П1. 1 частина Зошит 1 лекція 1 питання.

Є так лекція

1. Ціни завжди відігравали провідну роль в економічно­му розвитку країни. Перехід від централізованої до рин­кової економіки зумовив суттєві зміни як у принципах ціноутворення, так і в методах формування моделі ціни.

В умовах конкурентної економіки на рівень цін впли­ває не тільки співвідношення між попитом і пропозиці­єю, а й витрати, платоспроможність населення, психоло­гія споживача, ціни світового ринку, міра втручання дер­жави в цінові процеси та багато інших чинників. Усклад­нення процесу ціноутворення та відсутність у багатьох ви­падках у суб'єктів господарювання теоретичних та прак­тичних навичок встановлення цін призводить до серйоз­них помилок при їхньому визначенні, що негативно відби­вається на фінансових результатах діяльності підприємств.

Вивчення дисциплини “Ціноутворення “допоможе чітко визначити стратегічний напрямок та тактичні підходи до процесу розробки цінової політики підприємства та її ефективному проведенні при реалізації продукції на ринку. У ньому висвітлені теоретичні засади меха­нізму ціноутворення та практичні підходи до визначення цін. Значна увага приділяється таким питанням, як фор­мування ціни методом прямих витрат, проведення аналі­зу беззбитковості та розроблення цінової стратегії фірми. Крім того, обґрунтовується необхідність втручання дер­жави в процеси ціноутворення та його можливі наслідки.

Мета дисциплини це надання грунтовних знань з теоритичних основ ціноутворення та практикиформування і регулювання цін.

Завдання дисциплини – вивчення теоретичних засад ціноутворення, методів формування цін у ринкових умовах, мотодології розробки цінової політики підприємства та державного регулювання цін.

Предмет дисциплини – основні аспекти формування цін та цінова політика як на рівні підприємства, так і державі у цілому.

П.1 2 частина

Ринкове ціноутворення

Базується на загальних об'єктивних та суб'єктивних законах у різних суспільствах, головними з яких є закон вартості, закон попиту, закон пропозиції, закон товарно-грошового обігу, закон корисності благ та ін. Ці закони визначають особливості ціноутворення й, у подальшому, політику на підприємстві.

Командно-адміністративне ціноутворення

Базується в основному на принципі витратного механізму формування ціни й здійснюється державними органами. В основі цього напряму ціноутворення лежать витрати підприємства на виробництво товару, надання послуг та встановлення нормативного прибутку, отримання та розподіл якого в основному перебувають під контролем держави.

Питання 2

1. Науковість. Сутність принципу полягає в тому, що при визначенні ціни на виріб або послугу необхідно використовувати діючі в суспільстві загальноекономічні та особливі закони розвитку економіки й особливості їх дії залежно від часу та різних зовнішніх і внутрішніх чинників. Визначення ціни має базуватися на глибокому науковому аналізі кон'юнктури ринку та всіх ринкових елементів, чинного законодавства, технології виробництва товару та можливостей їх змін, прогнозів змін рівня цін на сировину, матеріали, напівфабрикати та комплектуючі, з яких виробляється продукція. Для застосування цього принципу необхідна достатня інформаційна база, й, у першу чергу, економічна, з різних питань зовнішнього та внутрішнього середовища. Крім того, ефекту можна досягнути за умови, що для розробки цінової політики буде залучено якомога більше наукових робітників, фахівців не тільки в галузі ціноутворення, а й у виробничій сфері.

2. Цільова спрямованість. Здійснення цього принципу полягає у визначенні економічних та соціальних проблем, для вирішення яких буде використовуватись ціна. Держава в цілому визначає ті напрями, які їй потрібно розвивати, й встановлює ціну, яка буде стимулювати розвиток виробництва підприємств або галузей, що виробляють певний товар. В основному це стосується виробництва абсолютно нової продукції і товарів, вироблених за новими технологіями, які вкрай потрібні державі на конкретному етапі та щодо яких спостерігається дефіцит або які завозяться з-за кордону. Але треба враховувати, що цільова спрямованість цін змінюється на кожному етапі розвитку економіки, а також різні стадії розвитку та тип ринку. В умовах вільного ринку це стосується не всіх товарів, а тільки тих, для яких держава встановлює особливі норми регулювання (фіксовані та регульовані ціни). Щодо інших товарів підприємство як суб'єкт ринкових відносин визначає пріоритети, мету та напрями діяльності і на підставі цього спрямованість цінової політики.

3. Безперервність. Сутність принципу полягає у визначенні ціни на виріб протягом усього періоду його виробництва. Це означає, що на кожному етапі товароруху встановлюється своя ціна. З переходом на наступний етап постійно вносяться зміни, доповнення згідно з особливостями виробництва товару, й у кінцевій ціні вже на готовий виріб усе це має бути враховано. Потрібно також зважати, що на етапі виробництва ціна може бути велика і фірма повинна пропонувати різні цінові стратегії виходу на ринок. У подальшому, з початком масового виробництва ціна буде поступово знижуватись і досягне ринкового значення. Але може виникнути ситуація, коли ціна може змінюватись (збільшуватися або знижуватися) у зв'язку з розвитком науково-технічного прогресу, впровадження новітніх технологій, нового обладнання та ін. Залежно від цих чинників визначається строк виробництва та продажу товарів, їх життєвий цикл. Крім того, цей принцип передбачає внесення постійних змін, залежно від виробництва нових виробів, зняття застарілих, удосконалення технологій тощо. В цілому цей принцип передбачає застосування гнучкої цінової політики на всіх етапах виробництва та просування і реалізації товару на ринку.

4.Принцип єдності процесу ціноутворення і контролю за дотриманням цін - державні органи зобов'язані контролювати встановлення цін перш за все на продукцію підприємств-монополістів (газ, електроенергія, послуги транспорту та ін.). Також держава має проводити контроль за товарами з вільним ціноутворенням, щоб перевірити правильність застосування встановлених законодавством загальних для всіх суб'єктів принципів ціноутворення. Розрізняють два види контролю:

• державний - здійснюється державними органами ціноутворення загального і регіонального рівнів. Крім того, такий контроль можуть проводити державні комітети з торгівлі, якості товарів і захисту прав споживачів при органах торгівлі як у центрі, так і на місцях;

• громадський - той, що здійснюється товариствами споживачів. Так, в Україні діє Закон "Про захист прав споживачів", який делегує товариствам споживачів отримають певні права з питань контролю за цінами.