10.2 Метод за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються

Основним методом визначення митної вартості товарів є метод за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються. Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у ст. 266 методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Митною вартістю за методом оцінки за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються, є ціна угоди, фактично сплачена, чи ціна, яка підлягає сплаті, але не менше, ніж мінімальна митна вартість, якщо вона встановлена Кабінетом Міністрів України, у випадках, перед­бачених законодавством, за товари, які імпортуються за призна­ченням в Україну, на момент перетинання ними митного кордону України.

Для визначення митної вартості товарів до ціни угоди при цьому додаються:

1) витрати на доставку товарів до аеропорту, порту чи іншого місця ввезення товарів на митну територію України:

а) вартість транспортування;

б) витрати на навантаження, вивантаження, перевантаження і перевалку товарів;

в) страхові суми;

2) витрати, понесені покупцем:

а) комісійні та брокерські винагороди, за винятком комісійних за закупівлю товару;

б) вартість контейнерів та іншої багатооборотної тари, якщо відпо­відно до товарної номенклатури вони розглядаються як одне ціле з товарами, що оцінюються;

в) вартість пакування, включаючи вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних з пакуванням;

3) відповідна частина вартості таких товарів та послуг, які прямо чи побічно надаються покупцю безоплатно або за зниженою ціною для використання у зв'язку з виробництвом або продажем товарів:

а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів та інших комплекту­ючих виробів, які є складовою частиною товарів, що оцінюються;

б) інструментів, штампів, форм та інших подібних предметів, вико­ристаних на виробництво товарів, що оцінюються;

в) матеріалів, витрачених на виробництво товарів, що оцінюються (мастильних матеріалів, палива тощо);

г) інженерної проробки, дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами митної території України і безпосередньо необхідних для вироб­ництва товарів, що оцінюються;

4) ліцензійні та інші платежі за використання об'єктів права інтелектуальної власності, які покупець (імпортер) прямо чи побічно повинен сплатити як умову продажу товарів, що оцінюються;

5) відповідна частина прибутку від будь-якого подальшого перепродажу, передачі чи використання товарів, що оцінюються, на митній території України, яка прямо чи побічно йде на користь продавця.

10.3 Порядок розрахунку бази оподаткування пдв при імпорті товарно-матеріальних цінностей

Митна вартість використовується також як одна із складових бази оподаткування ПДВ. Але якщо контрактна вартість товарів, що імпортуються, вище за їх митну вартість, при розрахунку імпортного ПДВ використовують контрактну вартість (табл. 34). Крім того, згідно з п. 4.З. Закону про ПДВ до бази оподаткування включають також витрати:

- на транспортування, навантаження, розвантаження, пере­вантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України;

- на сплату брокерських, агентських та інших видів винагород, пов'язаних з ввезенням таких товарів;

- на плату за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належать до таких товарів, акцизних зборів, ввізного мита;

- на сплату інших податків, зборів, за винятком ПДВ, що включаються у ціну товарів згідно із законами України.

Таблиця 34

Порядок розрахунку бази оподаткування ПДВ при імпорті товарно-матеріальних цінностей

№ пор.	Співвідношення митної та контрактної вартості	Розрахунок бази оподаткування ПДВ
1	Митна вартість більше контрактної	База оподаткування = митна вартість + інші витрати згідно з п.4.3. Закону про ПДВ
2	Митна вартість менше контрактної	База оподаткування = контрактна вартість + інші витрати згідно з п.4.3. Закону про ПДВ

Блок змістовних модулів № 2

Особливості обліку імпорту та експорту товарно-матеріальних цінностей, бартеру та операцій з давальницькою сировиною

Змістовний модуль 5

Облік імпорту товарно-матеріальних цінностей та послуг

Лекція 11. Визначення імпортних операцій як об'єкта обліку

11.1 Визначення "імпорту" в різних нормативно-правових актах

11.2 Визначення поняття прямого та непрямого імпорту

11.3 Класифікація експортних операцій

11.1 Визначення "імпорту" в різних нормативно-правових актах

Визначення імпорту як об'єкта управління наведено у цілому ряді нормативно-правових актів (табл. 36).

Таблиця 36

Визначення "імпорту" як об'єкта управління в

різних законодавчих актах України

Законодавчий акт	Визначення імпорту
Митний Кодекс України, ст. 188	Митний режим відповідно до якого товари ввозяться на митну територію України для вільного обігу без обмеження строку їх перебування на цій території та можуть використовуватися без будь-яких митних обмежень
Закон "Про ЗЕД", ст. 1	Купівля (у тому числі з оплатою у не грошовій формі) українськими суб'єктами ЗЕД у іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами
Закон "ПДВ", и. 3.1.2		Ввезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорту). 3 метою оподаткування до імпорту також прирівнюється." - ввезення з-за меж митного кордону України на митну територію України товарів (супутніх послуг) за договорами лізингу (оренди) (у тому числі у разі повернення об'екта лізингу лізингодавцю-резиденту або іншій особі за дорученням такого лізингодавця), застави та іншими договорами, які не передбачають передання права власності на такі товари (майно) або передбачають їх обмін на корпоративні права чи цінні папери, у тому числі якщо таке ввезення пов'язане із поверненням товарів у зв'язку з припиненням дії зазначених договорів; - поставка товарів з території безмитних магазинів на митну територію України для їх вільного обігу (крім території інших безмитних магазинів); - поставка продуктів переробки (готової продукції) з митного режиму переробки на митній території України на митну територію України для їх вільного обігу;- в інших випадках, передбачених Митним кодексом України

Порівняльний аналіз категорії "імпорту", розробленої в різних законодавчих актах, дозволяє виділити головні чинники, які відріз­няють імпорт від інших операцій господарської діяльності:

- імпорт майна передбачає ввезення з-за меж митного кордону України на митну територію України, з території безмитних магазинів або виробництво як готової продукції з даваль­ницької сировини;

- отримане майно може бути використано на території України без будь-яких обмежень.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про ЗЕД" моментом здійснення імпортної операції вважається:

- або момент перетину митного кордону України що підтверд­жується проставленням відтиску штампа на CMR, товаро­супровідних документах;

- або момент переходу права власності від нерезидента до резидента, який визначається на підставі укладеного зовніш­ньоекономічного контракту.

Момент передачі права власності можуть підтверджувати акт приймання робот (послуг), генеральний акт розвантаження теплоходу з імпортними вантажами в порту прибуття тощо. ВМД підтверджує не момент здійснення імпортної операції, а момент закінчення митного оформлення товарно-матеріальних цінностей.

Крім того, імпортна операція не обов'язково пов'язана з пере­дачею права власності. Так, операції з повернення резиденту майна, переданого раніше в оренду, заставу, також прирівнюють згідно з Законом про ПДВ до імпорту.

Таким чином, суб'єкти господарської діяльності України здійс­нюють досить різноманітні імпортні операції.