41.Охарактеризуйте умови досягнення ефективності в економіці обміну та у виробництві і суть функції трансформації.

Економіка обміну – це економіка без виробництва. Припустимо, що в економічній системі є лише споживачі з відомими початковими запасами споживчих благ, які максимізують корисність від споживання благ і обмежені власними доходами. З метою покращання свого становища вони можуть обмінюватись благами (припустимо, 3 одиниці їжі на 1 одиницю одягу). В такій економіці приймаються рішення про вибір найкращого варіанту розподілу благ між споживачами.

Центральним поняттям економіки обміну є поняття ефективності у розподілі благ. Кажуть, що на ринку досягнуто ефективного (оптимального за Парето) розподілу благ, якщо неможливо через перерозподіл покращити чиєсь становище без погіршення становища хоча б одного з інших учасників.

Якщо ж такий перерозподіл можливий, тоді, в разі здійснення відповідного обміну благами, відбувається покращання за Парето.

Графічно всі можливі варіанти розподілу двох благ між двома споживачами можна показати на діаграмі (скриньці) Еджворта для споживання, на якій суміщаються дві системи координат – для двох учасників.

Суть скриньки Еджворта полягає в тому, що кожна її точка одночасно відповідає ринковим кошикам обох споживачів.

Характерною також є крива контрактів, яка показує всі розподіли, після котрих неможливі взаємовигідні торговельні операції. Ці розподіли іноді називають ефективними за Парето, на честь італійського економіста Вільфредо Парето (1848-1923), котрий розвинув концепцію ефективності обміну. Розподіл ефективний за Парето, якщо товари неможливо перерозподілити так, щоб комусь було краще, але комусь – гірше.

Крива (межа) можливих корисностей відображає всі ефективні розподіли. Межа можливих корисностей показує різні задоволення, яких досягає кожна з двох осіб при досягненні ефективного обміну на кривій контрактів.

3. Ефективність (оптимальність за Парето) у виробництві досягається при такому розподілі ресурсів між галузями, що неможливий їх перерозподіл, який збільшував би виробництво будь-якого блага без зменшення виробництва хоча б одного з інших благ.

Для графічної інтерпретації проблеми розподілу ресурсів користуються графічною моделлю Еджворта для виробництва, яка зовні схожа на відповідну модель для економіки обміну.

Щоб зрозуміти, як ресурси можуть ефективно поєднуватись, необхідно знайти різні форми і поєднання їх використання для виробництва кожного із двох товарів. Певний розподіл витрат у виробництво ефективний, якщо виробництво одного товару не можна збільшити без зменшення виробництва іншого. Ефективність означає перерозподіл ресурсів між виробництвом обох товарів з метою мінімізації виробничих витрат.

Вкладення розподілені неефективно, якщо їх перерозподіл дає приріст одного або обох виробництв.

У скриньці Еджворта з двома фіксованими ресурсами і двома товарами ресурси використовуються ефективно, коли ізокванти, що відповідають двом товарам, дотикаються.

Слід зазначити, що якщо ринки конкурентні (на конкурентних ринках багато продавців і покупців, і якщо покупцям не до вподоби умови обміну, вони можуть знайти іншого продавця, який запропонує дещо краще), то встановлюються відносини обміну і досягається ефективність виробництва.

Межа виробничих можливостей показує різні поєднання двох продуктів (їжі і одягу), які можуть бути вироблені за фіксованих значень ресурсів (праці і капіталу). Відзначимо, що межа виробничих можливостей нахилена донизу, оскільки за ефективного виробництва збільшення виробництва їжі (наприклад) вимагає переключення витрат ресурсів з виробництва одягу, що, в свою чергу, зменшує рівень виробництва одягу.

До того ж залучення для виробництва їжі все нових обсягів ресурсів, які використовують у виробництві одягу, стає дедалі менш ефективним. Тут вступає в дію закон спадної граничної віддачі, що призводить до зростання вартості виробництва кожної додаткової одиниці блага.