- •1. Дайте визначення, що таке «соціологія» і розкрийте сутність, об’єкт і предмет со
- •2. Який зміст поняття соціологія?
- •3. Яка структура соціології та її значення при вивченні суспільства?
- •4. Що являють собою емпіричне, фундаментальне і прикладне соціологічне дослідження?
- •5. Які існують основні функції соціології та який їх зміст?
- •6. Розкрийте сутність поглядів на суспільство мислителів стародавньої Греції – Демокріта, Платона, Арістотеля.
- •7. Які існували соціальні теорії 17-18ст та що характерно для них?
- •8. У чому полягають основні недоліки ленінського методологічного принципу аналізу соціальної структури суспільства?
- •9. У чому полягає соціологічна система о.Конта?
- •10. Які основні напрями існували в соціології 19ст, і в чому їх сутність?
- •11. Сутність основних напрямів соціології 20ст.
- •12. Вебер та його теорія соціальної дії.
- •13. Розкрийте сутність концепції «соціологізму» та поняття соц. Фактору е. Дюркгейма.
- •14. Розкрийте суть теорії соціальної стратифікації.
- •15. Спираючись на працю п.Сорокіна розкрийте суть соц. Стратифікації.
- •16. Що таке соц. Мобільність?
- •17. На які проблеми суспільного життя звертали увагу мислителі Київської Русі?
- •18. Як розглядав сус-во г.С. Сковорода?
- •19. Які проблеми теоретичної соціології знайшли відображення у вченні м.М. Ковалевського?
- •20. Що таке соціальна система та які головні її ознаки?
- •21. Дайте визначення поняття «сус-во» та вкажіть головні ознаки та ел-ти сус-ва.
- •22. Чому соціальна структура є головним регулятором соц. Динаміки?
- •23. Як розглядалось сус-во у концепціях мислителів 16-18ст?
- •24. Назвіть системно – органістичні підходи до аналізу суспільства.
- •25. У чому полягає роль біологічних, географічних, демограф., екон., та соціокультурних чинників та їх вплив на функціонування сус-ва?
- •26. Дайте визначення поняття соц. Структура сус-ва та яка сутність її елементів?
- •31. Спираючись на працю п.Сорокіна розкрийте сутність економічної стратифікації.
- •34. Що розуміють під соціальною мобільністю?
- •27. Що являють собою «соц. Спільноти», «соціальні групи» та «соціальні прошарки»?
- •28. Яке місце в житті суспільства займають «соціальні потреби» та «соціальні інтереси»?
- •29. Яку роль відіграє «середній клас» у стабілізації соціальної системи?
- •40. Розкрийте сутність поняття «девіантна поведінка», яка її причина, та яких видів вона буває.
- •30. У чому полягає суть теорії соціальної стратифікації?
- •32. Спираючись на працю Сорокіна розкрийте суть професійної стратифікації.
- •33. У чому полягає сутність функціональної стратифікації?
- •35. Як розумів Сорокін сутність соціальної мобільності?
- •36. Що таке соціальна взаємодія та які її особливості?
- •37. Розкрийте роль соціальних норм та санкцій у соціальній взаємодії особистості, соціальної групи та спільності.
- •38. Дайте визначення поняття «соціальні відносини». Які види соціальних відносин існують і в чому їх сутність?
- •39. Що розуміють під «соц. Конфліктом», яка їх типологія та класифікація?
- •41. Дайте визначення поняття «соціальні інститути» та розкрийте сутність їх структури.
- •42. Розкрийте сутність типів та функцій соціальних інститутів.
- •43. Яка роль економічних і політичних інститутів у формуванні потреб, інтересів, цінностей різних груп, особистості?
- •44. Як розглядали к.Маркс і Вебер взаємозв’язок економіки та соціальної сфери та в чому їх відмінність?
- •45. Який зміст понять «сімя» і «шлюб» та в чому їх відмінність?
- •46. Розкрийте сутність, типології і функції сімї.
- •Функції сімї:
- •47. Що розуміють під демографічним процесом та яка його особливість в сучасних умовах нашого суспільства?
- •48. Які існують основні теоретичні концепції особистості? Дайте їм характеристику.
- •49. Причини виникнення дисфункцій в соціальних інститутах.
- •50. Розкрийте проблему ресоціалізації особистості.
- •51. Дайте визначення поняття «економічна соціологія» та розкрийте сутність її предмету, завдання та функції.
- •52. Яка роль потреб та інтересу в економічній д-ті, особистості, групи?
- •53. Як розглядали економічну соціологію Маркс, Вебер та Смелзер?
- •54. Розкрийте поняття соціометрії та її роль у вивченні міжособистісних відносин.
- •55. У чому полягає неоднорідність ринку праці та які форми гнучкості зайнятості існують?
- •56. Поняття соціального інституту. Освіта і сімя як соціальний інструмент.
- •57. Соціологічні дослідження шлюбу та сімї в Україні.
- •58. Характеристика системи освіти в Україні.
- •59. Хто вважається суб’єктом економічних відносин?
- •60. Роль стимулювання та контролю у трудових відносинах.
- •61. Сутність інноваційної та відхиляючої поведінки.
- •62. Мотивація у сфері праці. Її сутність, види, рівні.
- •63. Що таке трудовий конфлікт, його сутність та показники
- •64. Які існують типи та яка соціальна структура трудового конфлікту?
- •65. Яке значення має соціальний контроль у сфері праці та які його функції, види, типи?
- •66. Поняття соціологічного дослідження, його об’єкт та предмет.
- •67. Що являє собою наукова гіпотеза в соціологічному дослідженні? Розкрийте сутність видів гіпотез.
- •68. Основні тенденції розвитку сучасної сімї.
- •69. Що таке вибірка, її сутність?
- •70. Що таке соціальний експеримент та які існують вимоги до його проведення?
- •71. Місце цілеспрямованого підходу в соціологічному дослідженні
- •72. Для чого потрібні загальні правила формування вибірки?
- •73. Яке значення має метод спостереження у соціологічному дослідженні?
- •74. Що являє собою контент – аналіз?
- •75. Опитування, його види та їх специфіка.
- •76. Інтерв’ю та його види.
- •77. Стратегічний план дослідження та його види.
- •78. Що являє собою програма соціологічного дослідження?
- •79. У чому полягає сутність експериментального методу та соціометричного опитування?
7. Які існували соціальні теорії 17-18ст та що характерно для них?
У XVII—XVIII ст. почали домінувати просвітницькі ідеї. Вчені різних країн виступили проти кріпосництва у всіх його проявах, обґрунтували необхідність нових, прогресивніших суспільних порядків, значну роль у створенні яких вони відводили поширенню знань.
Одним із найяскравіших представників цієї когорти був Шарль Луї де Сєконда, відомий за своїм баронським титулом де Монтеск'є (1689—1755). Застосувавши історичний підхід до соціальних проблем, він дійшов висновку, що їх не можна тлумачити ні з точки зору християнського провіденціалізму, ні як скупчення випадкових подій, що стаються з примхи людей. «Існують загальні причини як духовного, так і фізичного порядку», — вважав Монтеск'є
На прикладі Стародавнього Риму він спробував обґрунтувати соціально-психологічну детермінацію історичного процесу. Джерелом могутності римлян вважав властиву їм громадянську доброчинність, яка спонукала ставити над усе інтереси вітчизни. Ця соціально-психологічна риса, на думку Монтеск'є, органічна в контексті політичної свободи, республіканської форми управління суспільством. Падіння республіки і встановлення деспотичного правління призвели до послаблення громадянської доброчинності, внаслідок чого римляни виявилися нездатними протистояти варварам. А падіння республіки зумовлене невпинною експансією римлян, значними військовими витратами. Отже, Монтеск'є бачив причинно-наслідкові зв'язки між соціальними явищами.
Обережно ставився він до перспектив швидкої та радикальної зміни суспільного ладу, зараховуючи себе до тих, хто «відчуває старе зло, бачить засіб до його виправлення, але водночас бачить і нове зло, яке випливає з цього виправлення».
Логічним розвитком концепції соціально-психологічної детермінації історичного процесу стало й обґрунтування впливу географічного середовища (клімату, ґрунту, рельєфу місцевості) на характер суспільства, поведінку, діяльність його елементів. Монтеск'є вважав, що в малих та середніх за розмірами державах немає географічної передумови для сепаратизму окраїн, і тому уряд може здійснювати там свою владу порівняно м'якими засобами, не позбавляючи підданих політичної свободи, а навпаки, забезпечуючи її заради процвітання країни. Тобто в таких державах є всі можливості правити через закони. Великі за розмірами держави не можуть існувати без деспотичного правління, яке тільки страхом перед лютим покаранням змушує віддалені окраїни (насамперед їх управителів) підкорятися центральній владі. У XIX ст. концепція географічного детермінізму Монтеск'є стала одним із теоретичних джерел географічного напряму в соціології.
Значно збагатив теоретичні дослідження соціальних проблем Жан-Жак Руссо (1712—1778). Він вважав, що суспільній прогрес характеризується суперечностями і попереджав щодо ілюзії ототожнення розвитку знань із збагаченням мудрості людей.
Руссо належить авторство теорії відчуження. Якщо його сучасник французький вчений Клод Гельвецій вважав, шо у бідах людей винні законодавці, які видали погані закони, то Руссо стверджував, що самі люди своєю д-тю призвели себе до нещасть і страждань. Руссо відомий також як автор вчення про походження соціальної нерівності. Він вважав, що здатність людини удосконалюватись і зростання кількості населення зумовили нагромадження засобів для життя, створення знарядь, що підвищують ефективність праці, зумовлюють перехід до осілого способу життя і примус працювати на себе інших людей. Розвиток господарства спонукав запровадження приватної власності, яка стала основою майбутнього громадянського суспільства і спричинила у ньому майнову, згодом і політичну нерівність.