3.3 Порядок оцінки операцій в іноземній валюті підрозділів, які мають постійне місцезнаходження на території України

Діяльність закордонних господарських одиниць є як би продов­женням господарської діяльності підприємства, що звітує. Тому норми оцінки статей фінансової звітності господарських одиниць другого типу ті ж, що і для одиниць, розташованих в Україні.

Порядок оцінки операцій в іноземній валюті підрозділів, які мають постійне місцезнаходження на території України, а також закордонних господарських одиниць, представлений у табл. 5.

Таблиця 5

Порядок оцінки операцій в іноземній валюті підрозділів, які

мають постійне місцезнаходження на території України, а також

закордонних господарських одиниць

№ пop.	Зміст операцій в іноземній валюті	Дата на яку здійснюється перерахування за курсом НБУ
1	Первинне визнання об'єкта	Дата здійснення операції
2	Оприбуткування немонетарних активів, робіт, послуг у рахунок перерахованих раніше авансів (передоплати)	Дата сплати авансу
3	Відображення доходу від постачання готової продукції, інших активів, виконання робіт, послуг в оплату яких був отриманий аванс (передоплата)	Дата одержання авансу
4	Оцінка немонетарних статей по справедливій вартості (переоцінка)	Дата визначення справедливої вартості
5	Перерахування монетарних статей на дату балансу (немонетарні статті не перераховуються)	Дата балансу
6	Погашення врахованих раніше заборгованостей (дебіторської, кредиторської) - монетарних об'єктів	Дата здійснення розрахунків

Як видно з табл. 5, перерахуванню у зв'язку зі зміною валютних курсів підлягають тільки монетарні об'єкти. Немонетарні звичайно враховують за історичним курсом, тобто за курсом НІЇУ на дату їхнього первісного відображення. Виключення становлять тільки немонетарні об'єкти, що виражені в іноземній валюті і були оцінені по справедливій вартості - активи, отримані безоплатно, внесені у статутний капітал чи обмінені на неподібні активи. Вищевикладене не стосується фінансових інвестицій у валюті. Згідно з П(С)БО 12 "Фінансові інвестиції" вони повинні оцінюватися за справедливою вартістю на кожну дату складання балансу (враховуючи курс НБУ).

Змістовний модуль 2

Облік операцій з іноземною валютою

Лекція 4 Облік грошових коштів на рахунках у банку в іноземній валюті

4.1 Прийоми відображення курсових різниць

4.2 Позитивні і негативні курсові різниці

4.1 Прийоми відображення курсових різниць

Залежно від виду діяльності, у процесі якої виникають курсові різниці, їх можна поділити на операційні та неопераційні. Запропо­новане угруповання необхідне для правильного відображення курсо­вих різниць на рахунках бухгалтерського обліку (табл. 8,9).

Таблиця 8

Порядок відображення курсових різниць при базовому підході на підприємствах, які використовують рахунки 9-го класу

пор. 1	Види зовнішньо­економічної діяльності Операційна	Об'єкти бухгалтерського обліку	Відобр курс різни раху М_|_Н -71 Л	іження ової ціна іках	Відображення курсової різниці но рядках ф.2 пік и п
2 3 л	Операційна Інвестиційна і фінансова	Монетарні пасиви Монетарні активи	/14 945 744	945 714 974	060 090 130	090 060 160
4	Інвестиційна і фінансова	Монетарні пасиви	974	744	160	130
5	Надзвичайна (незвичайна)	Монетарні активи	752	993	200	205
О	Надзвичайна (незвичайна)	Монетарні пасиви	993	752	205	200

Таблиця 9

Порядок відображення курсових різниць при базовому підході

на підприємствах, що використовують рахунки 8-го класу

№ пор.	Види зовнішньо- економічної ДІЯЛЬНОСТІ	Об'єкти бухгал- терського обліку	Відображення курсової різниці на рахунках		Відображення курсової різниці по рядках ф.2
			«+»	«-»	«+»		«-»
1	Операційна	Монетарні активи	714	84	060		090
2	Операційна		Монетарні пасиви	84	714	060	090
3	Інвестиційна і фінансова		Монетарні пасиви	744	85	130	160
4	Інвестиційна і фінансова		Монетарні пасиви	85	744	160	130
5	Інвестиційна і фінансова		Монетарні пасиви	752	85	200	205
6	Інвестиційна і фінансова		Монетарні пасиви	85	752	205	200

У П(С)БО 21 передбачені зазначені нижче стандарти фінансового обліку курсових різниць по звітності закордонних підприємств.

1. Основою для розрахунку є підсумки балансу закордонного підприємства (формула 3):

Курсова різниця згідно Звітності = закордонного підприємства

Підсумок перерахованих в гривню статей активу - балансу

Підсумок перерахованих в гривню статей пасиву балансу

2. Курсові різниці закордонного підприємства враховують у складі додаткового капіталу підприємства, що звітує.

Залежно від тенденцій впливу валютних курсів розрізняють позитивні і негативні курсові різниці, отримані в результаті перераху­вання статей закордонних підприємств (рис. 14).

Рис. 14. Види курсових різниць закордонного підприємства

На відміну від базового підходу курсові різниці, отримані в результаті перерахування статей закордонного підприємства, врахову­ють у складі власного капіталу (табл. 10).

Таблиця 10

Відображення курсових різниць закордонного підприємства у бухгалтерському обліку підприємства, що звітує

№ пор.	Види курсових різниць	Відображення в балансі підприємства, що звітує
I	Позитивна	Рядок 375 "Накопичена курсова різниця консолідованого балансу"
2	Негативна	У дужках рядка 375 "Накопичена курсова різниця консолідованого балансу"

При продажу або ліквідації закордонного підприємства накопи­чена у складі іншого додаткового капіталу сума курсової різниці включається до складу доходів або витрат інвестиційної діяльності.

У фінансовому обліку відображають тільки курсові різниці, що виникли в результаті девальвації валюти, проти якої неможливо хеджування. Тому всі описані вище прийоми оцінки операцій в іноземній валюті на операції хеджування не поширюються. Такий підхід повною мірою відповідає принципу складання фінансової звітності-обачності і регламентований п. З П(С)БО 21.

Порядок відображення курсових різниць у податковому обліку відрізняється від фінансового. Згідно з п.п. 2.1.3 Закону про прибуток філії, відділення й інші відособлені підрозділи платників податків, що не мають статусу юридичної особи, є платниками податків нарівні з головною конторою. Для них не передбачений окремий порядок відображення курсових різниць. Тому в податковому обліку немає необхідності класифікувати господарські одиниці, працюючі за рубе­жем, на окремі групи. Для всіх структурних підрозділів-резидентів передбачена єдина система обліку курсових різниць.

Порядок розрахунку курсових різниць у податковому обліку розкритий у п. 7.3 Закон про прибуток. Вплив валютних курсів відо­бражається на величині будь-якої іноземної валюти чи заборгова­ності, вираженої в іноземній валюті, і знаходиться на обліку відповідно до вимог Закону про прибуток. Однак порядок розрахунку курсових різниць для іноземної валюти і для розрахункових операцій неоднаковий.

Курсову різницю по іноземній валюті визначають тільки один раз за квартал - у результаті перерахування іноземної валюти, що знаходилася на обліку платника податку за курсом НБУ на останній робочий день звітного періоду (формула 4):

КРП=С{К-БВ), (4)

де КР - розмір курсової різниці;

С - залишок іноземної валюти на останній робочий день кварталу;

К- курс НБУ на останній робочий день звітного періоду (кварталу);

БВ - балансова вартість залишку іноземної валюти.

У наступному звітному періоді балансова вартість іноземної валюти, отриманої у попередніх звітних періодах, буде однаковою і дорівнюватиме курсу НБУ на останній робочий день кварталу.

Якщо заборгованість виражена в іноземній валюті не погашена протягом звітного періоду, необхідно перерахувати її за курсом НБУ на останній робочий день і визначити курсову різницю. Такий порядок регламентований п.п.7.3.3. Закону про прибуток. Для наступ­ного податкового періоду балансова вартість заборгованості, вираже­ної в іноземній валюті, прирівнюється до їхньої вартості, визначеної на кінець попереднього звітного періоду.

Залежно від тенденцій у зміні валютних курсів у податковому обліку курсові різниці відображають у складі валових витрат або валових доходів.