44.Поясніть граничні показники, наслідки зовнішніх ефектів та підходи до регулювання зовнішніх ефектів.

Зовнішні ефекти або екстерналій (externalities) - прямі дії одного економічного контрагента на результати діяльності іншого, або на третю особу, безпосередньо не включена в ринок даного блага, тобто не є ні продавцем, ні покупцем.

Зовнішні ефекти можуть вироблятися як при виробництві, так і при споживанні благ. При цьому зовнішні ефекти можуть бути як негативними (costs - витрати), так і позитивними (benefits - переваги). Прикладом негативних зовнішніх ефектів у виробництво й споживання є забруднення середовища проживання від діяльності підприємств та туризму; приклади позитивних зовнішніх ефектів - дизайн промислових і житлових будівель і т. п.

Зовнішні ефекти показують різницю між громадськими (соціальними) витратами (або вигодами) і приватними витратами (або вигодами):

MSC = MC + MEC, (15.1)

MSB = MB + MEB, (15.2)

де MSC - граничні суспільні витрати (marginal social costs);

МС - граничні (приватні) витрати,

МІС - граничні зовнішні витрати (marginal external costs.);

MSB - граничні суспільні вигоди (marginal social benefits);

MB - граничні (приватні) вигоди (marginal benefits);

MEB - граничні зовнішні вигоди (marginal external benefits).

ринкового рівноваги відповідає обсяг випуску (У, а ефективного виробництва обсягом, що враховує негативний зовнішній ефект, - випуск Q *.Це сталося тому, що до виробника граничним витратам (МС) додалися граничні зовнішні витрати (МІС), викликані, наприклад, забрудненням навколишнього середовища. Підсумкова лінія пропозиції має вигляд MSC. Рівновага системи перемістилося з точки В в точку А. Збиток (приміром, від забруднення) рівний площі трикутника ABG.

Для нейтралізації негативних зовнішніх ефектів товариство може вжити таких заходів:

1) адміністративно-законодавчий контроль (заборона паління, встановлення стандартів забруднення середи, закриття підприємств і т.д.);

2) створення стимулів для обмеження небажаної діяльність (податки, субсидії, компенсацію за завдану шкоду і т.п.);непряме втручання держави.

З метою коригування наслідків зовнішніх ефектів уряд може застосовувати:

■ прямі (адміністративні) методи регулювання - заборони або вста-новлення обмежень (нормативів) на викиди речовин, які забруднюють довкілля, запровадження штрафних санкцій;

■ ринкові методи - встановлення прав власності на ресурси та вільний обмін цими правами, запровадження коригуючих податків і субсидій, продаж дозволів на викиди.

Ринкові методи переводять додаткові суспільні витрати або вигоди з зов-нішніх ефектів у приватні внутрішні витрати чи вигоди окремої фірми, опти-мізують розподіл ресурсів, сприяють здешевленню суспільного виробництва продукції. Цей процес отримав назву інтерналізації або трансформації зов-нішніх ефектів.

Теоретичними методами інтерналізації негативних зовнішніх ефектів є податок Пігу та субсидія Пігу, ідея яких полягає у доведенні приватних гра-ничних витрат до рівня суспільних.

Не завжди інтерналізація зовнішніх ефектів потребує втручання держави. У випадку визначеності прав власності і можливості обміну цими правами покращенню ситуації сприяють приватні рішення, а ринок може самостійно справитись з проблемами зовнішніх ефектів.Коли приватні сторони мають можливість досягти згоди і не несуть над-мірних додаткових витрат з розподілу ресурсів, то вони здатні укласти взає-мовигідну угоду і досягти ефективного результату. Це твердження одержало назву теореми Коуза. Результативність угоди залежить від рівня трансак-ційних витрат - витрат на укладання угод, пов’язаних зі встановленням прав власності.

Регулювання діяльності монополій пов’язане зі створенням законодав-чої бази такого регулювання - антимонопольного законодавства. Антимоно-польні закони покликані сприяти розвиткові конкурентної економіки, забо-роняючи дії, що обмежують конкуренцію.

Антимонопольне законодавство спрямоване на захист і посилення конку-ренції в першу чергу в тих галузях, де має місце постійний ефект масштабу, тобто довгострокові середні і граничні витрати незмінні і рівні для будь-яких обсягів виробництва. У таких галузях конкуренція можлива і бажана, оскіль-ки витрати малих, середніх і великих фірм однакові, тому ніхто з них не має переваг. Проте суспільство за конкурентних умов отримає більше продукції за нижчими цінами, підвищиться ефективність розподілу ресурсів.

Держава також здійснює регулювання діяльності природних монополій,що виникають у галузях, де зростання обсягів виробництва супроводжується значною економією на масштабах.

Регулювання діяльності природних монополій передбачає встановлення суспільно оптимальної ціни (P = MC) або ціни справедливого прибут-ку (P = AC) , які дозволяють знизити ціни продукції чи послуг та збільшити обсяги їх пропонування порівняно з монопольними.