Питання 17

Знижка за платіж готівкою — зменшення ціни для покупців, які оперативно оплачують рахунки готівковими коштами. Покупець, що розрахувався протягом десяти днів, отримує, наприклад, дво -, трипроцентну знижку від суми платежу. Ця знижка може застосовуватись і частково, наприклад, тільки для відсотка від всієї суми, яка отримана в межах тридцяти днів. Такий вид знижки деколи називають сконто. Вона надається для тих клієнтів, які оплачують куплений товар швидше інших ("2/10 netto 30" - у випадку оплати товару протягом 30 днів після укладання договору або обумовленого строку

поставки покупець отримує двохвідсоткову знижку за кожні 10 днів прискорення платежу). Дані знижки сягають 2-5 %. Знижки за оплату готівкою дають змогу підвищити ліквідність фірми-продавця і відповідно знизити витрати завдяки прискоренню оборотності коштів.

Знижка за обсяг купленого товару - спів вимірне зниження ціни для покупців, які закуповують значні кількості аналогічного товару. При цьому знижка встановлюється у відсотках до загальної вартості або одиничної ціни встановленого обсягу поставки, наприклад, 10 % знижки при замовленні більше 1000 штук. Крім цього, знижка може бути віднесена до одиничної поставки або обсягу замовлення за визначений період.

Знижки за кількість пропонуються усім покупцям, але в цьому випадку постачальник (продавець) слідкує за тим, щоб сума знижок не перевищувала його суми економії на витратах у зв'язку зі збільшенням обсягів товару, який продається (скорочення витрат з продажу, складування, підтримки товарного запасу і транспортуванню товару).

Загальна (проста) знижка надається з прейскурантної або довідкової ціни і, як правило, звичайно становить 20-30 %, а в деяких випадках - до 40 %.Такі знижки широко практикуються при укладанні угоди купівлі-продажу машин та обладнання (зокрема, на стандартні види обладнання), а також при постачанні промислової сировини. В цьому випадку проста знижка складає в середньому 2-5 %. До простої знижки можна віднести знижку, яка надається при купівлі товару за готівковий розрахунок.

Знижка за оборот ( бонусна знижка ) надається постійним покупцям на підставі спеціальної домовленості. У контракті в такому випадку встановлюється шкала знижок залежно від досягнутого обороту протягом визначеного строку (звичайно одного року), а також порядок виплати сум на основі цих знижок. За деякими видами обладнання бонусні знижки досягають 15-30 % обороту, а за сировинними і сільськогосподарськими товарами вони зазвичай обчислюються декількома відсотками (7-8 %).

Функціональна знижка (знижка у сфері торгівлі) пропонується виробниками товару службам товарообігу, які виконують визначені функції з продажу товару, його збереження, ведення обліку. Виробник може пропонувати різні функціональні знижки різним каналам збуту на різні за характером послуги.

Прогресивна знижка - знижка за кількість або серійність, надається покупцю за умови закупівлі ним раніше виділеного і збільшеного в кількості товару. В серійних замовленнях зацікавлені виробники, оскільки при виробництві однотипного товару знижуються витрати виробництва.

Дилерські знижки надаються виробниками своїм представникам або посередникам зі збуту, в тому числі і закордонним. Ці знижки застосовуються під час продажу автомобілів, тракторів і деяких видів стандартного обладнання. Дилерські знижки на автомобілі коливаються залежно від марки машини і складають в середньому 15-20 % від роздрібної ціни.

Спеціальні знижки надаються привілейованим покупцям, у замовленнях яких особливо зацікавлені продавці. До категорії спеціальних знижок належать знижки на пробні партії і замовлення, мета яких — зацікавити покупця, і знижки за регулярність або стійкість замовлень, за допомогою яких виробники намагаються утримати постійну клієнтуру.

Експортні знижки надаються продавцями підчас продажу товарів зарубіжним покупцям понад ті знижки, які діють для покупців внутрішнього ринку. їх мета — підвищити конкурентоспроможність того чи іншого товару на зовнішньому ринку.

Сезонні знижки (тимчасові знижки) надаються споживачу за покупку товару або послуги поза періодом активного сезону. Сезонні знижки дають змогу продавцю підтримувати більш стабільний рівень виробництва протягом усього року.

Приховані знижки надаються покупцям у вигляді знижок на фрахт, пільгових або безпроцентних кредитів, шляхом надання безкоштовних послуг та зразків.

Знижки за повернення раніше купленого товару у даної фірми (знижка "трейдн") у розмірі 25-30% від прейскурантної ціни надаються покупцю при поверненні ним раніше купленого у даної фірми товару застарілої моделі. Такі знижки застосовуються під час продажу автомобілів, електрообладнання, рухомого складу та інших товарів.

Знижки при продажу обладнання, яке було v використанні. їх ще називають товарообмінний залік. У різних країнах надаються можливості вигідно придбати машини, механізми та інші товари, які були у використанні. Знижки на таке обладнання становлять деколи до 50 % і більше від первинної ціни товару.

Клубні знижки. В світі існує багато національних і міжнародних дисконтних клубів, які надають своїм членам "клубні цінові знижки" на послуги і товари. Членами таких клубів можуть бути фізичні і юридичні особи, а також асоційовані члени.

Національні і міжнародні клуби випускають і продають ліцензію виробникам і магазинам, які зобов'язуються надавати цінові знижки членам клубу. Особливо поширені такі знижки на перевезення, оренду автомашин, готельні та ресторанні послуги, страхування. Для членів клубу існують цілі мережі магазинів, які торгують зі знижками промисловими та іншими товарами повсякденного попиту. Пред'являючи картки члена клубу при купівлі, особа отримує знижку на ціну від 10 до 50 % і більше.

Знижки з врахуванням між культурних комунікацій. В арабських, деяких балканських країнах і окремих закавказьких республіках у ході торгових переговорів вважається справою честі досягнути більшої знижки з ціни пропозиції. І хоча ця обставина пов'язана з комплексом східної ментальності, багато імпортерів не підписують договір, який не містить позицію про знижки, що перевищують у цілому 20- 30 % від запропонованої ціни. Оскільки цей факт відомий у торговому середовищі, то деякі компанії вважають необхідним наперед штучно підвищити ціни на очікуваний відсоток, а в подальшому представити його обумовленою в контракті знижкою.

Така практика ведення переговорів про ціну і своєрідний східний підхід до знижки не відповідають філософії і концепції ринкової діяльності американських компаній.

У США довгий час діють інструкції Федеральної Торгової Комісії, що обмежують продавця стосовно примусового підвищення цін, якщо воно не має наслідком реальні доповнюючи вигоди для споживачів. Однак це не заважає американським компаніям враховувати різні підходи і цінову політику фірм, з якими вони торгують, специфіку ринків, на які вони орієнтуються.

При використанні системи знижок виходять з принципу, що знижки, як правило, не накладаються. Тобто покупець одночасно не може скористатися двома знижками. В умовах, коли покупець має право на дві і більше знижок, він користується найбільшою. Виняток становлять, як зазначалося вище, експортні знижки.

Питання 18

Зошит

надруковано

Питання 19

Зошит

надруковано

Питання 20

Зошит

надруковано

Питання 21

Не треба

Питання 22

зошит

Питання 23

Зошит

Питання 24

Не треба

Питання 25

Зошит

Питанння 26

При визначенні цін зовнішньоекономічних угод потрібно враховувати багато чинників, що впливають на внутрішні ціни. Окремі з них мають специфічний вплив.

Підвищення продуктивності праці

Ця умова дає змогу збільшити обсяги виробництва продукції й зменшити відносно постійні витрати на одиницю виробу, а відповідно й ціну на виріб. Підвищенню продуктивності праці сприяє передусім розвиток науково-технічного прогресу, поява нових технологій, обладнання. Змінюється безпосередньо сам продукт, який набуває нових споживчих цінностей. З'являється новий попит споживачів, нові ринки товарів, їх сегменти.

Життєвий цикл товару (тобто ціна відтворення виробництва)

Загальна тенденція — на початкових стадіях життєвого циклу, коли попит набагато перевищує пропозицію, ціни найбільші. За появи кризових тенденцій і під час кризи ціни спочатку стабілізуються, а потім починають знижуватися.

Ціни змінюються нерівномірно, залежно від виробу, його зовнішнього вигляду, споживчих властивостей. Так, швидшими темпами змінюються ціни в разі зміни цін на сировину і на товари тривалого користування, повільніше — на напівфабрикати, ще повільніше — на продукцію машинобудування. Причому може виникнути ситуація, за якої індекс цін на сировину зменшується, а індекс цін на продукцію, для виробництва якої використовується ця сировина, збільшується.

Відбувається це за таких причин, якщо:

1) виробництво обладнання, засобів виробництва триває довго, а підприємства-виробники мають портфель замовлень. Ціни на такі вироби можуть довгий час не змінюватись;

2) ціни на сировину підвищуються, то її, як правило, купують на запас або зі спекулятивною метою;

3) попит на обладнання знижується, то знижується й попит на сировину, а отже, ціна на неї різко знижується. Водночас ціна на обладнання не змінюється. Крім того, на стабільність цін на обладнання впливає те, що ціна на сировину займає невелику частку в ціні окремих виробів. Треба зауважити, що ціни на сировину не впливають істотно на кінцеву ціну товару. На кінцеву ціну більшою мірою впливає зміна вартості робочої сили, кредитів та інші чинники.

Зазначимо, що обладнання використовує обмежене коло споживачів, тоді як сировина може використовуватися в різних галузях і різними споживачами. Тому й кон'юнктура ринку в цьому разі має різкіші коливання.

Важливий вплив на ціну має ступінь монополізації ринку, коли на ринку діють транснаціональні монопольні компанії. Коли така компанія з'являється на ринку, то вона, як продавець, з метою отримання найбільшого прибутку встановлює найбільшу ціну і, навпаки, як споживач, змушує виробників сировини встановлювати найменшу ціну.

Якщо товари монополістів реалізуються на ринку різних країн, це особливо впливає на ціну, оскільки в кожній країні діє відповідне антимонопольне законодавство, яке не діє в міждержавному масштабі. У період кризи підприємства-монополісти мають більше можливостей вистояти на ринку з найменшими втратами порівняно з конкурентами.

Ступінь впливу монополій на ринкові ціни визначається ступенем монополізації ринку, тобто ступенем контролю фірмою ринку сировини, матеріалів або збутом своєї продукції. Чим вища монополізація ринку, тим вищі ціна й ступінь її коливання. На монополізованому ринку ціни можуть різко коливатися залежно від кон'юнктури ринку.

Такі тенденції характерні й для олігопольного ринку, за якого кілька компаній контролюють ринок і мають змогу встановлювати свої ціни. Причому, навіть якщо собівартість виробів знижується, ціна на виріб залишається незмінною. Ці компанії утворюють картелі, вдаються до так званої фіктивної конкуренції з метою стримування цін.

Однак в окремих країнах фірми-монополісти контролюються державою, яка намагається обмежувати їхній вплив.

По-перше, у кожній державі діє антимонопольне та анти-трастове законодавство, що стримує безконтрольне підвищення цін на окремі товари, причому контроль і регулювання здійснюються різними методами — від встановлення максимального (мінімального) рівня цін до підвищення ставок податків.

По-друге, монопольне становище фірми на ринку окремої країни послаблюється конкуренцією з боку монополістів з інших країн, які так само прагнуть зміцнити свої позиції або розширити власну частку на цьому ринку. Іншими словами, навіть на найбільш монополізованому ринку окремої держави може діяти зовнішній конкурент. Конкурентна боротьба особливо загострюється з появою на ринку нових підприємств, утворених на вільні кошти інвесторів з інших галузей, які мають на меті або тимчасово зберегти кошти, або вкласти їх у прибутковість підприємства.

По-третє, на рівень цін значною мірою впливає міжгалузева конкуренція, тобто навіть якщо в кожній галузі є підприємства-монополісти, боротьба між ними загострюється, коли вони виробляють товари однакового призначення. Так, взаємозамінними товарами є вугілля та нафта, різні види металів (сталь та алюміній) тощо. Підприємства-монополісти не можуть безконтрольно підвищувати ціни, оскільки є ризик взагалі втратити "свого" споживача.

По-четверте, є свої особливості й на ринку сировини. Фірма-монополіст повинна враховувати ціни на сировину-замін ник. Наприклад, у ціні на натуральний каучук слід ураховувати ціну синтетичного каучуку або інших пластмасових замінників. Дефіцитність окремих видів сировини та їх висока ціна, в основному, й стали каталізатором і причиною появи штучних замінників. Завдяки розвитку науково-технічного прогресу штучні замінники здебільшого стали якіснішими, ніж натуральні, а за ціною — нижчими, що теж істотно впливає на ціну на натуральну сировину.

Ціни зовнішньоекономічних контрактів установлюються залежно від державної політики. Крім дії антимонопольного законодавства, надання дотацій, регулювання рівня цін та окремих їх частин велике значення має митна політика держави.

Митне законодавство будь-якої держави має бути спрямоване на:

• зміцнення цілісності економічного простору держави й забезпечення єдності митної політики, митного законодавства і митниць;

• надання пріоритету міжнародним угодам, тобто міжнародному праву над законодавством держави, у сфері міждержавних відносин.

Основні цілі митної політики держави такі:

• забезпечення найефективнішого використання інструментів митного контролю в галузі регулювання товарообміну;

• досягнення раціональної товарної структури імпорту та експорту;

• підтримування найраціональнішого співвідношення між імпортом, експортом, валютними доходами та витратами держави;

• створення умов для прогресивних змін у структурі виробництва та споживання товарів;

• захист економіки держави від несприятливої конкуренції з-за кордону;

• забезпечення умов для ефективної інтеграції держави у світову економіку.

Крім того, держава може вживати різні заходи з метою захисту власного виробника, збільшувати митні тарифи або взагалі забороняти ввезення товарів до країни.

На рівень цін і політику ціноутворення впливає також політика держави у сфері валютного регулювання. Перехід держави від постійного до плаваючого курсу дає змогу щоденно встановлювати курси валют залежно від попиту і пропозиції. Тому зміна курсу значною мірою впливає на ціни, особливо на товари, що імпортуються до країни. Підвищенням або зниженням курсу прямими засобами (курс жорстко фіксується державою) та непрямими (через торги на валютному ринку) можна ефективно впливати на імпортно-експортну політику, підтримувати власного виробника.

Особливості реалізації товарів

Окремі товари мають яскраво виражені періоди найбільшого та найменшого коливань цін (наприклад, найвища ціна на зернові до збирання нового врожаю, найменша — після його збирання). Це стосується й товарів, сезонного попиту (реалізація одягу та взуття сезонами, товарів для літнього відпочинку, ялинкових іграшок тощо).

В окремих випадках на короткострокові зміни ціни впливають кліматичні умови. Наприклад, узимку підвищується попит на газ, нафту, паливо, а з ними і ціни; влітку вони будуть нижчі або й узагалі пільгові.

На ціни впливають також вид виробу та особливості реалізації товарів. Так, при реалізації товарів, що швидко псуються, з метою прискорення цього процесу застосовуються знижки або пільгові ціни. Це можливо й тоді, коли підприємство має надто великі залишки товару, який потрібно продати, або необхідно якомога швидше придбати сировину, щоб не зупинялося виробництво. У цьому разі ціна на сировину може підвищуватись.

До короткострокової зміни цін призводять також спекулятивні дії на біржах, ціни окремих угод тощо.

Рівень розвитку країн-експортерів

Найбільші ціни на вироби встановлюють високорозвинені країни (США, Велика Британія, Німеччина та ін.). Це пояснюється більшими виробничими витратами, тобто матеріальними витратами, рівнем заробітної плати (її рівень у кілька разів вищий, ніж у країнах Азії, Африки).

Крім того, у високорозвинених країнах у загальному обсязі експорту товарів нових, технічно ускладнених виробів більше, а отже, і витрати на них більші. Унікальність виробів дає змогу цим країнам виходити з конкурентного поля і підвищувати ціну.

Як правило, високорозвинені країни виробляють і реалізують готові вироби та товари. Країни з невисоким рівнем розвитку експортують здебільшого сировину, на яку встановлюється невисока ціна. Водночас закупівельні ціни на продукцію, вироблену з цієї сировини, високі.

Проте в розвинених країнах також спостерігається тенденція до зниження цін, оскільки підвищується інтенсивність і продуктивність праці, швидкими темпами впроваджуються нові технології, які дають змогу зменшити витрати.

Велике значення має також те, що ці країни виробляють найбільш конкурентоспроможну продукцію, причому в основному за рахунок зниження цін і збільшення кількості пропозицій на ринок. Це стосується не лише готових виробів, а й напівфабрикатів.

Нині у світі спостерігається така тенденція. В економічно розвинених країнах багато фірм обмежені щодо розширення виробництва, не мають достатньої площі (наприклад, Японія, Південна Корея), а тому змушені "переносити" своє виробництво в інші країни. Це позитивно впливає на загальний розвиток економіки у цих країнах, підвищується рівень зайнятості населення та продуктивність виробництва; за порівняно невеликої заробітної плати ціни на готовий товар установлюються нижчими, ніж в інших країнах. Прикладом є Китай, який почав створювати спільні підприємства з провідними компаніями інших країн, залучаючи в такий спосіб іноземні інвестиції.

При визначенні цін зовнішньоекономічних угод треба враховувати умови постачання й тарифи, що склалися на світових ринках. Тарифи на зовнішньоторговельні перевезення розраховуються залежно від діючих світових тарифів і міжнародних правил ІНКОТЕРМС, базових умов купівлі-продажу, тобто зводу правил, що мають факультативний, необов'язковий, характер. Вони застосовуються тоді, коли в угоді є посилання на них і роз'яснюються умови постачання. Крім того, їх можна пристосувати до роботи з ПЕОМ, що прискорить опрацювання угод, показників діяльності, полегшить працю юристів, менеджерів, бухгалтерів.

Питання 27

Є надруковане

Питання 28

Є надруковане

Питання 29

Або зошит