2. Початковий етап розслідування вбивств на замовлення

Провадження первинних слідчих дій і оперативно-розшуко-вих заходів розпочинається негайно після:

• одержання повідомлення про вчинення замовного вбив­ства;

• виявлення трупів зі специфічними для такого виду злочи­нів криміналістичними ознаками¹;

• отримання сигналів із медичних закладів про доставлення відповідно поранених осіб тощо.

¹ До цих очевидних ознак можна віднести таке:

1. загибла особа доглянута, тобто слідкувала за своїм зовнішнім вигля­дом тощо;

2. одяг загиблого дає підстави до припущення, що ця людина була замож­ною, респектабельною і, можливо, займала солідне соціальне становище;

3. спосіб учинення вбивства вирізняється незвичністю, свідчить про йо­го ретельне підготування;

Л) вбивство вчинено із застосуванням вогнепальної зброї, отруєнням чи використанням вибухового пристрою;

5) використано особливі приховування трупа (труп скинуто у водойми­ще, заховано у смітті на будівельному майданчику, залито у бетоні, виявлено у глухому лісі і т. іп.).

На жаль, не так уже часто приводами до порушення кримі­пальних справ щодо вбивств на замовлення слугують оператив­ні дані про підготування таких злочинів.

Ефективність первинних слідчих дій та оперативно-розшу-кових заходів значною мірою обумовлено системним характе­ром їх виконання у межах тактичних операцій, що здійснюють­ся слідчо-оперативною групою.

До складу такої слідчо-оперативної групи повинні входити:

- слідчий прокуратури (частіше - декілька слідчих);

• оперативні працівники кримінального розшуку і регіо­нального управління з боротьби проти організованої злочин­ності;

• дільничний інспектор, що обслуговує район, у якому було вчинено вбивство;

• експерт-криміналіст, що виконує функції спеціаліста;

• судмедексперт;

• інспектор-кінолог.

Слідчо-оперативну групу звичайно підсилюють підрозділом силової підтримки або працівниками міліції для охорони місця події.

Узагальнення криміналістичної практики щодо справ про вбивства на замовлення доволяє вирізнити декілька слідчих ситуацій, які виникають на початковому етапі і повинні врахо­вуватися під час розроблення слідчих версій та плану розсліду­вання. Найхарактерніші з них:

• Особу вбитого і його службовий (соціальний) стан уста­новлено вже на місці виявлення трупа: вчинено вбивство керів­ника підприємства, банку, комерційної структури, приватного підприємства тощо. Вивчення особи потерпілого засвідчує, що підґрунтям конфліктної ситуації, що призвела до його смерті, може виступати діяльність у підприємницькій сфері.

• Знайдено труп невстановленої особи з ознаками насиль­ницької смерті, ідо настала на місці його виявлення. Характер тілесних ушкоджень робить можливим висновок про те, що вбивство - наперед заплановане, визначено час, місце і спосіб його вчинення. Є підстави до припущення, що вживалися захо­ди до локалізації опору потерпілого: його зв'язано, тілесні ушкодження заподіяно ззаду; використано завчасно підготов­лений зашморг «удавку»; вжито спеціальних заходів, щоб уск­ладнити встановлення особи загиблого.

• Труп невідомої людини зі слідами насильницької смерті виявлено не на місці вбивства. Огляд місця виявлення трупа дає підстави для припущення, що вживалися заходи для ускладнення виявлення трупа. Особу потерпілого встановити неможливо, вживалися спеціальні заходи, що ускладнювати­муть встановлення особи потерпілого.

• На трупі є тілесні ушкодження, характерні для слідів кату­вань.

• Виявлено труп особи, що недавно приватизувала квартиру (інше помешкання). Цс житло завчасно заповідано чи було предметом купівлі-продажу, про що укладено й нотаріально засвідчено відповідний договір. Приватизована квартира пе­репродана, або вже заселена іншими мешканцями, або має ін­шого власника.

• Зник підприємець після конфліктної ситуації, що виникла на ґрунті підприємницької діяльності.

• Зникла людина після приватизації житла, складення запо­віту, договору дарування тощо.

Успішне розкриття вбивств на замовлення неможливе без конструювання й перевірки типових загальних і окремих версій. До найбільш характерних із них відносять:

> Убито керівника (одного з керівників) державного, ко­мерційного або спільного підприємства, банку, іншого фінан­сового закладу, акціонерного товариства (загальна версія).

• Замовником убивства може бути керівник іншого схожого підприємства, який перебуває з потерпілим у складних відно­синах конкуренції або співпраці, або відповідальний працівник того ж підприємства (окремі версії щодо суб'єкта вчинення вбивства).

Безпосередні мотиви вбивства (тобто окремі версії щодо можливого мотиву вчинення злочину):

• мотивом слугувала помста за неповернення або несвоєчас­не повернення боргу, кредиту;

• усунення конкурента у сфері виробничої, торговельної, фінансової або іншої діяльності;

- ухилення від виконання договірних зобов'язань;

• виникнення непорозумінь або суперництва між партне­рами;

• гострі конфлікти через виявлення непривабливих фактів у ході ревізійно-перевірочної діяльності;

• помста за повідомлення у правоохоронні органи про роз­крадання, зловживання та інші протиправні діяння;

• неприязні відносини, що виникли у зв'язку із службовою діяльністю, які могли негативно вплинути на кар'єру і службо­ве становище конкретної особи - працівника.

• Замовником убивства може бути лідер кримінального угруповання.

Безпосередні мотиви злочину:

• помста за відмову від кримінального «даху» (охоронний рекет);

• прямий непослух, відмова від виконання вимог злочинних угруповань виплачувати кримінальну данину;

• помста за повідомлення у правоохоронні органи про факти рекету, погроз, насилля;

• помста за відмову прийняти на високооплачувані посади членів злочинних угруповань;

- помста за відмову надати пільгові кредити.

За таких версій можна припускати й те, що вбивство за пере­лічених мотивів переслідувало й додаткову мету - створення обстановки кримінального терору, яка дозволяла би злочинцям диктувати свої послуги керівникам інших організацій (фірм, підприємств тощо).

> Убито лідера кримінального угруповання або «злодія в законі».

• Замовником убивства може бути лідер протиборчого (тако­го, що є суперником) кримінального угруповання.

Безпосередніми мотивами злочину могли бути:

• суперництво, боротьба за поділ або новий перерозподіл сфер кримінального впливу на певній території або в галузі, на конкретному підприємстві (в організації);

• кримінальні «розбірки» через убивства лідера чи активних членів свого злочинного угруповання;

• помста за повідомлення у правоохоронні органи інформації щодо злочинної діяльності конкуруючої кримінальної групи;

• гострий конфлікт через фінансові претензії або взаємо пре­тензії.

• Замовником убивства може бути один із членів найближ­чого оточення потерпілого.

Безпосередні мотиви злочину:

• усунення перешкоди для здобуття провідного становища у кримінальному формуванні;

• помста за відсторонення від керівної посади у злочинній групі;

• неприязні відносини через «неправильне», «несправедли­ве» розподілення злочинних доходів.

• Замовником убивства може бути один із керівників під­приємств, організацій і фірм, що перебувають у «ділових» відносинах із кримінальним угрупованням, яке очолював потерпілий.

Безпосередні мотиви вбивства:

• ліквідація вимагальника, шантажиста;

• попередження можливих насильницьких дій з боку потер­пілого щодо замовника, членів його сім'ї або найближчого ото-чення;

• помста за вчинені злочинні дії безпосередньо щодо замов­ника, членів його сім'ї або оточення, співпрацівників тощо;

• неповернення великого боргу.

> Убито учасника злочинного угруповання.

• Замовником вбивства може бути лідер злочинного угрупо­вання, до складу якого входив убитий.

Безпосередні мотиви злочину:

• помста за можливий вихід зі складу угруповання або за перехід до іншого кримінального угруповання;

• помста за розтрату грошей із кримінального «общака» (ко­лективної каси);

• зв'язок із правоохоронними органами;

• ліквідація «засвіченого» (викритого) виконавця, який ра­ніше вчинив убивство на замовлення або інший тяжкий злочин;

• усунення можливого суперника, що бажав стати лідером у злочинній ієрархії;

-ліквідація за невиконання важливого наказу керівника злочинного угруповання або зрив кримінальної акції.

• Замовником може бути лідер протиборчої злочинної групи. Безпосередні мотиви злочину:

• помста за вбивство або насилля щодо членів керованого ним формування;

• попередження переданпя інформації до правоохоронних органів про злочинну діяльність керованого ним кримінально­го угруповання;

• запобігання запланованій акції проти когось із учасників свого угруповання;

• залякування лідерів і членів кримінального угруповання -суперника.

> Убито керівника або працівника правоохоронних органів.

• Замовником убивства може бути лідер кримінального угруповання.

Безпосередні мотиви вбивства:

- спроба залякати працівників правоохоронних органів, які ведуть активну боротьбу з організованою злочинністю;

• щоби попередній оперативно-розшукову діяльність кон­кретного працівника органів дізнання;

• щоби зірвати розслідування у кримінальній справі стосов­но членів конкретного кримінального угруповання;

• попередження заходів, скерованих на припинення діяль­ності (позбавлення ліцензії, виявлення фактів несплати подат­ків, ухилення від внесення митних платежів тощо) або помста за такі заходи.

> Вбито керівника або активного члена політичної партії, громадської організації, руху, кандидата на виборну посаду.

• Замовником убивства може бути член керівництва екстре­містського руху, претендент на виборну посаду.

Безпосередні мотиви вбивства:

• гострі політичні розбіжності, помста за критику;

• боротьба за електорат;

• усунення конкурента на виборну посаду;

• спроба завадити викриттю незаконної діяльності;

• спроба зриву виборної кампанії.

• Замовником убивства може бути лідер кримінального угруповання, що діє в інтересах конкуруючого кандидата, екс­тремістського руху.

Безпосередні мотиви вбивства:

• створення обстановки кримінального терору, що є вигід­ним для екстремістів;

• усунення конкурента кандидата на виборну посаду, якого підтримує злочинне угруповання;

• обіцянка пільг, сприяння режиму прикриття кримінальної діяльності з боку депутатів - лобістів, керівництва екстреміст­ського руху.

> Вбито працівника ЗМІ.

• Замовником убивства може бути лідер злочинного угрупо­вання.

Безпосередні мотиви вбивства:

- опублікування чи демонстрація матеріалів, що викривають злочинну діяльність кримінального угруповання;

• відмова від опублікування компрометуючих матеріалів щодо конкретної особи;

• помста за недопуск представників криміналітету до кола засновників, акціонерів, членів керівних органів ЗМІ (радіо, те­лебачення, друк);

• помста за відмову виплачувати грошові суми за надання кримінального «даху».

Наведені ситуації щодо загальних і окремих типових версій не претендують на вичерпність, оскільки можливі й інші суб'єк­ти, мотиви та обставини вчинення вбивств на замовлення (тоб­то окремі версії можна конструювати також щодо часу, місця, способу вчинення вбивства на замовлення, кількості злочинців тощо).

Враховуючи той факт, що найперспективніші версії буду­ються па основі і слідчої, і оперативно-розшукової інформації, їх правильніше називати слідчо-оперативними.

Планування початкового етапу розслідування вбивств на замовлення.

• Важливою особливістю планування розслідування у спра­вах про вбивства на замовлення є багатоверсійний характер цього процесу.

Потреба в конструюванні декількох версій (контрверсій) різного ступеня ймовірності та конкретності диктує обов'язко­вість паралельної (одночасної) перевірки хоча б декількох із них, виходячи з наявних для цього сил і засобів.

Звичайно, оптимальною є паралельна перевірка всіх побудо­ваних версій, що інколи щастить реалізувати.

Але зазвичай керівник розслідування змушений проводити першочергову перевірку лише найбільш конкретних версій, що містять дані про вчинення вбивства конкретними особами (що­до замовників, посередників, виконавців).

У разі ж їх непідтвердження він переходить до опрацювання найбільш імовірних версій, згідно з якими є інформація не про конкретних осіб, а про групу підозрюваних, наприклад про те, що замовником убивства був хтось із лідерів двох або трьох кримінальних угруповань.

Під час перевірки цих версій слідчий отримує чимраз чіткіші й детальніші докази, що дозволяють, зрештою, конкретизувати одну з них.

• Через багатоверсійний характер розслідування замовних убивств важливою рисою планування є особлива деталізація планів перевірки версій, підвищена вимогливість щодо ретельно­го виконання всіх намічених планом заходів, щоб до отримання кінцевого і достовірного результату безсистемно не «перескаку­вати» з одної версії на іншу.

Аналіз практики розслідування таких убивств засвідчує, що поверхневе опрацювання версій, перевірка їх не до кінця - од­на з головних причин низького рівня їх розкриття.

• Водночас необхідно враховувати такий важливий принцип планування, як динамічність, згідно з яким слідчі повинні швидко реагувати на зміни ситуації у справі, перекидати основ­ні сили на перевірку версії, що знаходить більш або менш пере­конливе підтвердження, одночасно не залишаючи без уваги й інші версії; і так треба діяти аж до безпосереднього розкриття вбивства.

• Подальша особливість планування розслідування вбивств па замовлення полягає у розробленні узгоджених планів, що складаються й реалізуються спільно слідчими та оперативними працівниками.

Перевірка різноманітними методами і засобами, як процесу­альними, так і конспіративними, не тільки значно збільшує до­стовірність результатів, а й розширює тактичний і доказовий арсенали органів слідства та дізнання, створюючи нові джерела інформації та канали її одержання, роблячи реальною можли­вість ефективного використання негласних даних у доказуван­ні в кримінальній справі.

• У плані повинна бути відображена програма розслідування злочину. Криміналістична практика напрацювала таку програму і вона може слугувати орієнтиром для визначення основних напрямів діяльності слідчого та органів дізнання. Установленню й доказуванню в процесі розслідування підлягають такі обстави­ни (і цс повинно бути відображено у плані):

Хто є потерпілим (службова особа державного чи комерцій­ного підприємства; власник значних коштів або матеріальних цінностей, приватизованого житла; кредитор, боржник; особа, що володіла небезпечними для когось відомостями; особа, пов'язана з мафіозними структурами; особа, яка мала гостро-конфліктні відносини у сфері підприємницької діяльності на цьому підприємстві або за його межами; особа, що була серйоз­ним (небезпечним) конкурентом у певній сфері підприємниць­кої діяльності; особа, що співпрацювала з правоохоронними органами; особа, яка за своїми переконаннями та особистими якостями була перешкодою комусь із службових осіб, громад­ських чи державних діячів, працівників ЗМІ; особа, яка перебу­вала у гостроконфліктних відносинах із родичами, співпраців­никами, сусідами тощо).

Мотиви вбивства (про такі мотиви вже зазначалося).

Хто замовник (керівник конкуруючої фірми; ділок «тіньо­вої» економіки; політичний конкурент; боржник, кредитор; осо­ба, що претендує на приватизовану квартиру; особа, на користь якої складено заповіт на приватизовану квартиру; особа, що неправомірно заволоділа чужою власністю; корумпований чи­новник тощо).

Хто виконавець убивства (особа з кримінальним минулим; охоронець комерційного чи приватного підприємства; колиш­ній професійний спортсмен; рекетир; корумпований працівник правоохоронних органів; колишній працівник міліції, СБ; особа без конкретного виду занять, яка входить до оточення праців­ників комерційної структури; професійний вбивця на замов­лення, який має стосунок до нелегальної організації, що спеціа­лізується па кримінальних «розбірках»; кілер-професіонал одинак; випадкова особа, що відчуває потребу в грошах і виріз­няється нерозбірливістю у способах їх придбання).

Хто посередник («професіонал», що спеціалізується на неле­гальному вирішенні конфліктних ситуацій у комерційних структурах; особа, яка має зв'язки зі злочинним середовищем; працівник охоронного підприємства, керівник охоронного під­розділу комерційної структури; корумпований працівник пра­воохоронних органів).

Хто пособник (особа, що має зброю, торгує нею, зокрема не­легально; особа, яка може забезпечити отрутохімікатами, вибу­ховими матеріалами; спеціаліст із кустарного виготовлення вогнепальної або холодної зброї, вибухових пристроїв; особа, що має можливість забезпечити кілера транспортними засоба­ми, вміє керувати автомобілем; особа, яка має близькі, довіри-тельські відносини із жертвою; особа, що має приміщення, де можливе вчинення вбивства; особа, що взяла на себе обов'язок заховати труп, яка має можливість забезпечити алібі замовни­кові або найманцю).

Час учинення замовленого вбивства (на підтвердження вис­новку медиків, а якщо вони не в змозі визначитися, то це пи­тання встановлюється вивченням способу життя, звичних місць перебування жертви впродовж дня, вечора, вночі, з'ясу­ванням часу доби, коли місце, обране для вчинення вбивства, є найбільш безлюдним або малолюдним; визначенням часу як та­кого, що найбільш придатний для призначення зустрічі жертві на завчасно підготовленому щодо вчинення вбивства місці).

Місце вчинення вбивства на замовлення (підходи до місця проживання або роботи жертви, безлюдна, пустирна місцевість; під'їзд, ліфт, сходова площадка будинку, де мешкає жертва; ви­робниче приміщення, що не використовується в господарських цілях взагалі або тільки на час, обраний для вчинення злочину; виробнича площадка, закинута чи пуста на момент, вибраний для вбивства; службове приміщення, де працює чи буває у зв'язку з роботою потерпілий; приватне помешкання; авто­транспортний засіб, що належить замовнику, виконавцю -найманцю, посереднику, пособнику чи самій жертві; коридор, туалет вагонів залізничного транспорту, міський транспорт, ва­гони метрополітену, трамвая, підземний перехід тощо).

Спосіб учинення вбивства на замовлення (нанесення ударів твердим предметом або холодною зброєю; задушенням удав-кою, руками, закріпленою петлею (підвішуванням); із нарізної зброї, зі зброї, застосованої із засідки, спеціальної схованки; із пенарізної зброї з випадкового місця або наперед підготовленої засідки; із використанням вибухових речовин, вибухового пристрою стандартного застосування; за допомоги спеціально­го виготовленого вибухового пристрою (бомби) з реле часу; з використанням закамуфльованого вибухового пристрою (в поштовій посилці, валізі, дипломаті, пакунку тощо); з вико­ристанням вибухівки, прилаштованої для прикріплення до транспортного засобу; домішками в продукти чи харчі отруто­хімікатів тощо) та ін.

> Типовими первинними слідчими діями, що повинні бути передбачені планом початкового етапу розслідування вбивств па замовлення, є:

• огляд місця події;

• огляд трупа;

• огляд зброї та інших предметів;

• виявлення і допит свідків;

• пред'явлення трупа для впізнання;

• призначення судово-медичної експертизи трупа;

• призначення інших судових експертиз.

Також на цьому етапі плануються й виконуються первинні оперативно-розшукові заходи, зокрема у складі специфічної, як для розслідування вбивств на замовлення, тактичної операції.

Конкретна структура цієї тактичної операції залежить від конкретної слідчої ситуації, що склалася на початковому етапі розслідування, зокрема момент виконання огляду місця події.

До первинної тактичної операції входять такі структурні елементи.

• Опитування очевидців, які перебувають на місці події, з ме­тою виявити прикмети кілерів, транспорту й інших даних, не­обхідних для розкриття вбивства «по гарячих слідах».

• Огляд місця події, що проводиться слідчим прокуратури за участі експерта-криміналіста. У разі особливої складності об'єктів огляду в ньому можуть брати участь декілька слідчих та експертів-криміналістів. Тоді один із слідчих (зазвичай прокурор-криміна-ліст) перебирає на себе керівництво всією тактичною операцією.

• Зовнішній огляд трупа на місці його виявлення виконує слідчий за участі судмедексперта. У разі потреби запрошують й іншого спеціаліста, наприклад, у сфері судової балістики, вибу-хотехніки тощо.

• Призначення судово-медичної експертизи трупа і, залежно від ситуації, деяких інших судових експертиз.

• Переслідування кілерів «по гарячих слідах» за допомоги службово-пошукової собаки, за наявними прикметами або за напрямком, указаним очевидцями. Цей важливий пошуковий захід виконують інспектор-кінолог, оперативні працівники, працівники групи силової підтримки.

• Огляд («прочісування») прилеглої до місця події території здійснюють оперативні працівники. За межами місця події мо­жуть бути виявлені важливі речові докази. Тоді межі слідчого огляду розширюються, до участі в ньому слідчий може залучи­ти будь-яких спеціалістів.

• Перекриття шляхів можливого відходу (втечі) злочинців. До участі у здійсненні цього пошуково-перепонного заходу за­лучаються особовий склад сусідніх із місцем події відділів МВС, а в разі потреби - додаткові сили з інших правоохорон­них органів.

• Подвірно-поквартирні обходи й виконання розвідувальних опитувань із метою встановлення очевидців та отримання ін­формації про кілера (кілерів). Цей пошуковий захід здійсню­ють дільничний інспектор та оперативні працівники.

Часто до складу тактичної операції входять також: перевірка піднаглядного контингенту, допити найбільш важливих оче­видців, а інколи й затримання підозрюваних, їх допит, виконан­ня освідування, огляд одягу та обшуки. Але частіше за все ці слідчі дії та оперативно-розшукові заходи входять до іншої так­тичної операції, характерним для якої є встановлення даних, щодо осіб, причетних до вбивства.

Коли злочинці використовували під час злочину автотранс­порт, то після з'ясування його прикмет до розшуку залучають працівників ДАІ, патрульно-дорожної та патрульно-постової служб. Цей пошуковий захід також може охоплюватися розгля­нутою тактичною операцією. Звичайно, в усіх випадках розши­рення тактичної операції необхідно відповідне збільшення складу слідчо-оперативиої групи і тимчасово наданих їй сил.