних соціальних, культурних елементів аграрної сфери, які склалися внаслідок природного, соціально-економічного явищ і процесів.
Існує декілька підходів до визначення предмета теорії аграрних відносин. Одні економісти вважають, що це - вчення про виробництво, розподіл та обмін сільськогосподарських продуктів на інші необхідні їм товари і послуги. Інші дотримуються думки, що теорія аграрних відносин аналізує, як через економічні форми, методи і стимули суб'єкти підприємницької діяльності, домогосподарства і держава здійснюють господарсько-фінансову діяльність в АПК. Однак багато хто з економістів віддає перевагу дещо іншому визначенню: теорія агарних відносин - наука про те, як обмежені виробничі ресурси (передусім земля) використовуються для задоволення людських потреб і бажань. Таке визначення нам видається найточнішим. Воно наголошує, що виробничі ресурси (земля, багаторічні насадження, продуктивна худоба) обмежені. Це означає, що ми не можемо легко виробляти все необхідне для задоволення бажань людини. Нам, з одного боку, доводиться заощаджувати ресурси (наприклад, підвищувати природну родючість ґрунту, не допускати виснаження землі). З іншого - людські потреби на сільськогосподарські продукти хоч і не абсолютно безмежні, однак більші за наявні ресурси. Тому постає головне завдання: використати ці ресурси так, щоб задовольнити максимальні потреби розвитку країни, і які ґрунтуються на правових нормах, наявних ресурсах, менталітеті, традиціях і умовах проживання сільського населення.
Теорія аграрних відносин, вивчаючи проблеми виробництва і розподілу продуктів сільськогосподарського виробництва, все-таки не є наукою про ці блага чи ресурси. Вона має справу головно з людьми, котрі беруть участь в аграрному виробництві. Цілком правомірно вважати, що теорія аграрних відносин - це частина економічної теорії, яка досліджує поведінку людини, підприємства і держави у сфері аграрної діяльності.
При визначенні предмета теорії аграрних відносин необхідно розмежувати об’єкт і предмет аграрних відносин, зауважуючи, що об'єкт - це процес, який обирається для вивчення, а предмет - те, що перебуває в межах об'єкта. Об'єктом аграрних відносин виступають поточні процеси в аграрній економіці, а предметом - система заходів, які визначають умови функціонування сільського господарства.
Конкретними завданнями теорії аграрних відносин є: по-перше дослідження взаємозв'язків між суб'єктами підприємницької діяльності, домогосподарств-вами і державою з приводу власності на землю, майно і • продукт аграрного виробництва; по-друге, дослідження, спрямоване на забезпечення участі сільського господарства в загальній динаміці доходів; по-третє, забезпечення продуктами харчування населення країни; по-четверте, розв'язання соціальних проблем і проблем охорони навколишнього середовища.