2. Початковий етап розслідування

Порушення кримінальної справи про ДТП має свої особли­вості, притаманні лише зазначеним вище складам злочинів, насамперед, передбаченим ст. 286 КК України.

Зазначмо, що досудове слідство у справах про злочини, пе­редбачені статтями 286, 287, 288, 291 КК України, відповідно до ч. 2 ст. 112 КПК провадять слідчі органів внутрішніх справ. Разом з тим досудове слідство у справах про злочин, передбаче­ний ст. 415 КК України («Порушення правил водіння або екс­плуатації бойової, спеціальної чи транспортної машини, що спричинило потерпілому середньої тяжкості чи тяжкі тілесні ушкодження або загибель потерпілого»), здійснюють слідчі іншого відомства, тобто прокуратури, зокрема військової.

У цьому випадку інший суб'єкт розслідування обумовлений спеціальним суб'єктом злочину (військовослужбовець) та особливостями безпосереднього об'єкта злочину, передбаче­ного ст. 415 КК України, зокрема особливим порядком експлу­атації військової техніки.

Кримінальна справа звичайно порушується за фактом зло­чинного порушення правил безпеки дорожнього руху, а не щодо обвинувачення конкретної особи. Це пов'язано з тим, що на початку розслідування у справі ще складно визначити, чи порушив, приміром, водій правила дорожнього руху; ще не до­ведено причинний зв'язок між діями (бездіяльністю), що мали місце, та наслідками, що настали. А інколи аж на подальшому етапі розслідування (зокрема після призначення й виконання відповідного виду автотехнічної експертизи) виявляється, що провина водія ТЗ - відсутня, оскільки в нього не було технічної можливості запобігти ДТП. Усе це встановлюється згодом, коли буде зібрано і проаналізовано всю можливу інформацію про подію.

Первинна інформація про факти ДТП надходить від органів дізнання, швидкої допомоги, лікарень, потерпілих, водіїв, ок­ремих громадян - свідків ДТП. Приводом до порушення кри­мінальної справи цієї категорії може також бути безпосереднє виявлення ознак злочину органами міліції чи прокуратури.

Достатньою інформацією для постановлений рішення про порушення кримінальної справи (підставами) у таких випадках будуть факти заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості або настання смерті внаслідок ДТП.

Одержавши повідомлення про ДТП, що спричинила людські жертви чи тяжкі поранення, слідчий зобов'язаний негайно ви­їхати на огляд місця події, за результатами якого порушує кри­мінальну справу. Він повинен також забезпечити, щоби всі во­дії - учасники ДТП, а інколи й потерпілі обов'язково пройшли медичне освідуванпя для встановлення стану сп'яніння.

Якщо фактичних даних для правильних висновків про обставини, що сталися, та обґрунтованого рішення про пору­шення кримінальної справи чи відмову в такій виявляється недостатньо, то відповідно до ст. 97 КПК України матиме місце дослідча перевірка:

• відбираються пояснення від громадян, посадових осіб, водіїв про фактичний бік злочинного порушення правил без­пеки дорожнього руху;

• витребуються документи, зокрема від автопідприємств, лікувальних закладів.

У справах про ДТП встановленню розслідуванням підляга­ють такі обставини:

1) чи є конкретна подія дорожньо-транспортною, її вид;

2. дорожня обстановка на момент події (місце, час, механізм перебігу тощо);

3. які ТЗ брали участь у події, їхній технічний стан (як до події, так і після неї);

4. наслідки ДТП (смерть, ступінь тяжкості тілесних ушко­джень, характер і розміри матеріального збитку);

5. хто постраждав, поведінка учасників події;

6. яка безпосередня причина ДТП;

7) відомча належність ТЗ (чи не належить він ЗСУ або іншим військовим формуванням, оскільки якщо належать, тоді досудове слідство у таких справах здійснюватимуть слідчі вій­ськової прокуратури);

8. ступінь вини кожного учасника події: водія, працівника автопідприємства, пасажира, пішохода та ін. (форма умислу, мотив і мета порушення правил керування та експлуатації ТЗ);

9. які положення правил дорожнього руху чи експлуатації транспортних засобів було порушено винним;

10. наявність причинного зв'язку між допущеними пору­шеннями правил дорожного руху або експлуатації ТЗ і наслід­ками, що сталися;

11. чи не мало місце інсценування ДТП;

12. обставини, що сприяли злочинові (хиби в організації руху транспорту і пішоходів, неналежний контроль за випус­ком транспорту і водія на лінію, хиби в контролі за технічним станом доріг і вулиць, у підготовці водіїв ТЗ, пропаганді правил дорожнього руху серед його учасників та ін.).

Слідчі ситуації початкового етапу розслідування ДТП можуть бути типізовані за такими підставами.

> За часом, що минув од моменту ДТП до отримання пові­домлення про нього:

• сприятлива ситуація щодо можливості одержання кри­міналістично значимої інформації та доказів, оскільки інфор­мація (повідомлення) про ДТП надходить у ДАІ (до слідчого) негайно після її вчинення;

• несприятлива ситуація - оскільки від моменту ДТП мину­ло багато часу. Інформація про подію надходить до слідчого через декілька діб, тижнів або навіть місяців після її вчинення.

> За місцем перебування водіїв і ТЗ після ДТП:

• сприятлива ситуація - на місці події зберігаються всі дже­рела інформації: є водій, транспорт, потерпілі та свідки (або вони з об'єктивних причин відсутні, але є достовірні відомості про них).

Ця ситуація є пайрозповсюдженою і виникає тоді, коли мало місце зіткнення транспортних засобів. Основні зусилля слід­ства спрямовані на дослідження обстановки місця події, вста­новлення причин ДТП, збирання доказів, що підтверджують провину його учасників.

Послідовність слідчих дій за цієї ситуації така:

• огляд місця події;

• допит свідків очевидців, потерпілого, водія;

• освідування водія й потерпілого;

• призначення судово-медичної експертизи;

_к

• малосприятлива ситуація - на місці події є транспорт, потерпілі та свідки (або свідків немає), а водій сховався і особа його - невідома. Ситуація характеризується наявністю відо­мостей про час, місце вчинення злочину, його наслідки.

Звичайно, так поводяться особи, які вчинили викрадення транспорту або намагаються протидіяти розслідуванню через висунення неправдивої версії про викрадення їхнього авто­транспорту, для чого вони вже після події звертаються до мілі­ції із заявою про крадіжку, домовляються з родичами, знайоми­ми щодо неправдивих свідчень.

За малосприятливої ситуації передусім необхідно встановити особу, яка перебувала за кермом на момент події, вжити заходів щодо її розшуку й затримання, з'ясувати причини, що змусили водія зникнути з місця події.

Послідовність слідчих дій, щоби з'ясувати ці обставини:

- огляд місця події зі звертанням особливої уваги на ті вузли й деталі автомобіля, де повинні були залишитися сліди рук, крові, волокна одягу водія;

- допити свідків, які бачили водія в момент аварії та коли він залишив місце події;

• допит (після встановлення) власника ТЗ;

• призначення судово-медичної експертизи;

• несприятлива ситуація - відсутня більша частина елемен­тів джерел інформації про ДТП. Несприятлива ситуація буває двох підвидів:

а) на місці події є тільки свідки, а водій і ТЗ відсутні (ві- домостей про них немає), потерпілого відправлено до ліку- вальної установи у стані, що унеможливлює з ним спілку- вання;

б) па місці події є тільки потерпілий (труп), інших джерел інформації немає. Відомо про час, місце вчинення події, її наслідки і про ТЗ.

Ця ситуація є найскладнішою і досить поширеною на почат­ковому етапі розслідування. Тут основну увагу слідства потріб­но зосередити на встановленні факту ДТП, виявленні водія і транспорту, що брав участь у події, можливих свідків.

Послідовність дій, щоби з'ясувати ці обставини:

- огляд місця події;

- опитування очевидців, потерпілих (про ознаки транспорту і прикмети водія);

- організовування загороджувальних заходів на шляху можливого пересування транспорту;

• перевірка підприємств із ремонту автомобілів, гаражів і автостоянок;

• обхід житлових будинків, підприємств і закладів, розмі­щених у районі події - для встановлення свідків;

- огляд ТЗ - за місцем його виявлення;

- (у разі потреби) проведення очних ставок між свідками (потерпілим) і водієм (якщо такий вже буде встановлений);

- призначення судових експертиз.

За малосприятливої та несприятливої ситуацій потерпілий (якщо він лишився живим), свідки-очевидці мали можливість побачити водія, що вчинив ДТП. Звичайно водій, перед тим як зникнути з місця події, виходить із ТЗ, щоби переконатись, чи потерпілий мертвий (або перебуває у несвідомому стані).

Викриттю неправдивого алібі водія після його затримання сприятиме й судово-медична експертиза, у ході якої за отрима­ними водієм тілесними ушкодженнями можна встановити факт його перебування за кермом автомобіля.

Конструювання версій. Успіх розслідування злочинних ДТП значною мірою (особливо на початковому етапі) обумов­лений своєчасністю і правильністю побудови слідчих версій. На підставі наявної інформації, а також обізнаності з елемен­тами криміналістичної характеристики цього виду злочину, слідчий спроможний сконструювати комплексні (загально-окремі) типові версії про сутність і причини події, зокрема:

1) ДТП стала результатом порушення правил безпеки руху водієм;

2. подію обумовлено порушенням руху самим постраждалим;

3. подія стала наслідком технічної несправності ТЗ;

4) ДТП пов'язана з порушеннями норм, стандартів утриман- ня доріг;

5. подія стала наслідком випадкового збігу обставин;

6. подію інсценовано з метою приховання іншого злочину;

7) ТЗ було використано як знаряддя для вчинення іншого злочину.

За малосприятливої ситуації (коли водій зник, а машина за­лишилася на місці події), як уже наголошувалося, головним напрямом розслідування є встановлення винного. Тому що­найперше конструюються окремі версії про особу, яка перебу­вала за кермом на момент події:

1) транспортним засобом керував водій;

2) ТЗ керувала стороння особа (родич водія, його знайомий, співпрацівник, викрадач).

Щодо несприятливої ситуації (коли водій зник із місця події разом із транспортом), конструюються спершу окремі версії про ТЗ, яким було скоєно ДТП (вантажна чи легкова машина, марка автомобіля, конкретна модель тощо).

У подальшому розслідуванні всі версії повинні перевірятися паралельно, виконанням слідчих і оперативно-розшукових дій.