
- •8.2. Типи родовищ і види відкритих розробок
- •8.3. Кар’єр, його елементи і періоди гірничих робіт
- •8.4. Поняття про виробничі процеси на кар’єрах
- •Запитання для самоперевірки до розділу
- •9. Підготовка гірських порід до виймання
- •9.1. Способи підготовки
- •9.2. Сутність розпушення порід вибухом
- •9.3. Буріння свердловин і шпурів
- •9.4. Параметри та конструкції свердловинних зарядів
- •9.5. Керування процесом вибухового подрібнення порід
- •9.6. Технологічні особливості методів підривання зарядів
- •9.7. Вторинне подрібнення гірських порід
- •10. Bиймання та вантаження гірських порід
- •10.1. Засоби механізації виймально-навантажувальних робіт, область їх застосування
- •10.2. Типи вибоїв, порядок їх розробки
- •10.3. Структура виймально-навантажувальних робіт
- •10.4. Виймання і завантаження порід механічними лопатами
- •10. 5. Виймання і переміщення порід драглайнами
- •10.6. Виймання і вантаження порід машинами безупинної дії
- •10.7. Розрахунок продуктивності одно- і багатоковшевих екскаваторів
- •10.8. Виймання гірських порід скреперами, бульдозерами та одноковшевими навантажувачами
- •10.9. Механізація допоміжних робіт при вийманні та навантаженні гірської маси
- •Запитання для самоперевірки до розділу
- •11. Переміщення кар’єрних вантажів
- •11.1. Особливості роботи кар’єрного транспорту
- •11.2. Кар’єрний залізничний транспорт
- •11.3. Автомобільний транспорт
- •11.4. Конвеєрний транспорт
- •11.5. Комбіновані та спеціальні види транспорту на кар’єрах
- •Запитання для самоперевірки до розділу
- •12. Відвалоутворення розкривних порід
- •12.1. Сутність процесу відвалоутворення і засоби механізації відвальних робіт
- •12.2. Процеси відвалоутворення розкривних порід
- •12.3. Рекультивація поверхні відвалів
- •Запитання для самоперевірки до розділу
- •13. Керування технологічними процесами на кар’єрах
- •13.1. Взаємне ув’язування технологічних процесів на відкритих гірничих розробках
- •13.2. Планування і керування технологічними процесами на кар’єрах
- •14.2. Технологія добування облицьовувального та стінового каменю
- •Запитання для самоперевірки до розділу
11.4. Конвеєрний транспорт
Конвеєрний транспорт (стрічкові конвеєри) застосовують на кар’єрах із різноманітним вантажопотоком для переміщення гірської маси в пухкому або добре роздрібненому стані (куски до 400 мм). Перевага конвеєрного транспорту – безперервність переміщення вантажів, що уможливлює збільшити порівняно з залізничним транспортом, продуктивність виймально-навантажувального устаткування на 25...30 % і подолання підйомів до 18, а при використанні спеціальних конвеєрних установок до 30...60. Безперервність конвеєрного транспорту забезпечує можливість повної автоматизації процесу транспортування і централізацію керування.
Найбільша ефективність конвеєрного транспорту досягається при річному вантажообігу 20...30 млн. т і більше на відстань від 4...6 до 10...15 км і більше, відповідно, на рівнинній і пересіченій місцевості.
Нині на кар’єрах застосовують різноманітні конвеєрні установки: стаціонарні, пересувні, самохідні, транспортно-відвальні агрегати зі стрічковими конвеєрами (консольні відвалоутворювачі, транспортно-відвальні мости і т.д.), конвеєрні навантажувачі, а також органи
виймально-навантажувальних і спеціальних машин. Крім стрічкових конвеєрів, що одержали найбільше поширення на кар’єрах, застосовують також канатно-стрічкові, стрічково-ланцюгові,
пластинчасті конвеєри. Конструкційно конвеєр складається з конвеєрного поставу, натяжної і привідної станцій.
Конвеєрний транспорт досить перспективний. Застосування високоміцних стрічок, завантажувальних пристроїв, що знижують динамічні навантаження при розвантаженні і перевантаженні абразивних висаджених порід на конвеєр, дозволять значно розширити область його застосування.
Ширина стрічки конвеєра залежить від його продуктивності, кускуватості транспортованої породи і знаходиться в межах 400... 3600 мм. Швидкість прямування стрічки вибирається з урахуванням фізично-механічних властивостей порід, ширини стрічки і складає 0,7...6 м/с.
До основних недолiкiв конвеєрного транспорту варто віднести збільшення простою при транспортуванні вологих порід через налипання грунту на стрічку, велике зношення стрічки при
транспортуванні абразивних гірських порід, необхідність подрібнення порід, залежність від погодно-кліматичних умов. Застосування пересувних і стаціонарних дробильних агрегатів розширює область застосування конвеєрного транспорту при розробці родовищ, складених скельними і напівскельними гірськими породами.
Залежно від місця установки у технологічній схемі і призначення конвеєри подiляють на вибійні (пересувні), сполучні (напів-стаціонарні), підіймальні (напівстаціонарні і стаціонарні), магістральні (стаціонарні) і відвальні (пересувні). Пересувні конвеєри розташовуються на робочій площадці уступу або відвалу і переміщаються чи подовжуються слідом за переміщення фронту робіт. Стаціонарні конвеєри розміщуються в закритих галереях і служать тривалий час.
Для найкоротшого переміщення розкривних порід у відпрацьований простір застосовують транспортно-відвальні мости і стрічкові консольні відвалоутворювачі (рис. 11.1). Сполучною ланкою між окремими ланками транспортного ланцюга, виймальним (відвальним) і основним транспортним устаткуванням служать конвеєрні перевантажувачі.
Ефективність потокової технології значною мірою залежить від продуктивності конвеєрного устаткування в технологічній схемі. За принципом з’єднання і взаємодії устаткування в технологічному процесі усі можливі схеми можна зводити до чотирьох основних (рис. 11.2), кожна з яких застосовується як самостійно, так і в поєднанні з іншими схемами. Схема 1 є найбільш поширеною.