2) Прямий та непрямий методи розрахунку грошових потоків,їх переваги та недоліки.

МЕТОДИ РОЗРАХУНКУ ГРОШОВИХ ПОТОКІВ - це спосо-би визначення обсягу грошових коштів на кінець звітного періоду на основі грошового обігу в операційній, інвестиційній та фінансовій ді-яльності підприємства.

У практиці фінансового менеджменту використовують два мето-ди розрахунку обсягу грошових потоків: прямий і непрямий.

Прямий метод розрахунку грошових потоків

Прямий метод базується на русі грошових коштів за рахун-ками підприємства з використанням головної книги і регістрів бухгалтерського обліку. Вихідний елемент розрахунку - виручка від реалізації продукції (товарів, робіт і послуг).

Переваги методу:

• наочно ілюструє основні джерела надходжень і витрат грошових коштів;

• дозволяє робити оперативні висновки щодо достатності кош-тів для платежів за поточними зобов'язаннями;

• встановлювати взаємозв'язок між обсягом продажу і грошовою виручкою за звітний період;

• виявити статті, що формують найбільші надходження і витрати грошових коштів;

• використати одержану інформацію для прогнозування грошових потоків;

• контролювати усі надходження і напрямки витрат грошових коштів, оскільки грошовий потік безпосередньо пов'язаний з регіст-рами бухгалтерського обліку.

Недоліки методу:

• не розкриває взаємозв'язку одержаного фінансового результату і абсолютної зміни грошових коштів.

Для подолання цього недоліку у фінансовому менеджменті вико-ристовують непрямий метод розрахунку грошових потоків підприєм-ства.

Непрямий метод розрахунку грошових потоків

Непрямий метод базується на аналізі статей Балансу і Звіту про фінансові результати. Він дозволяє показати взаємозв'язок між різними видами діяльності підприємства, чистим прибутком і зміна-ми в активах підприємства за звітний період.

П(С)БО 4 передбачає застосування непрямого методу складання Звіту про рух грошових коштів.

Переваги методу:

• дозволяє встановити відповідність між фінансовим результатом і чистим оборотним капіталом;

• за його допомогою можна виявити найбільш проблемні місця у діяльності підприємства і розробити напрямки виходу з кризової ситуації.

Недоліки методу:

• висока трудомісткість при складанні аналітичного звіту зовні-шнім користувачем;

• необхідність залучення внутрішніх даних бухгалтерського об-ліку (головна книга, журнали-ордери).

2. Тестові завдання.

3. Практичне завдання:

За даними фінансової звітності підприємства проаналізуйте раціональність формування джерел засобів у майні підприємства.

Для виконання завдання рекомендується використовувати наступну аналітичну таблицю:

Показник	На початок року	На кінець року	Зміни (+,-) за рік
Всього майна, тис. грн. у т.ч.:	259,6	230,7	-28,9
1. Власні кошти підприємства:
а) у сумі, тис. грн. б) у % до майна	173,1 66,67	121,6 52,7	-51,5 -13,97
2. Забезпечення наступних ви­трат і платежів:
а) у сумі, тис. грн. б) у % до майна
3. Позикові кошти:
а) у сумі, тис. грн. б) у % до майна	86,5 33,33	109,1 47,3	+22,6 +13,97
4. Доходи майбутніх періодів:
а) у сумі, тис. грн. б) у % до майна

Детальний аналіз джерел засобів у майні підприємства дає можливість установити, якою мірою підприємство може спиратися на власні кошти і скільки треба позичити, а також наскільки ефективно використовуються власні й позичені кошти. Отже, менеджер матиме змогу вирішити, наскільки надійними є джерела засобів і що треба зробити в майбутньому для забезпечення грошових надходжень. Цей аналіз уможливлює також визначення відповідності стратегії підприємства (фірми) напрямкам використання коштів з тим, щоб у разі необхідності вжити заходів для виправлення ситуації.

З даних аналітичної можна зробити висновок, що на кінець року вартість майна в розпорядженні підприємства становила 230,7 тис.грн., тобто за звітний період майно підприємства зменшилось на 28,9 тис.грн. Це можливо відбулось за рахунок зменшення власних коштів підприємства.

У загальній вартості майна, яке перебуває в розпорядженні підприємства, власні кошти становлять 52,7 %, які зменшились на кінець звітного періоду на 51,5 тис.грн., і в загальній вартості майна їхня питома вага зменшилась на 13,97 %.

За звітний період частка позичених коштів збільшилась на 13,97 % і становила 47,3 % у структурі майна за абсолютного їх зростання на 22,6 тис. грн.

Зниження у структурі майна частки власних джерел і збільшення позикових свідчить про підвищення ступеня фінансової залежності підприємства від зовнішніх кредиторів. Тому можна сказати про недостатню раціональність формування джерел засобів у майні підприємства.