4. Проведення судової експертизи

Сутність етапу проведення судової експертизи полягає:

1. У діях слідчого, пов'язаних із забезпеченням можливості реального проведення експертом доручених йому досліджень.

2. У методиці безпосереднього проведення судово-експерт­них досліджень фахівцем-ексиертом.

Під час проведення експертом судово-експертних дій слід­чий не бездіяльний, а виконує організаційну, контрольну, за­безпечувальну, фіксувальну функції, а саме:

• створює належні умови для роботи експерта (експертів), особливо за проведення експертизи поза межами експертної установи (у разі потреби забезпечує приміщенням чи лаборато­рією, транспортними засобами та зв'язку тощо);

• є присутнім (у разі потреби) під час проведення експертом досліджень. Є випадки, коли така присутність - обов'язкова, а саме:

а) якщо слідчим дано дозвіл бути присутнім на проведенні слідчих дій іншим заінтересованим особам;

б) коли об'єктом дослідження є хтось із учасників процесу (підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, свідок);

в) якщо метод експертного дослідження пов'язаний зі зни- щенням речового доказу;

г) якщо в ході експертного дослідження виявляються раніше не відомі предмети, сліди тощо;

• надає з власної ініціативи або за клопотанням експерта до­даткові матеріали розслідування, нові додаткові об'єкти, для чо­го може проводити відповідні слідчі дії або вживати інших захо­дів. Інколи такі слідчі дії чи інші заходи проводяться за участі експерта (останній не вправі самостійно вчиняти дії щодо збору поза межами експертного дослідження додаткових матеріалів (об'єктів) не в праві);

• ставить перед експертом нові додаткові запитання;

• слідкує за планом роботи експерта, цікавиться результата­ми експертного дослідження (без втручання у цей процес);

• дає дозвіл на присутність обвинуваченого (підозрюваного) у місці проведення експертом досліджень, а також на участь експерта у слідчих діях, проваджених слідчим.

Безпосереднє експертне дослідження - процес дослідження об'єктів (матеріалів справи), що надані експертові в межах при­значення судової експертизи.

Правила, яких повинен дотримуватись експерт:

• об'єктами дослідження можуть бути тільки матеріали, які процесуально належно закріплені у кримінальній справі;

• експерт не вправі, як уже наголошувалося, самостійно про­вадити збирання матеріалів та об'єктів дослідження;

• об'єктами експертизи (дослідження) повинні бути не копії, а оригінали (крім випадків, коли це забезпечити неможливо);

• в акті (висновку) експерта повинно бути відображено весь хід досліджень, усі виконані дії з наданими об'єктами й матеріалами;

• обов'язково конструюються і перевіряються всі експертні версії у ході дослідження.

Процес проведення експертного дослідження залежить від роду і виду судової експертизи і складається з декількох основ­них етапів: підготовчого, дослідницького і завершального.

Підготовчий етап - це:

• ознайомлення експерта з постановою про призначення експертизи та іншою вихідною інформацією (експерт вивчає обставини справи та питання, поставлені слідчим);

• з'ясування експертом завдань, поставлених слідчим, тобто експерт визначає свої можливості (компетентність) щодо даш-ія відповідей на питання в постанові;

• огляд об'єктів дослідження і визначення їхньої придатнос­ті, вивчення стану й цілісності упаковання об'єктів, їх відповід­ності переліку, зазначеному в постанові чи супровідному листі;

• визначення достатності об'єктів дослідження та матеріалів справи (коли експерт з'ясовує недостатність, він зобов'язаний повідомити особу, яка призначила експертизу, про необхідність надати додаткові матеріали або порівняльні зразки тощо).

Експерт може відмовитися від проведення судової експер­тизи у випадках:

• якщо питання, поставлені перед ним, виходять за межі його компетенції;

• якщо після попереднього огляду об'єктів, наданих для про­ведення дослідження, експерт дійшов висновку, що вони не від­повідають характеристикам, зазначеним у процесуальних доку­ментах або зафіксованим іншим способом (на фотознімках, відео- та кінострічках тощо);

• якщо стан об'єкта, що підлягає дослідженню, є неякісним і це унеможливлює проведення експертизи;

• якщо наданих матеріалів недостатньо для вирішення по­ставлених слідчим чи судом питань;

• коли в експертній установі відсутній спеціаліст (спеціаліс­ти) потрібного профілю.

Про підмову у проведенні судової експертизи експерт пові­домляє письмово до органу, який призначив її.

Якщо в ході проведення експертизи (досліджень) будуть застосовуватися методики, які можуть призвести до пошко­дження чи знищення об'єктів, що підлягають дослідженню, екс­перт мусить отримати письмовий дозвіл від слідчого, у разі по­треби обумовивши час проведення дослідження цих об'єктів, щоби слідчий міг бути присутнім на них.

- І останнє, що виконує експерт на підготовчому етапі,- це складає план дослідження.

Дослідницький етап складається з:

1. Роздільного (детального) дослідження. Б) Порівняльного дослідження.

2. Експертного експерименту (в разі потреби).

Суть роздільного дослідження полягає в тому, що надані для дослідження об'єкти - речові докази та порівняльні зразки до­сліджуються роздільно. Встановлюються їхні загальні та окре­мі ознаки, кількісні та якісні величини, походження і характер змін їх властивостей тощо.

Експертний експеримент, зазвичай, проводиться під час не іден­тифікаційних експертиз, коли необхідно перевірити припущення про механізм утворення слідів, з'ясувати можливість існування (пе­ребігу) певних явищ, наприклад, можливість пострілу з конкретної зброї, ступінь пружності клинка тощо. Втім, такий експеримент мо­же проводитись і під час криміналістичних ідентифікаційних екс­пертиз - наприклад, для отримання порівняльного матеріалу (зраз­ків стріляних куль і гільз, оскільки слідчий самостійно це зробити під час підготовки до призначення судової експертизи не вправі).

Порівняльне дослідження, своєю чергою, складається з двох частин: а) порівняння загальних ознак речового доказу і порів­няльного (порівняльних) зразків, внаслідок чого можна буде зробити висновок або про відмінність об'єктів, або про їхні спільний рід, вид чи групу; б) друга частина - порівняння окре­мих ознак, на підставі якого експерт може дійти висновку про наявність або відсутність тотожності об'єктів.

Зрозуміло, що не для всіх видів судової експертизи харак­терним є саме такий дослідницький етап. Можливі й інші варі­анти, особливо під час вирішення класифікаційних, ситуацій­них, інколи діагностичних завдань.

Дослідницький (основний) етап, особливо за технічних до­сліджень, реалізується за допомогою застосування різноманіт­них науково-технічних засобів.

Експерт використовує у своїй діяльності різноманітні методи експертного дослідження, тобто систему способів, засобів, опера­цій для вирішення експертних завдань.

У теорії криміналістики існують різні класифікації цих ме­тодів:

> За ступенем їх розповсюдження і сферою застосування:

• загальний метод експертизи - метод матеріалістичної діа­лектики;

• загальні методи - спостереження, порівняння, моделюван­ня, описування, вимірювання, експеримент, метод історизму тощо;

• окремі наукові методи;

• спеціальні (багатооб'єктні) методи.

> За стадіями процесу експертного дослідження:

• методи роздільного дослідження;

• методи порівняльного дослідження;

• методи проведення експертного експерименту.

> За іншими критеріями, як-от: залежно від виду експерти­зи, від завдань експертизи, від виду наукового походження ме­тоду тощо.

Сукупність застосування методів експертного дослідження привела до виникнення різноманітних експертних методик, які також поділяються на види:

• родова (видова) - методика проведення судових експертиз конкретного виду (роду);

• типова - методика вирішення типових експертних завдань і задач. Це - вираз узагальненого досвіду виконання таких екс­пертиз;

- конкретна (окрема) - методика вирішення конкретної експертної задачі (завдання). Це - результат або пристосуван­ня чи видозмінення типової експертної методики, або творчого підходу експерта до вирішення експертного завдання.

І нарешті, підходимо до завершального етапу судової експер­тизи, під час якого експерт у спосіб аналізу і синтезу:

• підводить підсумок виконаного дослідження (тобто оці­нює сукупність установлених даних, фіксуючи як збіг, так і від­мінності);

• робить загальні висновки, оформляє матеріали окремим актом, а в разі потреби - з додатками до нього (фототаблиці, схеми, графіки, розрахунки тощо).