План семінару

1. Права державних службовців

2. Обов'язки державних службовців

3. Поняття і види обмежень при проходженні державної служби

Тематика контрольних робіт

1. Правовий статус та соціальні функції державного службовця.

2. Види обов'язків державних службовців.

3. Види обмежень при проходженні державної служби.

Література

1. Дубенко С.Д. Державна служба в Україні: Навч. посібник для студентів.- К: Вид-во УАДУ, 1998. - 168 с.

2. Ківалов С., Біла Р. Державна служба в Україні: Підручник.- Одеса: “Юридична література, 2003.-366 с.

3. Біла Л.Р. Правообмеження у державній службі // Зб. наукових праць «Актуальні проблеми політики».- Вип. 10-11.-Одеса: Юрид. літ., 2001.-С.51-56.

4. Царьова Л.К. Правовий статус податкової міліції // Зб. наукових праць “Актуальні проблеми держави і права”.- Вип.11.-Одеса: Юрид. літ., 2001.-С.367-374

5. Кивалов С.В. Предупреждение коррупции в таможенных органах службы // Митна справа.-2003.-№3.-С.6-9.

6. Ківалов С.В. Правовий статус державного секретаря міністерства // Зб. наукових праць “Актуальні проблеми держави і права”.- Вип.16.-Одеса: Юрид. літ., 2001.-С.288-292.

Розділ 5.

Виникнення державно-службових відносин

1. Поняття конкурсу і конкурсного провадження на державній службі

2. Поняття призначення на державну посаду і провадження щодо призначення на державну посаду

1. Поняття конкурсу і конкурсного провадження на державній службі

Конкурс на заміщення вакантних посад державних службов­ців є одним із чотирьох видів процедур вступу на державну службу, поряд з призначенням, зарахуванням і виборами. Він застосовується в 95% випадків при проведенні заміщення вакантних посад третьої-сьомої категорій.

До посад державних службовців, які заміщаються у позаконкурсному порядку належать: 1) керівники, перші заступники, заступники керівників уря­дових органів управління — призначаються Кабінетом Міністрів України; 2) заступники голів обласних державних адміністрацій — призначаються головами відповідних держадміністрацій за погодженням із відповідним віце-прим'єр-міністром; 3) заступники голови Київської міської державної адмініст­рації, повноваження яких стосуються сфери виконавчої влади — призначаються Київським міським головою за погодженням із Кабінетом Міністрів України; 4) керівники апаратів обласних, Київської і Севастопольсь­кої міських державних адміністрацій — призначаються головами відповідних держадміністрацій за погодженням із Кабінетом Міністрів України; 5) голови районних державних адміністрацій — признача­ються Президентом України за поданням Кабінету Мі­ністрів України; 6) перші заступники та заступники голів районних держав­них адміністрацій — призначаються головами районних державних адміністрацій за погодженням із відповідними заступниками голів обласних державних адміністрацій; 7) керівники апаратів районних державних адміністрацій — призначаються головами відповідних держадміністрацій; 8) керівники управлінь, відділів та інших структурних під­розділів обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій — призначаються головами від­повідних держадміністрацій за погодженням із відповід­ними міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади; 9) керівники структурних підрозділів районних державних адміністрацій в АРК — призначаються головами відповід­них районних державних адміністрацій за погодженням із відповідними посадовими особами Ради міністрів АРК; 10) керівники кадрових служб центральних органів виконавчої влади, обласних, Київської і Севастопольської міських дер­жавних адміністрацій — призначаються керівником відпо­відного органу за наявності висновку Головдержслужби.

Поза конкурсом призначаються службовці патронатної служ­би, що виправдовується особливістю їхньої діяльності.

Даний перелік продовжують посади, передбачені Постано­вою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1995 року, до яких відносяться: керівники, які згідно із законодавством оби­раються або затверджуються колегіальним органом; керівники, які призначаються міністрами, керівниками інших центральних органів виконавчої влади за погодженням із керівниками міс­цевих органів виконавчої влади: спеціалісти при їх переміщені у межах одного державного органу на рівнозначну або нижчу посаду з дотриманням вимог законодавства про працю; держа­вні службовці, які перебувають на відповідних посадах у дер­жавних органах та виконавчих органах рад, у тому числі в тих, що ліквідуються, до новостворених органів виконавчої влади і місцевого самоврядування; випускники Української Академії державного управління при Президентові України та їх регіо­нальних інститутів у державні органи, які направляли їх на навчання.

Конкурс — це особлива процедура підбору кадрів на ва­кантні державні посади у відповідності до рішення конкурсної комісії. Саме конкурс повинен забезпечити рівний доступ гро­мадян до державної служби, як це передбачено в статті 38 Конституції України.

Правовою основою проведення конкурсного провадження є Закон «Про державну службу», Положення про порядок про­ведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців, затверджене постановою Кабінету Міністрів Украї­ни від 15 лютого 2002 р., та Загальний порядок проведення іспиту кандидатів на заміщення вакантних посад державних службовців, затверджений наказом Головдержслужби України від 10 травня 2002 р.

У конкурсному провадженні можна виділити наступні стадії: 1) підготовка та проведення конкурсу; 2) проведення конкурсного іспиту та співбесіди; 3) прийняття рішення за підсумками конкурсу; 4) оскарження прийнятого рішення; 5) виконання прийнятого рішення.

Першою стадією конкурсного провадження є підготовка та проведення конкурсу.

У цій стадії можна виділити три підстадії: а) публікація ого­лошення державного органу про проведення конкурсу в пресі або поширення інформації про нього через інші засоби масової інформації; б) прийом документів від осіб, які бажають взяти участь у конкурсі; в) попередній розгляд документів на відпо­відність встановленим кваліфікаційним вимогам до відповідно­го рівня посади.

На першій підстадії даної стадії державний орган, у якому проводиться конкурс, зобов'язаний опублікувати оголошення про проведення конкурсу в пресі або поширити його через інші офіційні засоби масової інформації не пізніше ніж за місяць до початку конкурсу та довести його до відома праців­ників органу, в якому оголошується конкурс.

В оголошенні про проведення конкурсу повинні міститися такі відомості: 1) найменування державного органу із зазначенням його міс­цезнаходження, адреси та номерів телефонів; 2) назви вакантних посад із зазначенням, що додаткова інформація щодо основних функціональних обов'язків щодо цієї посади, розміру та умов оплати праці надається кадровою службою; 3) основні вимоги до кандидатів, визначені державним орга­ном згідно з Типовими професійно-кваліфікаційними харак­теристиками посад державних службовців; 4) термін прийняття документів (протягом 30 календарних днів з дня оголошення про проведення конкурсу).

В оголошенні може міститися додаткова інформація, яка не суперечить законодавству про державну службу. Конкурс не оголошується в таких випадках: 1) коли заміщення вакантних посад здійснюється за іншою процедурою; 2) у разі прийняття керівником рішення про призначення осіб згідно з пунктом 5 Порядку в межах одного державного органу.

Наступна підстадія цієї стадії пов'язана з прийомом перед­бачених чинним законодавством документів: заяви про участь у конкурсі, в якій зазначається про ознайомлення заявника із встановленими законодавством обмеженнями щодо прийняття на державну службу та проходження державної служби; заповненої особової картки (форма П-2ДС) із відповідни­ми додатками; двох фотокарток розміром 4x6 см; копій документів про освіту, засвідчені нотаріально або в іншому встановленому законодавством, порядку; відомостей про доходи та зобов'язання фінансового ха­рактеру щодо себе та членів своєї сім'ї; копії першої та другої сторінок паспорта громадянина України, засвідченої кадровою службою.

При цьому особи, які працюють у державному органі, де оголошено конкурс, і бажають взяти у ньому участь, зазначе­них документів до заяви не додають.

Важливим є те, що особи можуть подавати додаткову інфор­мацію стосовно своєї освіти, досвіду роботи, професійного рівня і репутації (копії документів про підвищення кваліфікації, присвоєння наукового ступеня або вченого звання, характери­стики, рекомендації, наукові публікації тощо). Водночас необ­хідно відмітити, що забороняється вимагати відомості та доку­менти, подання яких не передбачено законодавством.

Важливим моментом є вирішення питання про допуск до участі в конкурсному іспиті кандидатів на заміщення вакантної посади. За загальним правилом, до участі в іспиті допускаються кандидати, документи яких відповідають установленим вимогам щодо прийняття на державну службу, передбаченим для канди­датів на посади державних службовців. Особи, документи яких не відповідають установленим вимогам, за рішенням голови кон­курсної комісії до іспиту не допускаються, про що їм повідом­ляється кадровою службою з відповідним обґрунтуванням.

Однак, чинне законодавство передбачає виняток із даного правила. Якщо кандидат наполягає на участі в іспиті за даних обставин, він допускається до іспиту, а остаточне рішення приймає конкурсна комісія. З таким положенням важко пого­дитися, оскільки в такому випадку, нівелюється вимога про відповідність документів кандидата, що може створювати певні труднощі.

Другою стадією конкурсного провадження є проведення конкурсного іспиту та співбесіди. Слід зазначити, що однією із суттєвих «новинок» чинного Положення про проведення кон­курсу є саме конкурсний іспит, якого раніше не було. Конкурс­ний іспит має за мету провести об'єктивну оцінку знань та здібностей кандидатів на заміщення вакантних посад державних службовців. Такий іспит проводиться конкурсною комісією, яка створена у даному державному органі.

Названа стадія характеризується, перш за все, учасниками провадження, до яких відносяться: конкурсна комісія і канди­дат на заміщення вакантної посади. Процесуальний статус кон­курсної комісії визначається Положенням, яке передбачає, що вона утворюється наказом (розпорядженням) керівника відпо­відного державного органу, який здійснює призначення на по­саду державного службовця, у складі голови, секретаря і чле­нів комісії. Очолює конкурсну комісію, як правило, заступник керівника державного органу. До складу конкурсної комісії входять представники кадрової та юридичної служб, а також окремих структурних підрозділів апарату державного органу.

Окрім конкурсної комісії учасником даного провадження є кандидат на заміщення вакантної посади. Кандидатом вважа­ється особа, яка подала необхідні документи до державного органу для участі у конкурсі. Чинне законодавство передбачає обмеження щодо кола осіб, які можуть брати участь у кон­курсі. Так, до участі у конкурсі не допускаються особи, які: 1) досягли встановленого законодавством граничного віку перебування на державній службі; 2) визнані в установленому порядку недієздатними; 3) мають судимість, що є несумісною із зайняттям посади державного службовця; 4) у разі прийняття на службу будуть безпосередньо підпо­рядковані або підлеглі особам, які є їхніми близькими ро­дичами або свояками; 5) позбавлені права займати відповідні посади в установле­ному законом порядку на визначений термін.

Дана стадія включає в себе дві підстадії: а) проведення іспиту; б) співбесіда.

Важливість конкурсного іспиту проявляється в тому, що до всіх кандидатів на заміщення вакантних посад державних служ­бовців висуваються однакові вимоги щодо знання Конституції України, Законів України «Про державну службу» та «Про боротьбу з корупцією», а також законодавства з ура­хуванням специфіки функціональних повноважень відповідного державного органу та структурного підрозділу.

Водночас, об'єктивність проведення іспиту забезпечується рівними умовами для всіх кандидатів (тривалість іспиту, зміст та кількість питань, підрахунок результатів тощо) та відкри­тістю інформації про них, єдиними критеріями оцінки.

Важливо зазначити, що в підстадії проведення конкурсного іспиту можна, в свою чергу, виділити такі етапи.

Організаційна підготовка до іспиту. Кадрова служба за погодженням з головою конкурсної комісії визначає дату проведення іспиту та повідомляє кандидатів про місце і час його проведення.

Важливим моментом підготовки до конкурсного іспиту є підготовка екзаменаційних білетів. Екзаменаційні білети (їх кількість повинна бути не менше 15) формуються за формою, затвердженою чинним законодавством, і повинні складатися з 5 питань кожний: по одному питанню на перевірку знання Конституції, Закону України «Про державну службу», Закону України «Про боротьбу з корупцією» та два питання на перевірку знання законодавства з урахуванням специфіки функціональних повноважень відповідного державного органу та його структурного підрозділу. Перелік питань на перевірку знання законодавства з урахуванням специфіки функціональних пов­новажень відповідного державного органу та його структурного підрозділу затверджується керівником державного органу, в якому проводиться конкурс.

Важливим гарантом об'єктивності конкурсного іспиту є те, що переліки питань можуть публікуватися у відповідних дру­кованих засобах масової інформації та обов'язково надаватися для ознайомлення всім учасникам конкурсу при поданні доку­ментів для участі в конкурсі.

Основна організаційна підготовка до іспиту проводиться в день проведення іспиту з усіма кандидатами на заміщення ва­кантних посад. Секретар конкурсної комісії інформує про три­валість та процедуру складання іспиту. До початку іспиту сек­ретар конкурсної комісії відповідає на запитання кандидатів щодо процедури іспиту. Інформація секретаря про умови скла­дання іспиту має бути достатньою для кандидатів. Він повинен упевнитися, що всі кандидати зрозуміли умови іспиту, в іншо­му випадку надати додаткові пояснення. У разі виникнення спірних питань вони мають бути розв'язані головою конкурсної комісії.

Складання конкурсного іспиту. Під час підготовки від­повідей на запитання екзаменаційного білета мають бути присутніми не менше трьох членів конкурсної комісії. Іспит для всіх кандидатів на заміщення однієї вакантної посади скла­дається одночасно. У разі невеликої кількості кандидатів та за наявності відповідних умов, передбачених чинним законодавст­вом, іспит може проводитися одночасно на заміщення декіль­кох вакантних посад. Приміщення для складання іспиту має відповідати умовам зручного розміщення, що унеможливлює спілкування кандидатів та забезпечує індивідуальну підготовку відповідей на питання білета. Кандидати не можуть самостійно залишати приміщення, в якому складається іспит, до його закінчення. Іспит складається письмово за екзаменаційними білетами, які пропонуються кандидату за його вибором і від­криваються у присутності кандидатів на заміщення вакантних посад під час складання іспиту. Іспит складається державною мовою. Загальний час для підготовки відповіді на екзаменацій­ний білет має становити не більше 60 хвилин.

Державні органи, які мають комп'ютерні засоби контролю знань, можуть проводити іспит шляхом комп'ютерного тесту­вання з урахуванням положень Порядку проведення конкурсу, Порядку та умов проведення конкурсу в окремому державному органі, що визначаються його керівником, який призначає на посади та звільняє з посад державних службовців.

Оцінювання та підбиття підсумків іспиту. По закінчен­ні часу, відведеного на складання іспиту, проводиться перевір­ка відповідей та їх оцінювання. Оцінка проводиться всіма членами комісії. Члени конкурсної комісії приймають спільне рішення щодо оцінки відповіді на кожне питання екзаменацій­ного білета. Такі оцінки виставляються на аркуші з відповідя­ми кандидата. Підбиття підсумку здійснюється шляхом дода­вання балів за кожне питання і занесення загальної суми балів в екзаменаційну відомість. Кандидат ознайомлюється з резуль­татами іспиту.

Чинне законодавство про державну службу закріпило наступ­ну п'ятибальну систему оцінки знань кандидатів: п'ять балів виставляються кандидатам, які виявили гли­бокі знання Конституції України, Законів України «Про державну службу та «Про боротьбу з корупцією» та успішно справилися із запитаннями на перевірку знання законодавства з урахуванням специфіки функціональних повноважень відповідного державного органу та його структурного підрозділу; чотири бали виставляються кандидатам, які виявили повні знання Конституції України, Законів України «Про державну службу» та «Про боротьбу з корупцією» і до­статньо володіють знаннями законодавства з урахуван­ням специфіки функціональних повноважень відповідного державного органу та його структурного підрозділу; три бали виставляються кандидатам, які виявили розу­міння поставлених питань в обсязі, достатньому для по­дальшої роботи; два бали виставляється кандидатам, які розуміють основ­ні поняття нормативно-правових актів, але в процесі відповіді допустили значну кількість помилок; один бал виставляється кандидатам, які не відповіли на питання у встановлений строк.

Співбесіда. Вона проводиться з тими кандидатами, які успішно здали конкурсний іспит, з метою встановлення їх відпо­відності тим критеріям, які висуваються державним органом до кандидатів, і виявленню тієї особи, яку конкурсна комісія може рекомендувати для заміщення вакантної посади. При проведенні співбесіди проводиться оцінка здатності кандидатів виконувати посадові обов'язків, потенціалу професійного росту, вміння спів­працювати з колегами, підлеглими, керівниками тощо.

Виділяють декілька типів співбесід: 1) структурована (визначається стандартний перелік питань для певних посад. Особа, яка проводить співбесіду, зано­сить відповіді кандидата на питання у наперед підготов­лений бланк); 2) неструктурована (немає стандартних питань і визначеного порядку проведення співбесіди); 3) ситуаційна (в запитаннях моделюються ситуації, які можуть виникнути під час виконання службових обов'язків. Канди­дату пропонується вирішити запропоновані ситуації).

Третьою стадією є прийняття рішення за підсумками кон­курсу. Рішення приймається конкурсною комісією простою біль­шістю голосів. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини членів конкурсної комісії. Рішення конкурсної комісії є обов'язковим для керівника. Воно оформляється у вигляді протоколу, який підписується всіма членами комісії не пізніше, ніж через два дні після голосування.

Конкурсна комісія повідомляє кандидатів про результати конкурсу протягом трьох днів після його завершення.

Кандидати, які успішно здали конкурсний іспит, але не пройшли співбесіду, у разі їхньої згоди можуть бути рекомен­довані для зарахування до кадрового резерву в державні органі, в якому проводився конкурс і протягом року прийняті на ва­кантну рівнозначну або нижчу посаду без повторного конкурсу.

Четвертою стадією конкурсного провадження є оскаржен­ня прийнятого рішення. Рішення конкурсної комісії може бути оскаржене кандидатом керівникові відповідного державного ор­гану протягом трьох днів після ознайомлення з цим рішенням. Рішення керівника державного органу щодо відмови у зараху­ванні на посаду державного службовця кандидат може оскар­жити у порядку, визначеному законодавством. Відповідно до статті 55 Конституції України рішення державних органів та посадових осіб можуть бути оскаржені в суд.

П'ятою стадією є виконання прийнятого рішення. Рішення про призначення на посаду державного службовця та зараху­вання до кадрового резерву приймає керівник державного органу протягом місяця з дня прийняття рішення конкурсною комісією. Прийняття на державну службу оформляється нака­зом або розпорядженням керівника державного органу, з яким знайомиться особа, яка призначається на посаду.