52 Структура пізнання. Емпіричний та теоретичний рівень пізнання

Пізнання - це процес взаємодії об'єкта і суб'єкта, сутністю якого є перетворення предметного змісту у зміст мислення (о, а кінцевою метою — досягнення істини. Предмет теорії пізн.-знання в цілому, яке служить людству в його практичній діяльності.Пізн. є складним процесом, що має певну структуру. Виділяють основні форми пізн. - чуттєву та раціональну, а також рівні пізн. - емпіричний і теоретичний.Чуттєва сторона пізн. є єдністю відчуття, сприйняття і уявлення. Відчуття — це відображення за домогою органів чуття окремих властивостей, певних сторін речей. Сприйняття — це синтетичний комлекс різного роду відчуттів, що дає можливість створення єдиного образу предмета, отримання інформації про об'єкт в ' його цілісності. Уявлення — це образ речі чи явища, що виникає на основі минулого чуттєвого досвіду. Чуттєве відображення не механічно відтворює реальність. Раціональне пізн. здійснюється у формах понять, суджень і умовиводів. Акт пізн. - це завжди єдність чуттєвої і раціональної його форми. Чуттєве пізн- здійснює безпосередній зв'язок з об'єктом, раціональне - відображує загальні, істотні властивості предметів і явищ, які не доступні чуттєвому пізнанню. Своєрідною формою єдності чуттєвого і раціонального знання є інтуїція. Змінюючи предмети, формуючи їх, створюючи нові об'єкти, які не дані природою, людина осягає їх , суттєві ознаки, сталі зв'язки, постійні форми, тобто те, що залишається відносно незмінним, стійким у зміні зовнішніх форм предмету. Так виникають поняття — форми мислення, що відображають загальні, істотні, суттєві властивості і відносно сталі, стійкі відношення предметів, явищ, процесів. Розвиток пізнання відбувається на двох рівнях — емпіричному і теоретичному, що відповідає руху мисленя від знання явищ до знання сутності. Явища — це окремі відношення предметів, їх зовнішнє буття. Сутність — основа відношень, зв'язків предмету, його внутрішній зміст. Емпіричне знання є відображення явищ, Окремих відношень, безпосередніх зв'язків предмету. Одиниця емйіричного знання - факт.

53. Методи емпіричного рівня наукового пізнання філософія (спостереження, експеримент)

спостереження - планомірне (проводиться строго за планом, складеним виходячи з завдання дослідження), цілеспрямоване (для вирішення певної задачі), систематичне сприйняття предметів і явищ зовнішнього світу. Спостереження фіксує і реєструє факти, описує обєкт дослідження, забезпечуючи емпіричну інформацію, необхідну для постановки нових проблем і висування гіпотез. Основні вимоги, які предявляються до наукового опису, спрямовані на те, щоб воно було можливо більш повним, точним і обєктивним. Опис повинен давати достовірну і адекватну картину самого обєкта, точно відображати досліджувані явища. Важливо, щоб поняття, що використовуються для опису, завжди мали чітку і однозначну сенс.Багато наукові теорії, від класичної наукою, були сформульовані як емпіричне узагальнення даних спостережень: теорія Дарвіна, класична механіка, теорія гравітації, побудована Ньютоном, який спирався на факти, отримані в результаті емпіричних спостережень. Спостереження як метод пізнання більш-менш задовольняло потреби наук, що знаходилися на-описово емпіричної ступені розвитку.У сучасній науці спостереження повязане з широким використанням приладів (мікроскопи, телескопи, рентгенівські апарати, космічна фотографія).експеримент - це метод пізнання, при якому явища вивчаються у контрольованих і керованих умовах.Субєкт активно втручається в процес дослідження, впливаючи на досліджуваний обєкт допомогою спеціального інструментарію і приладів, цілеспрямовано і фіксоване змінює обєкт, виявляючи нові його властивості. Проникнення людського пізнання в мікросвіт вимагало проведення експериментальних досліджень, в яких не можна було знехтувати впливом приладу на обєкт (точніше сказати, мікрообєкт) пізнання.