- •Короткий опорний конспект з «Цивільного права»
- •1. Поняття цивільного права.
- •2. Предмет та метод цивільного права.
- •3. Функції цивільного права.
- •4. Принципи цивільного права.
- •5. Дія актів цивільного законодавства у просторі.
- •6. Поняття та елементи цивільних правовідносин.
- •7. Види цивільно-правових відносин.
- •8. Правоздатність фізичної особи.
- •9. Дієздатність громадянина.
- •10. Неповна дієздатність.
- •11. Обмеження дієздатності фізичної особи.
- •12. Визнання громадянина недієздатним.
- •13. Визнання громадянина безвісно відсутнім.
- •14. Оголошення громадянина померлим.
- •15. Фізична особа – підприємець.
- •16. Поняття та ознаки юридичної особи.
- •17. Види юридичних осіб.
- •18. Правоздатність юридичної особи.
- •19. Порядок створення юридичних осіб.
- •20. Порядок припинення юридичних осіб.
- •21. Держава та ін.. Учасники цивільних правовідносин.
- •22. Речі як об'єкти цивільних прав.
- •23. Гроші та валютні цінності.
- •24. Цінні папери.
- •26. Акти цивільного законодавства.
- •27. Звичай у цивільному праві. Стаття 7. Звичай
- •28. Аналогія в цивільному праві. Стаття 8. Аналогія
- •29. Поняття цивільного законодавства.
- •30. Акти цивільного стану. Стаття 49. Акти цивільного стану
- •31. Поняття та класифікація об'єктів цивільних прав (правовідносин)
- •32. Опіка та піклування.
- •Глава 6 цк України
- •Стаття 56. Орган опіки та піклування
- •33. Ім’я фізичної особи. Стаття 28. Ім’я фізичної особи
- •34. Місце проживання фізичної особи. Стаття 29. Місце проживання фізичної особи
- •35. Поняття та види правочинів.
Короткий опорний конспект з «Цивільного права»
1. Поняття цивільного права.
Цивільне право є самостійною галуззю сучасного права. Цивільне право — це сукупність цивільно-правових норм, які регулюють на засадах юридичної рівності та диспозитивності відносини власності, товарно-грошові відносини, підстави набуття і порядок реалізації та захисту цивільних прав і обов'язків фізичними та юридичними особами, з метою задоволення матеріальних та духовних потреб громадян. Відповідно до ст. 1 ЦК України цивільне законодавство регулює особисті немайнові та майнові відносини.
2. Предмет та метод цивільного права.
Предметом цивільно-правового регулювання є:
а) майнові відносини;
б) особисті немайнові відносини.
Майнові відносини. Це конкретні вольові економічні відносини з приводу належності, використання, переходу засобів виробництва, предметів споживання та інших матеріальних благ.
За змістом майнові відносини поділяються на дві групи:
а) відносини власності; б) відносини у галузі товарообігу.
Відносини власності, тобто майнові, відображають існуючий розподіл матеріальних благ (засобів і продуктів виробництва) між певними особами (громадянами, юридичними особами, державою, територіальними громадами та іншими соціальними утвореннями). Вони закріплюють належність матеріальних благ за відповідними власниками.
Власність — це відношення особи до належної їй речі як до своєї, яке виражається у володінні, користуванні і розпорядженні нею, а також у захисті права власності.
Майнові відносини у галузі товарообігу — це відносини, пов'язані з переходом матеріальних благ від одних суб'єктів (виробників матеріальних благ) до інших (споживачів матеріальних благ), зокрема майнові відносини, що виникають з договорів купівлі-продажу, поставки.
Особисті немайнові відносини виникають у зв'язку із здійсненням особистих прав. Термін "особисті права" вживається для позначення різноманітних суб'єктивних прав, які належать громадянину або соціальному утворенню. В даному випадку маються на увазі особисті немайнові права на блага, невіддільні від особи: життя, здоров'я, честь, гідність, ім'я, авторство.
Методи цивільного права.
Ознаки методу цивільно-правового регулювання суспільних відносин відображені в загальному юридичному становищі суб'єктів сучасного цивільного права, у специфіці юридичних фактів, у диспозитивних началах цивільного законодавства, в особливостях цивільно-правових санкцій.
Метод цивільно-правовового регулювання – сукупність специфічних засобів впливу на учасників цивільних відносин, що характеризуються юридичною рівністю сторін, а також надання останнім можливості врегулювання цих відносин на свій розсуд за винятками, встановленими цивільним законодавством.
Види:
- диспозитивний (юридична рівність сторін, ініціатива сторін при встановленні правовідносин, можливість вибору варіанта поведінки, що не суперечить цивільному законодавству і моралі суспільства);
- імперативний (виникає у зобов’язаннях внаслідок заподіяння шкоди).
Диспозитивність у цивільному праві надає можливість вибору між кількома варіантами поведінки в межах, встановлених законом, а також у відповідних випадках визначити зміст цивільних прав та обов'язків, розпоряджатися суб'єктивними правами на свій розсуд. Диспозитивні засади втілюються у диспозитивних нормах.