- •1.Охарактеризуйте вихідні передумови визначення предмету дисципліни „Мікроекономіка”.
- •2. Опишіть методологію, переваги та недоліки мікроекономічного аналізу.
- •3.З’ясуйте економічну природу, різновиди й основні властивості мікросистем
- •8.Поясніть бюджетне обмеження та суть рівноваги споживача в ординалістській теорії.
- •9. З’ясуйте особливості реакції споживача на зміну доходу на основі ефекту Енгеля.
- •10.Поясніть утворення кривої індивідуального попиту й ефекти заміщення та доходу.
- •11.Опишіть економічну природу підприємства (фірми* як мікросистеми та підходи до її моделювання за допомогою виробничих функцій.
- •12.Проаналізуйте виробничу функцію з одним змінним фактором.
- •13. Охарактеризуйте виробничу функцію з двома змінними факторами.
- •14.З’ясуйте суть, причини та наслідки ефекту масштабу на основі показника еластичності масштабу.
- •15.Поясніть суть, основні типи та види витрат і результатів виробництва.
- •16.Опишіть особливості витрат виробництва у короткотривалому та довготривалому періодах.
- •17.Визначте суть, закон, ефекти та нецінові фактори попиту.
- •18. Визначте суть, закон, та нецінові фактори пропозиції.
- •19. Охарактеризуйте основні умови та наслідки різних станів ринкової динаміки, причини хронічності ринкової нерівноваги.
- •20.Визначте суть, види, фактори та способи обчислення цінової еластичності попиту.
- •21.Опишіть суть і можливості практичного застосування еластичності попиту по доходу та перехресної еластичності попиту.
- •22.Охарактеризуйте суть і приклади застосування цінової та перехресної еластичності пропозиції.
- •23.Дайте загальну характеристику ринку досконалої конкуренції, поведінки його суб'єктів, формування попиту на продукт і доходу окремої фірми.
- •24. Опишіть моделі поведінки фірми, утворення кривої її пропозиції та рівновагу фірми й галузі у короткотривалому періоді.
- •25.Охарактеризуйте рівновагу фірми та галузі у довготривалому періоді й економічні наслідки досконалої конкуренції.
- •26.Дайте загальна характеристику монополії, опишіть ознаки чистої монополії й особливості максимізації прибутку.
- •27.Визначте основні способи з’ясування меж ринку, діагностування монопольної влади, класифікації монополій.
- •28.Опишіть моделі поведінки та рівновагу монополії у короткотривалому та довготривалому періодах.
- •29.З’ясуйте економічні наслідки монополізації галузі та інструменти антимонопольної політики.
- •31.Дайте загальну характеристику олігопольного ринку, причин і наслідків загальної взаємозалежності фірм на основі ламаної кривої попиту.
- •32.Визначте можливості моделювання олігопольного ринку в умовах кооперативної поведінки.
- •33.Опишіть основні підходи до моделювання некооперативної поведінки на основі цінових воєн, теорії ігор і дуополії.
- •34.Поясніть правила оптимізації співвідношення ресурсів і з'ясуйте економічний механізм утворення похідного попиту, його факторів та факторів його еластичності.
- •35.Опишіть способи моделювання ресурсного ринку в умовах досконалої та недосконалої конкуренції.
- •36.Поясніть формування індивідуальної та ринкової пропозиції праці, диференціацію ставок заробітної плати.
- •37.Проаналізуйте форми і наслідки монопольної влади продавців праці.
- •38.Опишіть формування пропозиції заощаджень на основі міжчасового вибору домогосподарства.
- •39.Поясніть формування інвестиційного попиту на основі міжчасового вибору фірми та економічну суть
- •40.Визначте основні аспекти часткової та загальної рівноваги й умови ефективного розміщення ресурсів.
- •41.Охарактеризуйте умови досягнення ефективності в економіці обміну та у виробництві і суть функції трансформації.
- •42.Охарактеризуйте суть, основні теореми та функції теорії суспільного добробуту.
- •43.Визначте суть і види ринкового фіаско на мікрорівні і можливості його державного регулювання.
- •44.Поясніть граничні показники, наслідки зовнішніх ефектів та підходи до регулювання зовнішніх ефектів.
- •45.Охарактеризуйте особливості виробництва та споживання суспільних благ.
42.Охарактеризуйте суть, основні теореми та функції теорії суспільного добробуту.
Економічна теорія добробуту – це загальна назва нормативного аспекту економічної теорії, яка вивчає умови економічного оптимуму. Зокрема те, як визначити, що один стан суспільства кращий ніж інший, яка економічна політика може бути застосована для переходу економіки в інший стан.
Центральними положеннями цієї теорії є теореми економіки добробуту.
Перша теорема економіки добробуту стверджує, що за певних умов конкуренції ринки ведуть до оптимального за Парето розміщення ресурсів, тобто конкурентна економіка досягає певної точки на кривій виробничих можливостей. Ця теорема ілюструє бажаність конкуренції в економіці.
Друга теорема економіки добробуту стверджує, що будь-який оптимум за Парето може бути досягнутий конкурентною економікою (в якій всі ринки відповідають умовам повної конкуренції), тобто будь-якому оптимуму за Парето (точці на кривій виробничих можливостей) відповідають система цін і розміщення ресурсів між учасниками, які можуть привести до цього стану як до конкурентної рівноваги.
Проте, існують ситуації, коли саморегульований ринок не досягає станів, ефективних за Парето. Такі ситуації об’єднуються назвою неспроможність ринку.
Проявом неспроможності ринку є неповна конкуренція на багатьох ринках. Неповна конкуренція веде до втрат в ефективності порівняно із ситуацією повної конкуренції. Специфічною проблемою є існування галузей із спадною вартістю виробництва (природних монополій), які через технологічні особливості не відповідають формальним умовам теорем економіки добробуту. З метою підвищення ефективності функціонування економіки державна влада проводить відповідну антимонопольну політику і регулює діяльність природних монополій.
Ще одним проявом неспроможності ринку є неповна інформація учасників щодо цін та інших аспектів функціонування ринків, знання про які необхідні всім учасникам для прийняття ефективних рішень. Приватний ринок часто не забезпечує учасників необхідною інформацією, і тут знову необхідна певна підтримка з боку державної влади у вигляді законодавства про захист прав споживачів, фінансування інституцій по поширенню окремої інформації (бюро погоди) та інше.
Також, існують проблеми, що пов’язані ще з двома проявами неспроможності ринку - існування зовнішніх ефектів та проблемою суспільних благ.
снують численні різновиди функції суспільного добробуту, найбільш відомими з яких є:
- функція суспільного добробуту Бентама (класична утилітаристська функція) - представляє рівень суспільного добробуту як суму індивідуальних функцій корисності членів суспільства : ;
- функція добробуту як сума зважених корисностей (різновид функції Бентама):
де є вагами, за допомогою яких суспільство зважує корисності окремих індивідів з огляду на їх важливість для суспільного добробуту;
- функція добробуту Роулза (мінімаксна) - показує, що зростання суспільного добробуту залежить від зростання добробуту індивіда з найнижчим його рівнем:
- функція суспільного добробуту Бергсона - Семюелсона (індивідуалістична):
де - набори благ конкурентних індивідів, а .
Всі функції, крім функції Бергсона - Семюелсона, виходять з кількісної (кардиналістської) концепції корисності, представляють уподобання індивідів відносно деяких станів суспільного розподілу благ. Індивідуалістична функція ґрунтується на ординалістській теорії, вона відображає індивідуальні уподобання і відповідні рівні корисності окремих індивідів відносно певних наборів споживчих благ.