
- •1.Передумови виникнення філософії. Специфіка міфологічного і релігійного пояснення світу.
- •2.Предмет філософії. Суперечливий характер відношення філософії і науки.
- •3.Світогляд, його структура та роль у житті людини
- •4.Функції філософії: світоглядна, методологічна, гносеологічна, аксіологічна
- •6. Натурфілософія Мілетської школи
- •7. Діалектична філософія Геракліта
- •8. Піфагорійська філософія та її роль у становленні математики як науки
- •9. Атомістична концепція Демокріта
- •10. Софістична філософія (Протагор)
- •11. Загальна характеристика докласичного періоду в розвитку античної філософії
- •14. Філософія Арістотеля
- •15.Загальна характеристика класичного періоду в розвитку античної філософії
- •16. Загальна характеристика філософії Середньовічча. Номіналізм і реалізм.
- •17. Загальна характеристика філософії нового часу. Обгрунтування раціоналізму
- •18. Сенсуалізм та емпіризм у філософії Бекона і Локка
- •20. Свобода та необхідність у вченні Спінози
- •22. Філософія Фіхте і Шеллінга
- •23. Загальна характ. Філос. Гегеля. Взаємозв*язок феноменології і логіки.
- •24. Проблема відчуження та способи її вирішення у філософії марксизму
- •28. Культурно-історичні особливості становлення філ.. Думки Київської Русі
- •29. Києво-Могилянська Акад. – перший в Укр. Центр профес. Філос..
- •43 Філософська категорія буття і субстанції, їх сутність і значення
- •44. Поняття *суспільного буття* та *суспільної свідомості* у марксист.Філософ
- •45 Поняття свідомості. Еволюція уявлень про свідом. В історії філософ.
- •46. Сутність і структура свідомості. Свідомість і самосвідомість
- •49. Загальна хар.Проц пізнання. Принц.Пізнання світу. Агностизм та його історичні форми
- •52 Структура пізнання. Емпіричний та теоретичний рівень пізнання
- •53. Методи емпіричного рівня наукового пізнання філософія (спостереження, експеримент)
- •54. Методи теоретичного рівня наукового пізнання філософія
- •55 Форми наукового пізнання (факт, проблема, гіпотеза і теорія)
- •56. Загальнологічні методи пізнання ( індукція, дедукція, аналіз, синтез)
- •57. Проблема істини в пізнанні. Істина як процес
- •58. Практика як основа, мета пізнання і критерій істини
- •59. Природа і суспільство. Вплив суспільства на природу
- •60.Історичні форми спільності людей
- •61.Поняття «географічного детермінізму» та «геополітики».Закон народонаселення.
- •62.Поняття індивід, індивідуальність, особистість.Соціальне середовище і особистість.
- •63.Антропосоціогенез та його сутність. Проблема антропосоціогенезу в сучасній філософії і науці.
- •64.Колективність, свідомість, мова і праця як основні соціоутворюючі чинники людини.
- •65.Духовна діяльність та її особливості.
- •67.Філософія як об’єкт філософського дослідження.Специфіка суспільного пізнання.
- •68.Поняття способу виробництва. Діалектика продуктивних сил і виробничих відносин.
- •69.Категорії «базису» і «надбудови» та їх співвідношення.
- •70.Матеріальне виробництво та його значення у розвитку суспільства.
- •73.Формація,епоха і цивілізація як феномен культури.
- •74.Поняття цивілізації.Цивілізація як динамічне утворення еволюційного типу.
- •75.Сучасна науково-технічна революція,її сутність і основні напрямки.
- •76.Соціальні наслідки науково-технічної революції.
- •77.Суспільний прогрес та його критерії.
- •78.Глобальні проблеми сучасного світу.Їх сутність та шляхи розв’язання.
- •79.Національна самосвідомість як джерело становлення держави.
- •80.Цінності та їх роль в житті суспільства.Природа цінностей та їх класифікація.
- •80.Цінності та їх роль в житті суспільства.Природа цінностей та їх класифікація.
60.Історичні форми спільності людей
Соціальні спільноти виникають природничо-історичним шляхом, тобто під впливом об´єктивної необхідності. Історично першими спільнотами людей були рід, плем´я, сім´я, громада. Саме вони забезпечували функціонування та розвиток виробництва засобів до існування, форм їх обміну, розподілу та споживання, спільну взаємодію з природою. Пізніше на підґрунті родоплемінного суспільства з´явились класи та народності, а пізніше соціальна структура суспільства поповнилася ще одним елементом - нацією.Сім´яіснує з найдавніших часів і до наших днів, бо грунтується вона на споконвічній потребі людини у безпосередньому відтворенні життя, вихованні дітей, догляду за престарілими членами родини. Кровні родичі в сім´ї пов´язані між собою спільністю побуту, взаємодопомогою та відповідальністю.Плем´яохоплює декілька родів, визначаєтьсяспільністю території, економічними стосунками співплемінників, єдиною племінною мовою, культурою, самосвідомістю й традиціями.Якщо рід не мав майнових стосунків, то плем´я вже не могло без них обійтися.Народність виступає якспільність людей, що живуть на одній території, в єдиному соціокультурному середовищі, спілкуються однією мовою, мають спільні традиції, звичаї, риси характеру.Приватна власність руйнувала цю єдність. На руїнах народності виникає така спільність, якнація;класові ж стосунки між людьми набувають все більш стійкого вигляду, зумовлюють характер суспільно-історичного процесу.
61.Поняття «географічного детермінізму» та «геополітики».Закон народонаселення.
Для "географічного детермінізму" характерні не переконливість і ненауковість. Головним недоліком цієї течії є те, що її представники ігнорують внутрішні закономірності розвитку суспільства, діалектику суспільного розвитку. Виходячи з позицій "географічного детермінізму", не можна пояснити очевидні факти. Адже в усіх країнах спочатку існував первісний устрій. З часом з'явилася експлуатація людини людиною, відбувся розподіл суспільства на класи. Отже, при величезній різниці природного навколишнього середовища цих країн основні риси та головні етапи розвитку суспільства виявляються подібними.Прибічники "географічного детермінізму" не зважають на такі факти. По-перше, якщо форми суспільного життя історично змінюються за відносно короткий термін, то основні умови природи тривалий час залишаються більш-менш постійними. По-друге, людина не лише живе серед природи, а й активно впливає на неї, змінює її, створює собі нові умови існування.На основі "географічного детермінізму" виникла так звана геополітика. Духовним попередником "геополітики" був німецький географ і етнограф Ф. Ратцель, який у праці "Політична географія" сформулював пангерманську ідею "життєвого простору", згідно з якою держава як біологічний організм, розвиваючись в часі, має розширятися і в просторі. У наш час термін "геополітика" втратив початкове реакційне значення. З часом це поняття почало означати політику, що ґрунтується на врахуванні географічних чинників життєдіяльності народу чи держави.Народонаселення, його зростання, густота, тобто демографічний фактор, постає як передумова та суб'єкт історичного процесу. Він відіграє надзвичайно велику роль у суспільному житті. Надмірна чисельність населення, безумовно, може викликати великі суспільні труднощі. Проте, і повільність зростання його може спричинити старіння нації, нестачу робочих рук. В Україні демографічна ситуація перебуває у кризовому стані. Починаючи з 1993 р. крива приросту чисельності населення незмінно падає.