5. Особливості розслідування грабежів і розбоїв

Порушенню кримінальної справи про грабіж або розбій слу­гують такі джерела (приводи):

• заява потерпілого;

• заяви, повідомлення осіб, у підпорядкуванні або під охоро­ною яких перебувають матеріальні цінності;

• заяви, повідомлення службових осіб підприємств, установ, організацій, звідки було викрадено майно;

• заяви очевидців грабежів чи розбійницьких нападів;

• затримання з речовим доказом у момент вчинення злочину;

• повідомлення працівників медичних закладів, які надава­ли допомогу потерпілим від таких злочинів;

• інші джерела.

Для порушення кримінальної справи про грабіж або розбій є необхідною наявність у первинних матеріалах інформації про характер та обставини події (достатні дані).

Наповнення початкового етапу розслідування цих, як і будь-яких інших злочинів, у кожному конкретному випадку визна­чається слідчою ситуацією, яка так чи інакше пов'язана з обста­винами, що характеризують злочин, тобто з часом, що минув од моменту грабежу чи розбою, споживчою вартістю викрадених предметів, поведінкою потерпілого, свідків і осіб, причетних до вчинення злочину.

З урахуванням зібраних і задокументованих відомостей слідчий визначає їх достовірність і достатність для початку розслідування і вирішує, чи забезпечать вони судову перспек­тиву кримінальної справи. Якщо наявних відомостей недостат­ньо або вони викликають сумнів, то згідно зі ст. 97 КПК України проводиться попередня перевірка. Така перевірка пе­редбачає встановлення додаткових обставин через отримання пояснень від потерпілого, очевидців, уточнення окремих еле­ментів на місці злочину. У процесі перевірки необхідно зверта­ти увагу на конкретні ознаки, притаманні цьому виду злочину. До них можна віднести:

• наявність ознак старанного підготування, зухвальства, про­явленого нападниками;

• ретельне спостереження за жертвою, про що свідчать сліди, залишені на місці спостереження;

• характер спрямованості діянь: напад на людину, квартиру, дачу, вчинений з метою заволодіння грошима, цінним майном, документами або утаєння більш тяжкого злочину;

• спосіб зникнення з місця події;

• способи приховання і реалізації злочинно придбаного май­на і цінностей;

• дані про осіб, які раніше вчинили подібні злочини, їхні зв'язки. Встановлення названих ознак здійснюється як на стадії до-

слідчої перевірки, так і на початковому етапі розслідування. Виявлення вказаних ознак проводиться поетапно, оскільки во­ни тісно пов'язані між собою.

Отже, грабіж чи розбійницький напад характеризується пев­ною слідчою ситуацією, а також особливостями, що дозволяє сформулювати типові основні напрями розслідування, тобто визначити комплекс слідчих дій та оперативно-розшукових заходів. Прийнявши рішення про порушення кримінальної справи за ознаками статей 186 або 187 КК України, слідчий дає ретельну процесуально-криміналістичну оцінку наявної почат­кової інформації. Наявність необхідних відомостей про злочин, осіб, які вчинили напад, місце їх перебування, товарну цінність і значущість викраденого, місця приховання і збування забезпе­чує не тільки слідчу і судову перспективу, а й дозволяє визна­чити комплекс слідчих дій та оперативно-розшукових заходів¹.