69. Що таке вибірка, її сутність?

Вибірка – це сукупність способів, прийомів, процедур відбору елементів об’єкта, одиниць спостереження та вивчення примасових соціологічних досліджень.

Основою вибірки є перелік елементів генеральної сукупності, якщо він задовольняє вимоги повноти, точності, зручності роботи з ним.

Генеральна сукупність – безліч елементів, які мають якусь загальновизнану х/ку і вказують належність до даної системи.

Генеральна сукупність – об’єкт дослідження, на який розповсюджуються висновки соціологічного аналізу. Розрізняють кінцеву і без кінцеву, конкретну і гіпотетичну, однорідну та неоднорідну ген. сук-ті.

Вибіркова сук-ть – певна к-ть ел-тів ген. сук-ті, які відібрані за певним правилом.

Одиниця відбору – ел-т ген. сук-ті, що підлягає аналізу.

У прикладі з екологічною проблемою міста це: окремі райони міста, а також конкретні ознаки досліджуваного об'єк­та — загазованість, запилення, забруднення, радіація та ін,, що будуть розглядатись як вихідні одиниці аналізу.

Одиниця спостереження — ознаки об'єкта, що підлягають аналізу.

Наприклад, шум, запилення тощо.

Репрезентативність — принцип тотожності сформованої моделі досліджуваного об'єкта параметрам (критеріям} генеральної сукупності.

Одним із важливих гарантів репрезентації є кваліфікацій­ний рівень фахівців. Так, за результатами опитувань всього 1800 осіб вчені Німеччини напередодні виборів до бундестагу прогнозують наслідки виборів з точністю до 1%. Основою формування репрезентативної вибірки є математико-статис-тичний апарат, принципи якого детально розроблені і пред­ставлені в спеціальній літературі.

Сфера використання вибіркових досліджень практично не має обмежень. Передусім це стосується так званих «вели­ких» об'єктів, пов'язаних з вирішенням проблем на глобаль­ному (соцієтальному), інституціональному (сім'я, група, ко­лектив, галузь, сфера діяльності тощо) рівнях. Якщо об'єкти незначні за своїм масштабом — від десятків до сотень оди­ниць — можливі також різноманітні суцільні опитування,

Залежно від критерію систематизації розрізняють вибірки прості і складні, суцільні та ймовірні, одно- та багатоступеневі, формальні та змістові, універсальні та цільові.

Наприклад, до простих схем формування вибіркової сукупності відносять;

а) простий випадковий відбір;

б) систематичний (механічний) відбір;

в) серійну вибірку;

г)гніздовулвибірку

До складних належать:

а) багатоступеневі;

б) комбіновані;

в) стратифіковані;

г) квотні вибірки.

70. Що таке соціальний експеримент та які існують вимоги до його проведення?

Експеримент- це загальнонауковий метод одержання нового знання.

Соціологічний експеримент - це спосіб одержання інформації щодо кількісних і якісних змін показників діяльності та поведінки соціального об'єкта внаслідок впливу на нього деяких керованих і контрольованих чинників.

Етапи соціологічного експерименту.

• збирання емпіричних даних;

• визначення вихідного стану досліджуваного об'єкта;

• виявлення тенденцій його розвитку;

• розробка теоретичних концепцій та умов експериментування;

• створення експериментальної ситуації;

• контроль і спостереження за перебігом експерементальної ситуації;

• визначення й аналіз підсумків експерименту;

• впровадження висновків експерименту в життя.

Різновиди експерименту. За умовами проведення:

• Польові - коли соціальний об'єкт перебуває у природних умовах свого функціонування.

• Лабораторні - коли експериментальна ситуація і сам об'єкт формуються штучно.

• За специфікою завдання.

• Науково-дослідні - в ході яких перевіряється гіпотеза, яка містить нові елементи наукового знання.

• Практичні - мають на меті запровадження корисної новизни в масових масштабах.

• За специфікою доведення гіпотези.

• Паралельні - у яких існують як експериментальна, так і контрольна група, і доведення висунутих гіпотез здійснюється на підставі порівняння стану двох об'єктів (експериментального і контрольного) в один і той же час.

• Послідовні - у яких контрольна група як самостійно існуючий, розташований поруч з експериментальною групою об'єкт, відсутня.

Експеримент у соціологічних дослідженнях завжди по­в'язаний із значними труднощами і вимагає від експеримен­татора не тільки належного володіння технікою його прове­дення, а передусім уміння правильно його спланувати (скон­струювати загальну гіпотезу, обрати логічну схему, яка виз­начає характер процедур і порядок різних етапів експери­менту, скласти репрезентативну вибірку дослідження тощо).

На достовірність і надійність отриманих даних впливає й осо­бистість експериментатора, його вміння працювати з об'єктом дослідження а також добровільна згода досліджуваних на участь у експерименті. Умовою успішного проведення експе­рименту є неухильне дотримання положень і правил щодо його постановки і реалізації.