1. Правове регулювання державної служби.

2. Обмеження при вступі на державну службу.

Тематика рефератів

1. Державно-правовий та соціальний статус державної служ­би.

2. Конституційно-правові засади державної служби.

3. Законодавство про державну службу.

Література

1. Державне управління: теорія і практика / За загальною редакцією В.Б. Авер'янова — К.: Юрінком Інтер, 1998. - 432 с.

2. Кодекс державного службовця. - Зареєстровано у Міністерстві юстиції України 7 листопада 2000 року № 783/5004 // Урядовий кур'єр. -29.11.00. -№222. - С. 14-15.

3. Авер'янов В., Дубенко С. Закон о государственной службе: научно-практический анализ // Юридический вестник.- 1994. - № 4. - С. 32—33.

4. Авер'янов В., Дубенко С. Законодавче регулювання державної служби в Україні // Уніан-право. - 1995. -№2. - С.71-78.

5. Коваленко В. Яким бути новому закону України “Про державну службу”: деякі питання теорії і практики законотворення // Право України.-2000.-№6.-С.85-90.

6. Державна служба: організаційно-правові основи і шляхи розвитку / За заг. ред. Б.В.Авер'янова.-К., 1999.

Розділ 3. Державна служба. Посади і посадові особи. Державні службовці і державні політичні діячі

1. Види державної служби. Поняття посади державної служби. Класифікація посад. Посадова особа

2. Поняття, види і ранги державних службовців

1. Види державної служби. Поняття посади державної служби. Класифікація посад. Посадова особа

Досить важли­вим є питання про види державної служби. Деякі вчені пропонують класифікувати державну службу відповідно до конституційного принципу розподілу державної влади на: а) дер­жавну службу в органах законодавчої влади; б) державну службу в органах виконавчої влади; в) державну службу в органах судо­вої влади.

В.Л. Коваленко пропонує застосувати принцип поділу всієї державної служби на два основних типи — цивільну службу і мілітаризовану службу і третій, додатковий, тип — спеціалізовану службу.

Заслуговує на увагу класифікація, запропонована в Концеп­ції реформи адміністративного права, згідно з якою слід зако­нодавче закріпити такі види:

а) професійна державна служба, яка складається з: 1) адміністративної державної служби (служба в державних органах, їхньому апараті, органах місцевого самоврядування); 2) спеціалізованої державної служби (судові органи, органи прокуратури, внутрішніх справ, державної безпеки, мит­ні, дипломатичні тощо); 3) цивільної державної служби (медичні, наукові, навчальні та інші державні установи);

б) позапрофесійна державна служба, яка включає в себе наступні посади: 1) державні політичні посади (Президент, міністри, народні депутати та ін.); 2) посади патронатної служби (керівники прес-служби, радни­ки, помічники, консультанти); 3) допоміжні (обслуговуючі) посади (референти, секретарі та ін.).

У вузькому розумінні державної служби можна виділити наступні її види: а) цивільна державна служба (державні службовці дер­жавних органів та їхнього апарату); б) мілітаризована державна служба (державні службов­ці збройних державних формувань, які мають військові або спеціальні звання); в) спеціалізована державна служба (державні службов­ці органів виконавчої влади зі спеціальним статусом).

Якщо проаналізувати названі види державної служби, то в їхній структурі можна виділити підвиди, а саме:

а) у цивілізованій державній службі: служба в Адміністрації Президента України та апараті органів, створюваних при Президентові України; служба в Апараті Верховної Ради України та секретаріа­тах комітетів Верховної Ради; служба в Секретаріаті Кабінету Міністрів України та в апаратах урядових органів; служба в патронатних службах державних органів; служба в апаратах Національного банку України, його обласних відділеннях; служба в апаратах міністерств та інших центральних ор­ганів виконавчої влади; служба в апаратах місцевих органів виконавчої влади; цивільна служба в апаратах органів прокуратури; цивільна служба в апаратах органів внутрішніх справ; цивільна служба в апаратах (штабах) військових формувань; несуддівська служба в апаратах судових органів; служба державних нотаріусів; служба державних судових виконавців; деякі інші види служб, визначені законом.

б) у спеціалізованій державній службі: державна дипломатична служба; державна санітарно-епідеміологічна служба; державна пожежна служба; державна контрольно-ревізійна служба; державна служба прокурорів; державна служба судів; державна митна служба; державна податкова служба; служба державних судово-медичних експертів; державна фельд'єгерська служба; деякі інші види служб, визначені законом.

в) у мілітаризованій службі: військова служба у Збройних Силах України (служба в усіх видах Збройних Сил України); служба в Прикордонних військах України; служба у Внутрішніх військах МВС України; служба в СБУ; служба в Державній службі охорони України; служба в органах виконання покарань; служба атестованих працівників органів внутрішніх справ; служба атестованих працівників військ центрального ор­гану виконавчої влади з питань надзвичайних ситуацій.

Поняття посади державної служби

За визначенням В. Даля, посада — це службове місце, яке може бути зайнятим або вакантним. Саме посада служить елементом, який поєднує державу в особі державного органу, з одного боку, і державного службовця — з іншого.

Ознаки посади:

1) вона є частиною організаційної структури державного ор­гану. Посада є незалежною від самого державного служ­бовця, а державний службовець не може бути «власни­ком» посади, яку він займає.

2) включає в себе частку компетенції державного органу, яка визначена в нормативно-правових актах. Кожна поса­да являє собою сукупність конкретних професійно-квалі­фікаційних характеристик, які випливають із загальної компетенції даного державного органу.

Посада може бути державною і недержавною. Державною є посада, яка передбачена в структурі державного органу. Посади, які є в державних підприємствах, установах і організаціях не належать до державних посад. Державний службовець може займати тільки державні посади. Не всі державні посади є посадами державної служби. Так, в міністерстві є дві державні посади: міністр і державний секре­тар. Міністр, займаючи державну посаду, за своїм правовим статусом, є «державним політичним діячем», а начальник управ­ління, займаючи державну посаду — є державним службовцем.

В юридичній науці виділяють три складових поняття посади державної служби, а саме: 1) первинна одиниця державного органу та його апарату; 2) повноваження, закріплені за посадою, визначені структу­рою і штатним розписом державного органу; 3) коло службових повноважень, закріплених за посадою, встановлюється нормативними актами.

Статус кожної посади державного службовця визначається конкретною посадовою інструкцією, яка включає в себе професійно-кваліфікаційну характеристику даної посади.

За загальним правилом, кожна посадова інструкція повинна включати в себе такі розділи:

а) завдання, обов'язки та повноваження державних службовців;

б) має право: окреслене коло прав та повноважень держав­ного службовця;

в) повинен знати: наводяться основні вимоги до спеціаль­них знань, необхідних державним службовцям для виконання обов'язків;

г) відповідальність: визначає показники оцінки роботи державного службовця (якість та своєчасність виконання поса­дових завдань і обов'язків, етики поведінки та дотримання об­межень, передбачених законодавством про державну службу);

д) кваліфікаційні вимоги: визначено відповідно до певної посади або групи посад вимоги освітнього та освітньо-кваліфі­каційного рівня державного службовця та вимоги до післядипломної підготовки.

Посадова інструкція видається державному службовцю під розписку.

класифікація посад державної служби

Можна виділити декілька класифікацій посад державних службов­ців. Приділяє увагу класифікація Ю. М. Старилова, згідно з якою слід виділити наступні види державних посад у залежності:

1) від виду державної діяльності — державні посади в ор­ганах законодавчої, виконавчої і судової влади;

2) від масштабу дії — типові та індивідуальні посади;

3) від способу заміщення — виборні, назначувальні, кон­курсні і такі, що заміщуються на підставі зарахування.

В. Я. Малиновський виділяє види посад державної служби у залежності від змісту і характеру діяльності, способів при­значення та надання повноважень на:

1) політичні, які обіймають політичні діячі, які забезпечують визначення та вироблення політики (посади Президента України, Прем'єр-міністра України, членів Кабінету Міністрів України і т.п.);

2) адміністративні, наприклад, керівники центральних органів виконавчої влади;

3) патронатні, які є допоміжними щодо того чи іншого по­літичного діяча (посади радників, консультантів, по­мічників, прес-секретарів).

Згідно зі статтею 25 Закону «Про державну службу» основними критеріями класифікації посад вважаються:

1) організаційно-правовий рівень органу, який приймає на роботу;

2) обсяг і характер компетенції на конкретній посаді;

3) роль і місце посади в структурі державного органу.

Відповідно до цих критеріїв встановлюються 7 кате­горій посад державних службовців:

— перша категорія — посади голів державних комітетів, що не є членами Уряду України, голів інших центральних органів державної виконавчої влади при Кабінеті Мініст­рів України, Постійного Представника Президента Украї­ни в Республіці Крим, представників Президента України в областях, містах Києві та Севастополі, перших заступ­ників міністрів, перших заступників голів державних комітетів, що входять до складу Уряду, керівників Адмі­ністрації Президента України, Секретаріату Верховної Ради України;

— друга категорія — посади заступників керівника Адмініст­рації Президента України, заступників керівника Секре­таріату Верховної Ради України, заступників керівника апарату Кабінету Міністрів України, керівників структур­них підрозділів Секретаріату Верховної Ради України, сек­ретаріатів постійних комісій Верховної Ради України, Адміністрації Президента України, апарату Кабінету Мі­ністрів України, радників та помічників Президента Украї­ни, Голови Верховної Ради України, Прем'єр-міністра України, заступників міністрів, заступників голів держав­них комітетів, які входять до складу Уряду, перших заступ­ників, заступників голів комітетів та інших центральних органів державної виконавчої влади при Кабінеті Міністрів України, першого заступника Постійного Представника Президента України в Республіці Крим, перших заступни­ків глав обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;

— третя категорія — посади заступників керівників структур­них підрозділів, завідуючих секторами, головних спеціаліс­тів, експертів, консультантів Адміністрації Президента України, Секретаріату Верховної Ради України і апарату Кабінету Міністрів України, заступників Постійного Пред­ставника Президента України в Республіці Крим, заступ­ників глав обласних, Київської та Севастопольської місь­ких державних адміністрацій, представників Президента України в районах, районах міст Києва та Севастополя, начальників управлінь, самостійних відділів у складі мініс­терств та інших центральних органів державної виконавчої влади;

— четверта категорія — посади спеціалістів Адміністрації Президента України, Секретаріату Верховної Ради Украї­ни і апарату Кабінету Міністрів України, заступників начальників управлінь, самостійних відділів (підвідділів) міністерств та інших центральних органів державної ви­конавчої влади, керівників управлінь, відділів, служб обласних, Київської та Севастопольської міських держав­них адміністрацій;

— п'ята категорія — посади спеціалістів міністерств, інших центральних органів державної виконавчої влади, заступ­ників представників Президента України в районах, райо­нах міст Києва та Севастополя, заступників керівників управлінь, відділів, служб обласних, Київської та Севас­топольської міських державних адміністрацій, спеціаліс­тів апарату цих адміністрацій;

— шоста категорія — посади керівників управлінь, відділів, служб районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, спеціалісти управлінь, відділів, служб обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;

— сьома категорія — посади спеціалістів районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, їх управлінь і відділів.