
- •1.Охарактеризуйте вихідні передумови визначення предмету дисципліни „Мікроекономіка”.
- •2. Опишіть методологію, переваги та недоліки мікроекономічного аналізу.
- •3.З’ясуйте економічну природу, різновиди й основні властивості мікросистем
- •8.Поясніть бюджетне обмеження та суть рівноваги споживача в ординалістській теорії.
- •9. З’ясуйте особливості реакції споживача на зміну доходу на основі ефекту Енгеля.
- •10.Поясніть утворення кривої індивідуального попиту й ефекти заміщення та доходу.
- •11.Опишіть економічну природу підприємства (фірми* як мікросистеми та підходи до її моделювання за допомогою виробничих функцій.
- •12.Проаналізуйте виробничу функцію з одним змінним фактором.
- •13. Охарактеризуйте виробничу функцію з двома змінними факторами.
- •14.З’ясуйте суть, причини та наслідки ефекту масштабу на основі показника еластичності масштабу.
- •15.Поясніть суть, основні типи та види витрат і результатів виробництва.
- •16.Опишіть особливості витрат виробництва у короткотривалому та довготривалому періодах.
- •17.Визначте суть, закон, ефекти та нецінові фактори попиту.
- •18. Визначте суть, закон, та нецінові фактори пропозиції.
- •19. Охарактеризуйте основні умови та наслідки різних станів ринкової динаміки, причини хронічності ринкової нерівноваги.
- •20.Визначте суть, види, фактори та способи обчислення цінової еластичності попиту.
- •21.Опишіть суть і можливості практичного застосування еластичності попиту по доходу та перехресної еластичності попиту.
- •22.Охарактеризуйте суть і приклади застосування цінової та перехресної еластичності пропозиції.
- •23.Дайте загальну характеристику ринку досконалої конкуренції, поведінки його суб'єктів, формування попиту на продукт і доходу окремої фірми.
- •24. Опишіть моделі поведінки фірми, утворення кривої її пропозиції та рівновагу фірми й галузі у короткотривалому періоді.
- •25.Охарактеризуйте рівновагу фірми та галузі у довготривалому періоді й економічні наслідки досконалої конкуренції.
- •26.Дайте загальна характеристику монополії, опишіть ознаки чистої монополії й особливості максимізації прибутку.
- •27.Визначте основні способи з’ясування меж ринку, діагностування монопольної влади, класифікації монополій.
- •28.Опишіть моделі поведінки та рівновагу монополії у короткотривалому та довготривалому періодах.
- •29.З’ясуйте економічні наслідки монополізації галузі та інструменти антимонопольної політики.
- •31.Дайте загальну характеристику олігопольного ринку, причин і наслідків загальної взаємозалежності фірм на основі ламаної кривої попиту.
- •32.Визначте можливості моделювання олігопольного ринку в умовах кооперативної поведінки.
- •33.Опишіть основні підходи до моделювання некооперативної поведінки на основі цінових воєн, теорії ігор і дуополії.
- •34.Поясніть правила оптимізації співвідношення ресурсів і з'ясуйте економічний механізм утворення похідного попиту, його факторів та факторів його еластичності.
- •35.Опишіть способи моделювання ресурсного ринку в умовах досконалої та недосконалої конкуренції.
- •36.Поясніть формування індивідуальної та ринкової пропозиції праці, диференціацію ставок заробітної плати.
- •37.Проаналізуйте форми і наслідки монопольної влади продавців праці.
- •38.Опишіть формування пропозиції заощаджень на основі міжчасового вибору домогосподарства.
- •39.Поясніть формування інвестиційного попиту на основі міжчасового вибору фірми та економічну суть
- •40.Визначте основні аспекти часткової та загальної рівноваги й умови ефективного розміщення ресурсів.
- •41.Охарактеризуйте умови досягнення ефективності в економіці обміну та у виробництві і суть функції трансформації.
- •42.Охарактеризуйте суть, основні теореми та функції теорії суспільного добробуту.
- •43.Визначте суть і види ринкового фіаско на мікрорівні і можливості його державного регулювання.
- •44.Поясніть граничні показники, наслідки зовнішніх ефектів та підходи до регулювання зовнішніх ефектів.
- •45.Охарактеризуйте особливості виробництва та споживання суспільних благ.
36.Поясніть формування індивідуальної та ринкової пропозиції праці, диференціацію ставок заробітної плати.
Пропозиція праці – співвідношення між ставкою заробітної плати та обсягом праці, який власник цього ресурсу (домогосподарство) бажає та може запропонувати працедавцям на ринку за інших незмінних умов.
В основі індивідуальної пропозиції праці є раціональним вибір між цінністю благ, які міг би придбати найманий робітник за рахунок доходу, що утворився від продажу праці, та цінністю відпочинку для цього індивіда.
Якщо вважати, що доход і відпочинок – нормальні блага, тоді при збільшенні споживання кожного з них корисність для індивіда теж зростає.
Характерною також є гранична норма заміщення доходу відпочинком, яка показує від скількох доларів добового доходу міг би відмовитись індивід при збільшенні добового відпочинку на годину за умови незмінності корисності.
Якщо припустити, що єдиним джерелом доходу індивіда є заробітна плата із годинною ставкою Х, а У – добовий обсяг праці в годинах, то добовий доход складатиме: І=Х*У.
Цей доход може коливатись від нуля (коли У=0, людина лише відпочиває) до І=24*Х – ця величина, що передбачає цілодобову працю, є звичайно, гіпотетичною. Всі можливі сполучення добового доходу і годин відпочинку відповідають точкам, що утворюють лінію, яка є аналогом бюджетного обмеження споживача. Нахил бюджетного обмеження дорівнює годинній ставці заробітної плати Х, яка є альтернативною вартістю години відпочинку.
Таким чином, завдання раціонального вибору індивіда полягає у знаходженні такого поділу часу між працею і відпочинком, який дає змогу максимізувати корисність індивіда при певному добовому доході, тобто І=Х*У.
При підвищенні ставки заробітної плати вибір між доходом і відпочинком може змінитися у будь-якому напрямку в залежності від того, який з двох ефектів переважатиме – ефект доходу чи ефект заміщення.
Ефект доходу виникає при підвищенні добробуту (реального доходу) при зростанні ставки заробітної плати (це спонукає працювати менше), ефект заміщення – за рахунок підвищення альтернативної вартості години відпочинку (що стимулює скорочення відпочинку і збільшення робочого часу).
Визначення обсягів праці, які людина готова запропонувати при кожному окремому рівні заробітної плати, дає змогу побудувати криву індивідуальної пропозиції праці.Де, Х – відповідно, годинна ставка зарплати, У – добовий обсяг праці в годинах.
Емпіричні дослідження свідчать, що, за невисоких ставок заробітної плати, при зростанні ставки людина починає працювати, тобто переважає ефект заміщення. За вищих ставок, коли обсяг праці сягає значних величин, подальше підвищення ставки призводить до вибору на користь більшого відпочинку і скорочення обсягу пропозиції праці, тобто переважає ефект доходу.
Це ілюструє поведінку типового індивіда і не виключає іншої реакції на підвищення ставок зарплати. Крива пропозиції, яка відображена на рисунку, має також типову назву – крива пропозиції, що відхилена назад.
Слід зазначити, що ми не розглядаємо пропозиції праці при наднизьких ставках заробітної плати, які не забезпечують прожитковий мінімум за нормальної тривалості робочого дня.
Ринкова пропозиція праці складається із суми всіх індивідуальних пропозицій праці домогосподарств. Якщо є криві індивідуальної пропозиції, то криву ринкової пропозиції можна утворити шляхом горизонтального підсумовування індивідуальних кривих; тобто для кожного рівня ставки заробітної плати треба підсумовувати індивідуальні обсяги пропозиції праці, що дасть ринковий обсяг пропозиції праці для цієї ставки.
Ринкова крива пропозиції має традиційний вигляд кривої пропозиції з нахилом угору і може бути без відхилення назад. Це пояснюється тим, що при поєднанні індивідуальних кривих пропозицій відхилення назад нівелюється, адже ефекти доходу і заміщення, які визначають ці відхилення, поєднуються для кожної людини індивідуально. До того ж можливе скорочення обсягу пропозиції з боку тих, хто вже перебуває на ринку праці, може бути компенсоване за рахунок появи на цьому ринку нових працівників з інших ринків праці.
Чинниками, що впливають на пропозиції певного виду праці, є умови праці в цій галузі, умови праці та рівень оплати її на інших ринках, загальна чисельність працездатного населення (робоча сила).