4. Слідчі дії та оперативно-розшукові заходи подальшого етапу розслідування

Початкові слідчі дії та оперативно-розшукові заходи, якщо вони виконані на високому професійному рівні, повинні при­вести до підтвердження або спростування версії про те, що роз­слідуване вбивство вчинено на замовлення.

Якщо ця версія знаходить підтвердження, подальші слідчі дії скеровуються, власне, на забезпечення процесу доказування у справі: збирання, дослідження й оцінювання доказів; арешт і притягнення до кримінальної відповідальності замовників, по-собників, виконавців-убивць та інших співучасників злочинної ак­ції; на доказування їх вини тощо.

Першочергове значення для вирішення цього завдання ма­ють оперативно-розшукові заходи і комплекс слідчих дій, таких як обшук, виїмка, огляд документів, призначення судових екс­пертиз, допити і очні ставки.

На цьому етапі розслідування допомога оперативних служб може бути реалізована таким комплексом заходів: виконанням доручень слідчого щодо вивчешґя комерційних структур, де працював потерпілий і де ймовірно варто шукати замовника. Цей комплекс дій, своєю чергою, передбачає:

1. негласне вивчення статутних документів, а також іншої документації, що характеризує діяльність комерційної структу­ри, її ділові та інші зв'язки;

2. проведення у цій структурі негласних розвідувальних за­ходів для встановлення фактів позастатутної та забороненої за­коном діяльності, а також причетних до неї осіб;

3. з'ясування питання, чи наявні у комерційній структурі приховані та протизаконні фінансові операції (зокрема з іно­земною валютою), конфліктів на ґрунті кредитно-фінансових відносин, неналежної діяльності, розподілу прибутків, «тіньо­вих» доходів;

4. з'ясування (коли такі факти мали місце), хто саме до цьо­го причетний; який стосунок до «тіньових» фактів мав потерпі­лий, чи погрожував кому-небудь викриттям цих фактів;

5. установлення осіб, які відвідували потерпілого не з моти­вів діяльності підприємства, з'ясування фактів проведення переговорів конфіденційного характеру, зокрема в позанормо-вий час;

6) організація розвідувальних заходів у комерційних та інших структурах - партнерах чи контрагентах структури, котрою керував чи в якій працював потерпілий (тут з'ясову­ються майже ті ж питання, що й зазначені вище);

7. оперативний аналіз змісту телефонних переговорів, про-слуховування яких санкціонувалося судовими органами, що здійснювались по домашньому чи службовому телефону потер­пілого, по телефонному зв'язку осіб, із якими потерпілий мав ділові та приватні відносини;

8. оперативна перевірка осіб, телефонні переговори котрих за змістом мають стосунок до вбивства, його обставин або ж оцінюються як законспіровані.

Також недостатньою є взаємодія слідчого з органами подат­кової міліції та митної служби. Саме тому різнобічна економіч­на інформація, що містить цінні відомості про різноманітні відносини та зв'язки потерпілих, а отже, дозволяє виявити справжні мотиви замовних убивств та їх замовників, часто за­лишається невстановленою.

Як відбувається реалізація оперативно-розшукової інформа­ції? Працівники оперативних апаратів, що взаємодіють зі слід­чим або долучені до складу слідчо-оперативної групи, повинні систематично інформувати слідчого (керівника СОГ) про одер­жання ними тих чи інших даних, що становлять інтерес для слідства.

Інформацію, що надходить, необхідно ретельно аналізувати, щодо її реалізації мають прийматися відповідні рішення.

Під час підготування і реалізації наявної інформації можуть виконуватись і такі заходи.

• Організується спостереження за запідозреними як замов­ники, посередники чи виконавці особами. Найбільша увага приділяється роботі по лінії «замовник». З урахуванням того, що за умов учинення вбивства на замовлення зустріч замовни­ка чи з посередником, чи з виконавцем колись повинна відбу­тись обов'язково, спостереження має привести до встановлення всіх учасників цього злочину.

• Оскільки за наймане вбивство звичайно виплачується вина­города, з отриманням інформації про час і місце зустрічі для її пе-редання, готується операція щодо затримання на місці злочину замовника і посередника, або ж усіх співучасників злочину.

• Коли надходить інформація про те, що замовник самостій­но або через посередника готує кілерові втечу з регіону, де було вчинено вбивство, тоді розробляються й реалізуються опера­тивні заходи із затримання цих осіб у момент організації такої втечі.

• Організація й виконання операцій щодо вилучення зброї або знарядь убивства; грошей, отриманих як винагорода за зло­чин; різних документів, листів, записок, які доказують причи­ни, привід учинення вбивства, або такі, що розкривають зміст окремих обставин підготування і приховування вчинення зло­чину; інших речових доказів.

Реалізація оперативної інформації передбачає та планується з урахуванням того, що злочинці (особливо із загалу професій­них убивць) можуть бути людьми достатньо досвідченими й такими, що обізнані зі змістом оперативно-розшукових заходів, а тому готові протидіяти правоохоронним органам (зокрема збройно).

Тому під час підготування і проведення названої роботи не­обхідно дотримувати конспірацію.

Завершуються операції щодо реалізації оперативно-розшуко-вої інформації затриманням замовника, посередників і кілерів із подальшим виконанням обшуків, допитів та інших слідчих дій, що допускає поєднання їх проведення разом із виконанням опе­ративних заходів (оперативне спостереження, прослуховування телефонних переговорів тощо).

Обшук і виїмка. Як уже зазначалось, обшуки виконуються одночасно в усіх осіб, що брали участь у підготуванні та вчи­ненні найманого вбивства, приховуванні його слідів (групові обшуки).

Коли проведення групових обшуків є неможливим або ускладненим певними об'єктивними чи суб'єктивними факто­рами, тоді обшуки за місцем проживання та роботи замовника у будь-якому разі проводяться першочергово і невідкладно.

У ході таких обшуків у замовника, окрім уречевлених об'єк­тів, характер яких залежить від особливостей розслідуваної по­дії злочину, вилучаються також усілякі офіційні документи: угоди, зобов'язання, проекти ділових паперів, записники, комп'ютерні диски тощо.

Зміст цих матеріалів може свідчити про наявність, причини й характер конфліктної ситуації, яка виникла між замовником і потерпілим, а також про протиправні дії замовника, що згодом і стало причиною організації вбивства на замовлення.

Окрім цього, під час обшуку у ймовірного замовника вбив­ства треба звертати увагу на значні суми грошей, валюти, нові коштовні речі, які, можливо, повинні були слугувати нагоро­дою кілерові за вбивство.

Інколи важливою знахідкою є записи (наприклад, у записнику), що свідчать про відносини, взаєморозрахунки не тільки з по­терпілим, а й із посередником чи безпосередньо з виконавцем убивства на замовлення. Ще більш цінними доказами слугують листи чи телеграми виконавця злочину з повідомленнями про реалізацію замовлення.

Припущення про нерсдання грошей замовником виконав­цеві може побічно підтверджувати факт зняття із банківського рахунка значної суми грошей. Тому під час обшуку потрібно звертати увагу і па кредитні чи банківські документи.

Під час обшуку у ймовірного вбивці або посередника можуть бути виявлені значні суми грошей, нові коштовні речі, аналогіч­ні тим, що є у замовника. З'являється підстава для версії, що ці предмети раніше були у власності замовника. Згодом це припу­щення можна перевірити результатами товарознавчої та кримі­налістичної експертизи щодо єдиної групової належності, а можливо, і спільного виробничого походження порівнюваних об'єктів. Ця версія згодом може обумовити всю подальшу так­тику з'ясування їх походження й долі під час допитів обвинува­чених.

У процесі виїмки за місцем роботи ділових контрагентів за­мовника також вилучаються зазначені вище документи. їх ви­вчення може допомогти встановленню зв'язків замовника, виявленню таких фактів із його життя й діяльності, оприлюд­нення яких становило для нього небезпеку, загрожувало при­тягненням до кримінальної відповідальності, а також до інших негативних наслідків.

Огляд документів є специфічною та необхідною слідчою дією, що забезпечує доказування причин організації вбивства на замовлення (тут мається на увазі огляд тих документів, що були вилучені під час обшуків і виїмок у причетних до вбивства осіб, а також частково тих, що не були оглянуті під час викона­ного на початковому етапі розслідування огляду місця події).

У процесі цієї дії проводять опис і ретельне вивчення вилу­чених документів і комп'ютерних дисків.

Таке дослідження доцільно виконувати, як уже зазначалось, із залученням відповідних спеціалістів, які допоможуть пояс­нити слідчому природу виявлених і вилучених документів, призначення і ступінь протиправності вчинених та оформлених оборудок, наявні та можливі наслідки цих протиправних дій, що були вчинені особою, яка організувала вбивство.

Призначення судових експертиз. Для кваліфікованого до­слідження документів, що містять відомості про протиправні, злочинні діяння обвинуваченого в організації та вчиненні вбивства на замовлення, повинні бути призначені відповідні су­дові експертизи (судово-бухгалтерська, економічна, різновиди документалістичних).

Доцільно також провести бухгалтерську ревізію діяльності підприємства, яким керував або на якому працював замовник, потерпілий.

Можливе призначення й інших судових експертиз, завдан­ням яких є виконати кваліфіковані дослідження різноманітних речових об'єктів, що мають стосунок до вчиненого найманого вбивства. Зазвчиай це експертизи, що провадяться у будь-яких справах про вбивства: судово-медична й різноманітні види кри­міналістичних експертиз.

Судово-медичного встановлюються причина і давність на­стання смерті.

Судово-біологічною можна встановити збіг групи крові за­гиблої особи зі слідами крові, виявленими на місці обшуку у ймовірного виконавця, однаковість чи різність волосин із місця події та волосся обвинуваченого, індивідуальну належність крові у слідах, що виникли, наприклад, під час самопоранення злочинця або від самозахисних дій потерпілого.

Криміналістичною експертизою зазвичай вирішуються пи­тання: про збіг конструкції та хімічного складу кулі з трупа і з патрона, виявленого в обвинуваченого; про виконання пострілу з конкретного екземпляра зброї, по знайденій на місці злочину кулі чи гільзі; про факт залишення сліду пальця або взуття на місці події підозрюваним; про тотожність почерку, зокрема того, яким виконано записку виконавцем на адресу замовника про виконання замовлення на вбивство.

Допит замовника. Ця слідча дія становить певну складність. Замовник із відомих причин менш ніж будь-хто інший схиль­ний до давання правдивих показань.

Частіше за все він категорично заперечує свою причетність до вбивства і називає на підтвердження зовні доволі переконли­ве алібі.

У таких випадках основна увага слідчого повинна бути зосе­реджена на питаннях щодо комерційної та іншої діяльності до­питуваного, і насамперед на виявленні під час розслідування фактів порушення чинного законодавства, які були допущені обвинуваченим із корисливих мотивів.

Увага зосереджується на персональних як для допитуваного наслідках наявних у його діях порушень закону - як можливих, так і тих, пю вже настали, на порушенні кримінальної справи, конфліктах із діловими партнерами, падінні престижу фірми тощо.

Далі, у процесі допиту замовника з'ясовуються питання що­до особи потерпілого, взаємовідносин із ним, давності й харак­теру знайомства, ділових зв'язків, укладених контрактів, конку­ренції, можливих боргових чи інших невиконаних обов'язків, до яких мав прямий стосунок потерпілий.

Важливим є питання про те, кому була вигідною смерть по­терпілого.

Допит замовника повинен проводитись із пред'явленням уже зібраних доказових матеріалів: документів, результатів їх вивчення, записів і записок, що підтверджують зв'язок із потер­пілим, наявність між ним і допитуваним гостроконфліктних відносин і т. ін.

У ситуації, коли наймач визнає себе винним у наймі на вбивство, йому необхідно, крім перелічених вище, поставити низку контрольних питань щодо деталей змови про вчинення вбивства, доказів його причетності до злочину, виплаченої ним нагороди кілерові, наявності й місця перебування речових об'єктів, що можуть бути доказами.

Допит кілера. Перебіг такого допиту залежить від можли­вих варіантів їх затримання: 1) внаслідок первинних слідчих дій та невідкладних оперативно-розшукових заходів; 2) за ре­зультатами виконання подальших слідчих дій та оперативно-розшукових заходів; 3) за показаннями замовника чи посеред­ника.

Практика засвідчує, що найманці-кілери часто, навіть визна­ючи свою вину в убивстві, не дають викривальних показань щодо замовників і посередників, пояснюючи вчинене ними вбивство причинами, що далекі від дійсних: міжособистісним конфліктом, хуліганськими спонуканнями, випадковим кон­фліктом, помилкою в об'єкті нападу і т. ін.

Тому перед допитом виконавця необхідно зібрати макси­мальну кількість доказів саме того, що вбивство вчинене на за­мовлення і насправді відсутні жодні інші мотиви заподіяння смерті потерпілому: вбивця і його жертва не знали один одного, між ними не було жодних фінансових чи майнових відносин, була відсутньою ситуація конфлікту.

Якщо до початку допиту вилучено речові докази, які під­тверджують участь затриманих злочинців у безпосередньому вчиненні ними вбивства, то після вільної розповіді ці докази пред'являються і про кожен із них затриманий допитується. З'ясовують: де, в кого, коли, за яку ціну придбано зброю і т. ін.; де зберігалась і з якою метою; скільки разів та у зв'язку з чим використовувалася; чи є ще інші речові об'єкти, що мають сто­сунок до вчиненого вбивства.

Коли виконавець схильний давати правдиві показання, у нього з'ясовують усі подробиці його домовленостей із замовни­ком чи посередником, деталі змови щодо вчинення вбивства; місце, способи приховування слідів; які докази повинен був на­дати замовникові чи посередникові для підтвердження факту вчинення вбивства; як, коли і якими частинами він одержав до­мовлену платню, як цими засобами розпорядився; де на момент допиту перебувають гроші чи інші цінності, одержані як плата за виконане замовлення, зброя, засоби маскування, інші речові докази.

Показання детально протоколюються й фіксуються на відео, а потім ретельно перевіряються з метою об'єктивного підтвер­дження отриманої цим допитом інформації.

Допит посередника, що виступав зв'язковою лапкою між за­мовником і кілером, викопується тоді, коли є достатні підстави для припущення, що виконавців убивства замовлено, власне, за його допомогою.

Якщо посередник схильний до дання правдивих показань, у нього з'ясовують такі питання:

• коли і за яких обставин вони познайомились;

• якими є їхні стосунки;

• чи мав посередник перед замовником певні зобов'язання;

• чому замовник звернувся саме до нього;

- чи той ще до когось звертався, якщо так, то чому йому там було відмовлено;

• як посередник знайшов виконавця;

• чому звернувся саме до нього;

• чим переконав учинити вбивство;

• яку винагороду обіцяв убивці;

• які докази вбивства потерпілого повинен був надати йому вбивця, чи надав їх і в якому вигляді і які докази цього ж факту повинен був надати власне він сам замовникові;

• одержав винагороду повністю або частинами виконавець, а також безпосередньо він;

• які наміри були в нього щодо одержаної плати, як реально він розпорядився винагородою;

- де ці гроші чи цінності або частина їх.

Окрім цього, посередник допитується щодо характеристики замовника.

Варто наголосити, що показання замовника, виконавця, по­середника обов'язково перевіряються дослідженнями докумен­тальних доказів, оглядами місць події за участі цих осіб, допи­тами свідків, на яких вони посилаються, та іншими слідчими діями й доказами.