2. Типові слідчі ситуації, версії та планування розслідування

Значення обізнаності про типові слідчі ситуації розслідування контрабанди полягає в тому, що ними, крім іншого, обумовлено:

1. завдання, що підлягають вирішенню під час розслідуван­ня в таких справах;

2. сукупність слідчих дій та інших заходів, що їх необхідно для цього провести на первинному і подальших етапах розсліду­вання;

3. багато інших питань методики цього процесу (організація, планування тощо).

Типовими ситуаціями початкового етапу розслідування контрабанди (а це - головний етап досудового провадження у таких справах) зазвичай виступають такі.

1. Є достовірні та аргументовані дані про вже вчинену кон­трабанду, тобто і про предмет, і про суб'єктний склад події (це має місце тоді, коли ознаки контрабанди встановлено безпосе­редньо під час проходження конкретною особою митного чи прикордонного контролю або в ході адміністративного прова­дження у справі про порушення митних правил).

2. Є відомості про діяння, що містить ознаки контрабанди, і випну особу, однак місце її перебування невідоме або вона перебуває закордоном.

3. Є дані про діяння, що містить ознаки контрабанди, однак інформація про винну особу або відсутня, або її недостатньо для встановлення суб'єкта контрабанди - безадресна (безгос­подарна) контрабанда.

> Першочергові завдання розслідування для першої типової слідчої ситуації:

- установлення поки що невідомої слідству стадії підготовки контрабанди;

• вивчення, аналіз і фіксація всіх слідів;

• з'ясування мотивів і мети злочину;

• доведення вини підозрюваного (обвинувачуваного);

• визначення запобіжного заходу.

Окремі типові версії для такої ситуації випливають із пере­лічених завдань, обумовлюються мотивами, метою та особли­востями можливих учасників контрабанди і т. д.

• Для вирішення названих завдань у ході планування первин­ного етапу розслідування першочергово необхідно встановити або викопати таке.

1. Кого з підозрюваних треба першочергово затримати чи арештувати, в якій послідовності, де, коли і за яких обста­вин.

2. У кого з підозрюваних чи їхніх близьких слід зробити об­шук, що і де шукати.

3. Визначитись із перспективами слідчого огляду предметів і документів, вилучених під час обшуків.

4. Провести слідчий огляд засобів і пристосувань, що вико­ристовувалися для переміщення і збереження контрабанди.

5. Провести виїмку за місцем проживання і роботи підозрю­ваного та в інших осіб, у яких можуть бути предмети контра­банди і документи, що її підтверджують.

1. Здійснити слідчий огляд документів, використаних для приховування контрабанди.

6. Визначити коло осіб, що підлягають допиту як свідки, ко­ли та в якій черговості, які факти і обставини підлягають з'ясу­ванню під час допиту кожного з них.

7. Визначити, які обставини і в якій послідовності повинні з'ясовуватися в ході перших допитів підозрюваних.

8. Коли, у кого, в якій послідовності і якими силами здійсни­ти накладення арешту на майно, грошові внески та інші ціннос­ті, що підлягають конфіскації.

10. Запланувати накладення арешту на поштово-телеграфну кореспонденцію та її виїмку.

11. Пред'явлення свідкам, зокрема очевидцям, предметів контрабанди, а в разі необхідності - й підозрюваним.

12. Проведення очних ставок між ними і підозрюваними.

13. Проведення відтворення обстановки та обставин події (слідчого експерименту), пошукових (чи оперативних) заходів.

14. Призначення судових експертиз, ревізій і документаль­них перевірок.

За цієї ситуації можливі випадки, коли деякі співучасники контрабанди залишаються на волі. Тоді слідчому належить під­тримувати тісний контакт із працівниками органів дізнання, які продовжують свою пошукову роботу, щоби вчасно використо­вувати у процесі розслідування одержані ними дані.

> Основні завдання для розслідування за умов подальшої типової ситуації (коли є відомості про діяння, що містить озна­ки контрабанди, і винну особу, однак її місцеперебування неві­доме або вона перебуває за кордоном) передбачають:

• збирання необхідної інформації про контрабандиста, його родичів та інші близькі зв'язки, можливих співучасників, уста­новлення їх точного місцеперебування;

• вивчення стадії підготування до контрабанди, місць збере­ження її об'єктів;

- виявлення свідків злочину;

- огляд об'єкті в контрабанди, закріплення її слідів як доказів злочинної діяльності контрабандиста, що ховається;

• збір інших доказів провини підозрюваного, з'ясування мотивів і мети вчинення злочину, характеру і розміру завдано­го державі збитку;

• встановлення обставин, що сприяли від'їзду підозрюваного з постійного місця проживання за кордон, причин умов, що полег­шили здійснення контрабанди і можливість сховатися від слідства.

У цій ситуації слідчому необхідно якнайактивніше викорис­товувати оперативно-розшукові можливості органу дізнання, а також налагодити взаємодію з закордонними правоохоронни­ми органами.

Йому потрібно грамотно виконати всі можливі без участі винної особи слідчі та інші дії, а саме:

• провести огляд місця події та об'єктів контрабанди, інших об'єктів, що можуть стати речовинними доказами;

• допитати свідків і співучасників;

• обшукати за місцем постійного проживання контрабандис­та, його родичів та близьких йому людей (там можуть бути як докази контрабанди, так і сам розшукуваний);

• провести виїмку необхідних документів;

• призначити криміналістичні та інші судові експертизи;

• пред'явити для впізнання предмети і засоби контрабанди, фотографії винного;

• накласти арешт на поштово-телеграфну кореспонденцію і виконати її виїмку.

> Третя типова слідча ситуація, коли контрабандист неві­домий, є найбільш складною для слідства.

Особливість розслідування даної категорії злочинів за такої ситуації полягає в тому, що на первинному етапі не завжди од­нозначно зрозуміло: чи є досліджувана подія результатом влас­не злочинних дій, чи містить вона склад контрабанди.

Ще більша складність із головним питанням - хто вчинив ці дії?

За умов виявлення ознак безгосподарної контрабанди кон­струюються версії про:

• коло причетних до неї осіб;

• місця їхнього можливого перебування чи переховування;

• мотиви й цілі, джерела придбання предметів контра­банди;

• способи маскування і переміщення об'єктів контрабанди;

• місця збереження, місця збуту об'єктів;

• наявність чи відсутність співучасників;

• зв'язок події контрабанди з іншими деліктами.

• Перевірка версій відбувається в напрямі з 'ясування таких основних питань:

1. Що слугувало безпосередньою причиною, яка обумовила вчинення розслідуваної події?

2. Який зв'язок між безгосподарною контрабандою та діями чи бездіяльністю відповідних осіб?

3. Хто вони? Чи наявний в їхніх діях склад злочину?

4. Які обставини виявлення контрабанди?

5. Які події передували цьому?

6. Що мало місце після виявлення контрабанди?

7. Де шукати матеріальні сліди злочину?

8. Які суб'єкти володіють криминалістично значимою інфор- мацією про подію контрабанди?

У справах про контрабанду, в яких уже на початку зрозумі­ло, що її причина полягає в навмисних діях певної особи, основ­ні зусилля спрямовуються на її встановлення.

За цієї ситуації серед початкових слідчих дій варто назвати:

• огляд місця події;

• огляд предметів контрабанди;

• допит свідків (зокрема посадових осіб митниці та військо­вослужбовців прикордонних військ);

• виїмка відповідних документів;

• призначення і проведення відповідних судових експертиз.

З усіх первинних слідчих дій особливе значення в цій ситуа­ції має огляд місця події та предметів контрабанди, тому що на початковому етапі розслідування допит підозрюваного викона­ти неможливо. Це відбувається тому, що предмети контрабанди виявлено, а контрабандиста не встановлено. За такої ситуації початково найнродуктивною є тільки ця слідча дія, оскільки вона дає можливість установити важливий для з'ясування об­ставин розслідуваної контрабанди зв'язок наявних на місці огляду матеріальних слідів із цією подією.

Отримані дані використовують для розшуку і викриття зло­чинця. Для огляду місця події та предметів контрабанди залу­чаються спеціалісти-криміналісти та інші фахівці, залежно від виду контрабанди і способів її здійснення.

Під час затримання та огляду на кордоні предметів контра­банди проводиться огляд місця події, транспортних засобів, виявлених схованок. Цс дає можливість здобути необхідну кри­міналістично значущу інформацію не тільки про матеріальні сліди, а й про склад злочину:

• яким способом учинено контрабанду;

• коли, ким, із якою метою, за чиєї допомоги;

• яку заподіяно шкоду;

• хто міг знати про те, що сталося;

• де було придбано чи отримано предмети контрабанди;

• коли і як їх було приховано для незаконного переміщення через кордон України;

• чи було спеціально виготовлено з цією метою схованку або ж використовувалися конструктивні особливості конкрет­ного транспортного засобу;

• які специфічні ознаки багажу, вантажу;

• чи проявились, і якщо так, то як, професійні навички кон­трабандиста;

• які хитрощі були ним застосовані для реалізації злочинно­го задуму.

Якщо після здійснення контрабанди минуло небагато часу, а під час огляду місця події та предметів контрабанди стало мож­ливим одержати інформацію, достатню для визначення на­прямку дій (руху) злочинця, організовується його пересліду­вання «по гарячих слідах», здійснюються загороджувальні й пошукові заходи на шляху його відходу з місця події.

Важливе значення для розкриття контрабанди має своєчас­ність і результативність допитів свідків. Значна частина таких свідків у справах цієї категорії відома з матеріалів, що слугува­ли підставою для порушення кримінальної справи. Інших вста­новлюють у результаті оперативно-розшукової діяльності, або в ході первинних слідчих дій.

Допит свідків звичайно дає можливість отримати інформа­цію про ймовірного злочинця, його індивідуальні ознаки, про інших свідків контрабанди. Ця інформація повинна негайно пе­редаватися органу, що розшукує контрабандиста.

Якщо всі слідчі дії та оперативно-розшукові заходи, що мож­ливі для здійснення за відсутності підозрюваного, будуть вико­нані, а контрабандист залишиться невиявленим, досудове слід­ство в законному порядку зупиняється, за правилами ст. 207 КПК України.

З установленням контрабандиста провадяться його затри­мання, огляд і особистий обшук, допит як підозрюваного та ін­ші слідчі дії. Тоді розглянута слідча ситуація трансформується в одну з різновидів першої.

У практиці розслідування справ про контрабанду трап­ляються змішані ситуації, що поєднують елементи розглянутих вище типових ситуацій. Слідчий, звичайно, завжди повинний враховувати конкретні обставини. Після з'ясування реальної слідчої ситуації успіх розслідування значною мірою залежить від тісної взаємодії слідчого з оперативними підрозділами мит­них та інших правоохоронних органів, зокрема й за межами Ук­раїни.