
- •8.2. Типи родовищ і види відкритих розробок
- •8.3. Кар’єр, його елементи і періоди гірничих робіт
- •8.4. Поняття про виробничі процеси на кар’єрах
- •Запитання для самоперевірки до розділу
- •9. Підготовка гірських порід до виймання
- •9.1. Способи підготовки
- •9.2. Сутність розпушення порід вибухом
- •9.3. Буріння свердловин і шпурів
- •9.4. Параметри та конструкції свердловинних зарядів
- •9.5. Керування процесом вибухового подрібнення порід
- •9.6. Технологічні особливості методів підривання зарядів
- •9.7. Вторинне подрібнення гірських порід
- •10. Bиймання та вантаження гірських порід
- •10.1. Засоби механізації виймально-навантажувальних робіт, область їх застосування
- •10.2. Типи вибоїв, порядок їх розробки
- •10.3. Структура виймально-навантажувальних робіт
- •10.4. Виймання і завантаження порід механічними лопатами
- •10. 5. Виймання і переміщення порід драглайнами
- •10.6. Виймання і вантаження порід машинами безупинної дії
- •10.7. Розрахунок продуктивності одно- і багатоковшевих екскаваторів
- •10.8. Виймання гірських порід скреперами, бульдозерами та одноковшевими навантажувачами
- •10.9. Механізація допоміжних робіт при вийманні та навантаженні гірської маси
- •Запитання для самоперевірки до розділу
- •11. Переміщення кар’єрних вантажів
- •11.1. Особливості роботи кар’єрного транспорту
- •11.2. Кар’єрний залізничний транспорт
- •11.3. Автомобільний транспорт
- •11.4. Конвеєрний транспорт
- •11.5. Комбіновані та спеціальні види транспорту на кар’єрах
- •Запитання для самоперевірки до розділу
- •12. Відвалоутворення розкривних порід
- •12.1. Сутність процесу відвалоутворення і засоби механізації відвальних робіт
- •12.2. Процеси відвалоутворення розкривних порід
- •12.3. Рекультивація поверхні відвалів
- •Запитання для самоперевірки до розділу
- •13. Керування технологічними процесами на кар’єрах
- •13.1. Взаємне ув’язування технологічних процесів на відкритих гірничих розробках
- •13.2. Планування і керування технологічними процесами на кар’єрах
- •14.2. Технологія добування облицьовувального та стінового каменю
- •Запитання для самоперевірки до розділу
12.3. Рекультивація поверхні відвалів
Відповідно до законодавчих положень підприємства й організації, що одержали в тимчасове користування сільськогосподарські угіддя, повинні відшкодовувати збиток, нанесений народному господарству, і не пізніше, ніж через рік, здійснити рекультивацію порушених земель.
Розрізняють гірничо-технічну і біологічну рекультивації. Гірничо-технічна рекультивація здійснюється гірничим підприємством і включає формування відвалів, виймання, складування і збереження родючого грунту, надання укосам визначеної форми і проведення меліоративних та інших заходів. Біологічну рекультивацію, зазвичай, здійснюють після гірничо-технічної, вона включає ряд агротехнічних заходів.
Первинне планування поверхні внутрішніх і зовнішніх відвалів із перевезенням порід засобами транспорту проводять в період формування відвалу. Повторне планування виконують бульдозерами через 1...2 роки. Після цього укладають грунтовий прошарок і підготовлену площу засівають травою для захисту поверхні грунту від ерозії.
Технологічні схеми гірничо-технічної рекультивації тісно взаємопов’язані з засобами механізації розкривних і відвальних робіт і з їхніми основними параметрами. При екскаваторному перевалюванні порід розкриття у відпрацьований простір провадять планування відвалу, родючий прошарок грунту укладають на вирівняну поверхню відвалу (рис. 12.2, a). У деяких випадках переміщення родючого прошарку грунту може здійснюватися основним устаткуванням із наступним розміщенням його драглайном, бульдозером або навантажувачем (рис. 12.2, б).
Запитання для самоперевірки до розділу
1. В чому полягає суть відвалоутворення, які основні параметри відвалів, з чого починається побудова відвалу?
2. В чому полягає сутність відвалоутворення мехлопатами, драглайнами, плужними пристроями, абзетцерами, бульдозерами?
3. Залежність процесів відвалоутворення від виду транспорту.
4. Які види рекультивації порушених земель застосовують на кар’єрах і в чому їх суть?
13. Керування технологічними процесами на кар’єрах
13.1. Взаємне ув’язування технологічних процесів на відкритих гірничих розробках
Мета і завдання керування технологічними процесами на усіх гірничо-видобувних підприємствах подібні. Між окремими технологічними ланками виробництва, між основним і допоміжним устаткуванням існує як жорсткий, так і гнучкий зв’язок. Для підвищення ефективності виробництва в цілому треба налагодити надійний і ефективний зв’язок між окремими процесами. На сучасних великих кар’єрах працюють десятки бурових станків, екскаваторів, локомотивів, сотні автомашин, що формують вантажопотоки з екскаваторних вибоїв, і окремі процеси, що зв’язуються у єдиний технологічний ланцюг. У цьому випадку загальна мета організації та керування технологічними процесами на кар’єрах полягає в забезпеченні максимального використання технологічних можливостей устаткування при високій ритмічності його роботи і виконанні вимог технології, техніки безпеки, забезпечення якості продукції. В решті-решт, кінцевою метою виробничого процесу є забезпечення заданої кількості певної продукції відповідної якості, реалізації цієї продукції, досягнення визначеного рівня рентабельності роботи підприємства.
Завдання організації і керування полягають в установленні оптимального порядку роботи виймальних машин, в ув’язуванні з комплексом гірничих і допоміжних робіт, в оптимізації й узгодженні в єдиному технологічному ланцюзі різноманітного за потужністю і призначенню устаткування, в організаційному узгодженні роботи інших екскаваторів і суміжного устаткування, що забезпечує заданий розвиток фронту гірничих робіт.
Рішення цих завдань зводиться до встановлення оптимальної послідовності виконання в часі й у просторі всіх бурових, вибухових, екскаваторних, відвальних і пов’язаних із ними допоміжних робіт.