62.Поняття індивід, індивідуальність, особистість.Соціальне середовище і особистість.

Індиві́д, Індиві́дуум (лат. individuum -неподільний)-окремий організм, який існує самостійно, зокрема окрема людина, особа, одиничний представник роду людського.З метою цілісної характеристики окремої людини, її оригінальності, самобутності використовують поняття “індивідуальність”, яке виникло ще в античній філософії (Левкіпп, Демокріт), і по-різному тлумачиться різними галузями гуманітарного знання. Індивідуальність — сукупність своєрідних психологічних особливостей і властивостей людини, що характеризує людську неповторність і виявляється у рисах характеру, специфіці інтересів, якостей, здібностей, які відрізняють одну людину від іншої.Індивідуальність формує ті важливі характеристики людини, котрі забезпечують властивий лише їй стиль взаємозв'язків з навколишнім світом. Передумовою формування її є задатки. Індивідуальність є неодмінною і найважливішою ознакою особистості. Особистість — людина, соціальний індивід, що поєднує в собі риси загальнолюдського, суспільнозначущого та індивідуально неповторного.Особистість — найголовніше в людині, найважливіша її соціальна ознака. Вона представлена соціально зумовленими, психологічними характеристиками, які виявляються у суспільних зв'язках, відносинах, є стійкими, визначають поведінку людини, що має суттєве значення як для самої особи, так і для її оточення. Якщо людина є носієм найрізноманітніших властивостей, то особистість — основна властивість, у якій виявляється її суспільна сутність. Особистість виражає належність людини до певного суспільства, певної історичної епохи, культури, науки тощо.Соціальне середовище - це передусім люди, об'єднані в різні групи, з якими кожен індивід знаходиться в специфічних відносинах.

63.Антропосоціогенез та його сутність. Проблема антропосоціогенезу в сучасній філософії і науці.

Антропосоціогенез (від грец. Антропос – людина, лат. Societas – суспільство, грец. Генезис – походження) – процес пе Антропосоціогенезу почався приблизно 1,8 млн. років тому і завершився близько 40 000 років томуреходу від тваринного світу до людського стану. Люди, що жили в епоху антропосоціогенезу, були людьми ще тільки формуються, – пралюдьми. Пралюди жили в формується суспільстві – праобществе. Основою антропосоціогенезу був процес розвитку виробничої діяльності, становлення суспільного виробництва. У розвинутому релігійному світогляді (у формі світових релігій) теж неодмінно зберігається тема походження людей. Поряд з становленням людини ішов і процес формування соціального життя, якому теж передували ще чисто тваринні форми “соціальної” організації. Етологи, тобто ті, що вивчають поведінку тварин, дають багатий матеріал, особливо стосовно приматів, для висновків щодо загальних поведінкових елементів, з яких могли розвинутись, переформувавшись на основі культури, найбільш давні способи уже власне людського суспільного життя. Трудова концепція походження людини не є єдиною серед учених і філософів. В еволюційній теорії на сьогоднішній день аксіомою є твердження, що людина — це підсумок космічної, біологічної та культурної еволюції.