Література

Гапанович Н. И. Опознание в судопроизводстве.- Минск, 1975.

Жирный Г. Е., Лукьянчиков Е. Д. Опознание как вид криминалисти­ческой идентификации (становление, развитие) // Вопросы государ­ства и права Украины.- Донецк, 1993.

Коршунов О. Н. Отождествление личности по голосу и речи на предварительном следствии.- СПб., 1995.

Предъявление для опознания // Руководство для следователей / Под ред. Н. А. Селиванова и В. А. Снеткова.- М., 1998.

Ревтов Ю. И. Тактика проведения предъявления для опознания человека про признакам голоса и речи //Вопросы криминалистики и судебной экспертизы: Сб. научн. трудов.- Минск, 1992.- Вып. 9.

Самошина 3. Г. Вопросы теории й практики предъявления для опознания на предварительном следствии.- М., 1976.

Удалова А. Д. Тактико-психологические основы предъявления для опознания и достоверность его результатов.- К., 1992.

Ціркаль В. В. Пред'явлення для впізнання трупа за участю спеціа­ліста // Вісник Київського університету.- К., 1990.- Вип. 31.

ЯсьА. А. Некоторые вопросы использования видеозаписи при про­изводстве опознания // Криминалистика и судебная экспертиза.- К., 1989.- Вып. 39.

Тема 13 відтворення обстановки та обставин події

1. Поняття, мета, значення і види відтворення обстановки та обставин події

Відтворення обстановки та обставин події - слідча дія, пе­редбачена ст. 194 КПК України, що полягає у здійсненні дослі­дів із метою перевірки факту можливості існування і перебігу за певних умов тих чи інших подій, явищ, процесів, а також у зіставленні показань раніше допитаних у кримінальній справі осіб із фактичною обстановкою конкретного місця події, щодо обставин якої ці особи свідчили.

Наприклад, треба встановити:

1. чи міг свідок бачити і впізнати людину у світлі від дульно­го спалаху, коли та стріляла в темноті з мисливської рушниці;

2. чи міг водій зі свого місця в кабіні вантажного автомобіля, що був на певному місці проїзжої частини дороги, побачити раптово виниклу перешкоду;

3) чи міг свідок чути розмову, що відбувалася за стіною;

4) чи міг злочинець винести крізь пролом у стіні великогаба- ритні речі, викрадені зі складу, і т. ін.

Необхідність у застосуванні цієї дії виникає й у випадках, ко­ли іншим способом, окрім зіставлення показань з тим, що є в дійсності на місці події, неможливо переконатися в достовір­ності таких показань.

Іншими словами, змістом відтворення обстановки та обста­вин події є аб© проведення дослідних дій (однієї чи комплексу), або проведення персвіркових дій щодо раніше одержаних пока­зань свідків - учасників кримінального процесу.

Відтворення обстановки та обставин події охоплює, за суттю, дві самостійні дії:

1. перевірку показань на місці з метою їх уточнення і допов­нення у присутності понятих;

2. експериментальну перевірку правдивості показань свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, інших обставин і припущень про відповідну можливість перебігу чи існування певних явищ і процесів.

У КПК майже всіх держав колишнього СРСР ці дві дії утво­рюють дві відокремлені процесуальні дії: слідчий експеримент і перевірку показань на місці. В Україні і за згаданих часів, і ни­ні це одна слідча дія.

Перші згадки про цю слідчу дію з'явились у криміналістиці в 30-х роках XX ст., з виходом праці П. І. Тарасова-Радіонова «Попереднє розслідування» та ін., де досліджувалися питання процесуальної природи і тактики проведення слідчого експери­менту як самостійної слідчої дії.

Слідчий експеримент як складова відтворення обстановки та обставин події схожий з:

1) науковим експериментом;

2. експериментом як складовою частиною (стадією) екс­пертного дослідження;

3. експериментом (дослідом) як метод, що застосовується під час проведення слідчих дій (наприклад, у ході огляду місця події тощо).

Слідчий експеримент як слідча дія, що за чинним законо­давством України має назву «відтворення обстановки та обста­вин події», має притаманні лише їй риси:

1. його застосування потребує певних відповідних процесу­альних умов;

2. вона відтворює явище, процес не повністю, а лише деякі умови, за яких відбувалися події, явища і процеси або мали міс­це факти, що становлять інтерес для слідства;

3) має свої специфічні завдання, зокрема:

- перевірити наявні у справі докази;

- встановити й усунути суперечності й неузгодженості в по­казаннях;

• отримати нові докази;

• вивчити й уточнити показання допитуваних;

• перевірити слідчі версії;

- встановити причини та умови, що сприяли вчиненню злочину. За допомогою специфічних дослідів у ході відтворення

обстановки та обставин події можна встановити:

- можливі способи вчинення злочину;

• ступінь обумовленості (закономірності) виконання зло­чинцем певних дій;

• можливість досягнення злочинцем чи іншими учасниками певних конкретних результатів тощо.

Зазвичай ця слідча дія дозволяє перевірити можливість ба­чити, чути, виконувати ті або інші дії протягом певного часу, за певних умов тощо.

У спосіб відтворення обстановки та обставин події можна перевірити наявні слідчі версії, а за результатами сконструюва­ти нові; перевірити дані, отримані проведенням оперативно-розшукових заходів, після чого вони отримають значення до­казів.

Окрім цього, у ході відтворення обстановки та обставин по­дії перевіркою показань на місці події можна:

• виявити місце події, що становить інтерес для слідства за умови або неможливості вирішення цього завдання іншим спо­собом, або з причини тактичної недоцільності;

• встановити маршрут руху до місця події або з нього, якщо допитуваний не міг його вербально описати;

• встановити підозрюваних, потерпілих або свідків, раніше не відомих слідству;

• з'ясувати обстановку місця досліджуваної події, якщо є ін­формація про його видозмінення на момент огляду;

• з'ясувати питання про те, чи допитувана особа обізнана про обставини, які входять у предмет доказування у криміналь­ній справі та іи.

Відтворення обстановки та обставин події - комплексна слідча дія, оскільки містить у собі деякі фрагменти ряду слід­чих дій: слідчого огляду, пред'явлення для впізнання, призна­чення і проведення судової експертизи, допиту; крім того, нею забезпечується дослідження як матеріальних, так і нематеріаль­них об'єктів.

Серед нематеріальних можна назвати: зміст показань, про­сторово-часові фактори, фізіологічні та психічні стани (здат­ність бачити, чути, виконувати певні дії за конкретних умов і протягом певного часу тощо).

Однак наведене вище не позбавляє цю слідчу дію самостій­ності, оскільки їй притаманні певні особливості, зокрема:

1) у ході відтворення обстановки та обставин події вчиняють­ся дії, максимально наближені до тих, що мали (або могли ма­ти) місце в дійсності під час розслідуваної події. Дослідження як такого у цій слідчій дії немає, незважаючи на те, що експери­мент (дослід) зазвичай є частиною дослідницької роботи. Але за експерименту в умовах відтворення обстановки та обставин події здійснюються тільки спостереження й фіксація ходу дослідження (дослідницьких дій) та отримуваних результатів.

Мета цього дослідження - наочна демонстрація можливості (неможливості) перевірюваної події (дії);

2. досліди в межах відтворення обстановки та обставин події здійснюються в умовах (обстановці) максимально наближених до тих, за яких відбувалася (могла відбуватися) перевірювана подія (дія). Забезпечення цього може вимагати реконструкції обстановки місця проведення слідчої дії, відтворення такого розташування об'єктів та осіб, яке вони займали в реальній си­туації;

3. як будь-який інший дослід, дослід у відтворенні обстанов­ки та обставин події передбачає неодноразове проведення пере-вірюваних дій (діянь) за відповідної ситуації. Умови відтворен­ня обстановки та обставин події можуть змінюватись у певних межах, обумовлених логікою або запрограмованою альтерна­тивністю умов ситуації (наприклад, у ході перевірки можливос­ті чути мову (голос) завжди пропонують вимовляти фразу з різ­ною силою). Така практика унеможливлює вплив сторонніх факторів і здатна забезпечити стабільність і достовірність отри­муваних результатів;

4. щодо різновиду відтворення обстановки та обставин події -перевірки показань на місці, додатковою особливістю можна назвати, по-перше, те, що для цієї слідчої дії обов'язковими є показання особи (обвинуваченого, підозрюваного, потерпілого, свідка), отримані під час попередньо проведеного допиту; по-друге, повинно бути чітко визначено місце проведення слідчої дії, тобто місце вчинення розслідуваної події або окремого її епізоду; по-третє, особа, показання якої підлягають перевірці, вже, принаймні, один раз перебувала на цьому місці і сприймала його обстановку та об'єкти; по-четверте, у слідчого повинна бу­ти тверда впевненість у потребі проведення саме цієї слідчої дії або через наявність відповідних сумнівів у правдивості отрима­них від конкретної особи показань (зокрема від різних осіб), або за наявного у нього припущення про можливість отриман­ня нової доказової інформації чи процесуального закріплення наявної (зокрема отриманої оперативним шляхом); по-п'яте, участь у цій слідчій дії особи, показання якої перевірятимуться, повинна бути винятково добровільною.

Відтворення обстановки та обставин події можна поділяти на різновиди за багатьма класифікаційними рубриками. Зо­крема:

> За характером встановлюваної інформації на:

1) відтворення обстановки та обставин події, якими встанов­люються факти, обставини, причинові зв'язки щодо загально­відомих відомостей;

2) відтворення обстановки та обставин події, якими встанов­люється інформація щодо сфер конкретних наукових знань.

> За періодичністю та обумовленістю проведення на:

1. первинні відтворення обстановки та обставин події;

2. повторні такі відтворення.

Повторне відтворення обстановки та обставин події прово­диться, якщо в ході первинного не було дотримано необхідних процесуальних і тактичних умов або виникли обгрунтовані сумніви в достовірності його результатів.

Рішення про це приймається слідчим з його ініціативи або за клопотанням інших учасників, подеколи - за вказівкою проку­рора або начальника слідчого підрозділу.

Про проведення повторного відтворення обстановки та обста­вин події складають мотивовану постанову.

> За структурою і характером дослідних дій, відтворення обстановки та обставин події поділяють на:

1) якісно-явищні, тобто ті, що мають на меті встановити якіс- ну наявність або відсутність теоретично можливого явища;

2) вимірювальні - є складнішими, ними ще виявляють кількісну визначеність (величину) відповідної властивості об'єкта;

3) мисленнєві.

Мисленнєві відтворення обстановки та обставин події остан­нім часом набувають широкого застосування. їх іще називають логічними відтвореннями обстановки та обставин події. Нале­жачи до сфери теоретичних знань, цей різновид відтворень утворює систему мисленнєвих процедур, що здійснюються над ідеалізованими об'єктами (приміром, поведінкою особи).

Виступаючи теоретичними моделями експериментальних ситуацій, логічні (мисленнєві) відтворення обстановки та обставин події сприяють і дозволяють прогнозувати: поведінку різноманітних суб'єктів, що беруть участь у слідчій дії; умови, які на неї впливають; можливі результати такої поведінки, а отже - намічати способи її корегування на практиці.

> За ступенем активності дій людини, які, власне, спричини­ли потребу їх перевірки на:

1) відтворення обстановки та обставин події для перевірки активних (умисних) дій;

2. для перевірки ненавмисних, випадкових діянь;

3. для перевірки явищ, подій тощо.

> За сферою застосовуваних знань і характером отриманих результатів на:

1. відтворення обстановки та обставин події з використан­ням для його проведення загальновідомих знань та відтворення з використанням спеціальних знань;

2. психологічні відтворення обстановки та обставин події, тактичні відтворення;

3. відтворення з позитивними результатами, відтворення обстановки та обставин події з негативними результатами.

> Найбільш повним і поширеним у криміналістиці є поділ різновидів цієї слідчої дії за характером її завдань на:

1. відтворення обстановки та обставин події для встановлен­ня можливості у відповідний спосіб конкретною особою взага­лі сприймати (бачити, чути й розпізнавати за запахом, на дотик тощо) певні події, явища, факти за умов, відомих із матеріалів кримінальної справи. Цей різновид полягає в установленні можливості не тільки бачити, чути чи іншими аналізаторами сприймати відповідну інформацію, а й можливості розпізнати й розрізнити деталі та особливості об'єктів за певних умов;

2. відтворення з метою перевірки можливості вчинення вза­галі чи конкретною особою певних дій, за певних просторово-часових умов, зокрема перевірки наявності у конкретної особи професійних чи інших навичок. За такого різновиду головним є з'ясування суб'єктивної можливості особи проникнути в кон­кретне приміщення крізь певний отвір (вікно, фрамугу, лаз то­що); винести речі крізь конкретний чи схожий отвір; відкрити замок відмичкою; підробити документ та ін. Різновидом такого відтворення обстановки та обставин події є перевірка можли­вості не тільки виконати які-небудь дії за певних умов, а ще й можливість вчиняти їх за відповідний проміжок часу. Такі екс­перименти слугують способом перевірки наявності у конкрет­ної фізичної особи професійних чи злочинних навичок;

3. відтворення обстановки та обставин події з метою з'ясу­вання можливості існування конкретного явища, процесів, фак­тів за відповідних умов. Покликані підтвердити або спростувати факти, що фігурують у показаннях допитуваних. Це може стосу­ватися, зокрема, чи могла відповідна кількість товару розмісти­тись у певному сховищі, приміщенні (місці); чи можливі при­родні втрати продуктів у вазі, за зберігання їх у конкретних умовах чи на конкретному складі; чи можна перерізати дужку за­фіксованого в зачиненому положенні навісного замка без по­шкоджень прилеглих частин інших замикаючих пристроїв тощо;

1. відтворення для з'ясування механізму розслідуваної чи пов'язаної з нею події, процесу, явища або окремих їх деталей за відповідних, відомих із матеріалів справи, умов, зокрема для з'ясування процесу слідоутворення. Може проводитися щодо перевірки способу вчинення злочину, тривалості, динаміки й ха­рактеру просторових змін злочинної події, наприклад, чи можна, не порушивши стандартного упаковання, змінити вміст (фаль­сифікувати, погіршити, замінити) певної ємності;

4. відтворення для перевірки і уточнення на місці показань відповідних суб'єктів кримінального процесу. Проводиться то­ді, коли іншим способом, окрім як зіставленням показань із тим, що є у дійсності на місці події, неможливо переконатися в достовірності таких показань.

Проведення будь-якого різновиду відтворення обстановки та обставин події є допустимим за дотримання чи забезпечення таких умов:

1. якщо гарантується безпека для життя, здоров'я учасників слідчої дії та інших осіб;

2. унеможливлено спричинення матеріальної шкоди підпри­ємствам, установам, організаціям, окремим громадянам;

3. не виникнуть інші небажані та небезпечні наслідки;

4. дослідні дії не пов'язані з приниженням честі та гідності людини.

Учасниками відтворення обстановки та обставин події є:

1) особа (завжди обов'язковий учасник), у провадженні якої перебуває кримінальна справа (слідчий, особа, яка провадить дізнання; начальник слідчого підрозділу, прокурор, якщо вони прийняли справу до свого провадження; суд у ході судового слідства).

Саме слідчий (у широкому розумінні цього слова - це всі пе­релічені вище суб'єкти кримінально-процесуальної діяльності) приймає рішення, визначає місце, час, обстановку, необхідні предмети, учасників відтворення тощо; планує хід дослідів; за­безпечує виконання необхідних умов, що гарантують достовір­ність результатів; керує всім процесом перебігу слідчої дії, зас­відчує її хід і результати; оцінює ці результати;

2) поняті (завжди обов'язкові учасники). Закон не встанов- лює їх конкретну кількість (загальне правило - не менше двох) - це визначає слідчий, залежно від характеру, виду і завдань різ- новиду відтворення обстановки та обставин події. Наприклад, для перевірки на можливість чути можуть бути чотири поняті: двоє в кімнаті, де відбувається розмова, двоє інших - де переві- ряють можливість чути розмову. Є випадки, коли треба переві­рити, чи можливо чути певні звуки, наприклад, заводський гудок одночасно з трьох місць, що значно віддалені між собою. У цьому разі потрібно залучити до слідчої дії не менше шести понятих.

Існує можливість запрошення понятих, що володіють певни­ми професійними навичками, наприклад, водіїв для експери­ментів у справах про дорожньо-транспортну подію. У кожному разі поняті не повинні брати активну участь у дослідах. їхні завдання - спостерігати за діями слідчого та інших учасників, засвідчити відповідність фіксації дій у протоколі їх перебігу;

3. перекладачі (факультативний учасник, як і всі інші нижче-наведені), якщо учасники відтворення обстановки та обставин події, показання яких перевіряються способом дослідів чи на місці події, не володіють мовою судочинства;

4. педагог, якщо експеримент спрямовано на перевірку пока­зань неповнолітньої особи вікової категорії до 14 років - учас­ника відтворення;

5. до участі у відтворенні обстановки та обставин події згідно з чинним КПК може бути допущено захисника за його клопотанням чи за клопотанням осіб, інтереси яких реалізу­ються захисником.

Захисник із дозволу слідчого вправі ставити запитання, ро­бити зауваження, подавати клопотання, які підлягають зане­сенню до протоколу;

6) за розсудом слідчого, до відтворення обстановки та обста- вин події може залучатись обвинувачений (підозрюваний):

• коли без нього неможливо вирішити завдання слідчої дії (наприклад, неможливо з'ясувати, чи володіє він певними на­вичками, або забезпечити необхідну обстановку та умови про­ведення слідчої дії); дослідними діями перевіряються їхні пока­зання або їхні показання перевіряються та оцінюються на місці події;

• коли обвинувачений (підозрюваний) бере участь у дослід­них діях (наприклад, коли перевіряються його професійні на­вички) або лише є присутнім у ході виконання таких дій інши­ми особами.

Допустиме одночасне залучення декількох обвинувачених (підозрюваних), якщо їхні показання, що підлягають перевірці, не суперечать одне одному і відсутня небезпека їх змови на міс­ці події.

Завжди враховується те, як вилинуть результати відтворен­ня обстановки та обставин події на позицію підозрюваного (об­винуваченого), тобто чи буде належний тактико-психологічний вплив;

7) свідки (потерпілі): залучаються, коли виникає потреба пе- ревірки їх показань; для надання допомоги слідчому в рекон- струкції обстановки та умов для виконання дослідних дій; вони можуть виконувати дослідні дії самостійно, але для перевірки отриманих результатів доцільно повторити досліди, залучивши статистів (спеціально залучених до слідчої дії нейтральних фізичних осіб).

Із тактичних міркувань свідки, потерпілі та обвинувачені можуть бути залучені одночасно, якщо їхні показання за підда­ними перевірці обставинами не різняться між собою;

8. спеціаліст (частіше за все фотограф, кінооператор, технік-зброяр, топограф, судовий медик, автотехнік, трасолог) зазви­чай запрошується для точнішої реконструкції місця проведення відтворення обстановки та обставин події; забезпечення най­більшої точності проведення дослідних дій та оцінювання їхніх результатів, або ж у разі складностей із застосуванням науково-технічних засобів фіксації перебігу і результатів слідчого від­творення;

9. прокурор - бере участь у здійсненні нагляду за законніс­тю проведення слідчої дії, будучи вправі проводити дослідні дії самостійно;

10. працівники міліції - для охорони місця проведення від­творення, виставлення дорожніх знаків або загороджувальних щитів тощо;

11. представники громадськості - активісти, громадські по­мічники слідчого, прокурора тощо: для надання технічної допо­моги слідчому.