11.3. Автомобільний транспорт

Автомобільний транспорт широко застосовується при переміщенні різноманітних кар’єрних вантажів як основний, так і в сполученні з залізничним, конвеєрним, скіповим та іншими видами транспорту. Особливо ефективне його застосування в період будівництва кар’єру, при інтенсивній розробці родовищ з великою швидкістю просування вибоїв і високому темпі заглиблення гірських

робіт. Якщо вантажообіг більший 15 млн. т., то автотранспорт

застосовують разом з іншими видами транспорту. При використанні

автотранспорту подаються менш жорсткі вимоги щодо плану і

профілю автомобільних доріг (припустимий радіус кривих складає

15...20 м, а підйом дороги – 80…100 ‰ при цьому значно знижуються

обсяги гірничо-капітальних робіт і терміни будівництва кар’єру.

Одним з основних недоліків застосування автомобільного транспорту

є різке зниження ефективності при збільшенні відстані

транспортування, досить високі витрати на утримання парку

автомашин і залежність від погодних і кліматичних умов та стану

доріг. Із збільшенням вантажопідйомності автосамоскидів (75...180 т і

більше) область ефективного застосування автотранспорту значно

розширюється.

При великих підйомах дорiг (до 100... 120 ‰) у кар’єрах із вантажообігом 10...20 млн. т у рік і більш, при відстанях перевезень до 4...6 км доцільно застосовувати дизель-електричні автосамоскиди вантажопідйомністю 60...65 т. Ефективність роботи автотранспорту в значній мірі визначається станом і якістю доріг, вантажопідйомністю автосамоскидів й ін. Відповідно до умов експлуатації дороги в кар’єрі діляться на стаціонарні і тимчасові. Стаціонарні дороги споруджують в капітальних траншеях, на поверхні та на сполучних транспортних бермах на тривалий термін; вони мають тверде дорожнє покриття. Тимчасові дороги (на уступах і відвалах) періодично переміщуються слідом за переміщенням фронту робіт і не мають дорожнього покриття. Ширина проїзної частини дороги залежить від габаритів рухомого складу, швидкості прямування і кількості смуг прямування. Ширина проїзної частини двосмугових доріг для автосамоскидів вантажопідйомністю 27...40 і 75... 120 т складає відповідно 9,5...11 і 14...15 метрів.

Середня швидкість руху навантажених автосамоскидів по дорогах у кар’єрах і на відвалах складає 11...17 км/год, а по магістральних щебеневих і бетонних дорогах – до 40...45 км/год. Широке застосування на кар’єрах одержали автосамоскиди типу БелАЗ вантажопідйомністю 27...75 тонн.

Крім автосамоскидів як безрейковий колісний транспорт на кар’єрах застосовують тролейвози і дизель-тролейвози. Перші приводяться в рух від тягових електродвигунів, що живляться через контактну мережу, другі мають подвійне живлення: на постійній трасі (поверхня, капітальні траншеї) – від контактної мережі, на пересувній трасі (робочi уступи і відвали) – від дизеля.

Переваги тролейвозів і дизель-тролейвозів – висока швидкість руху, можливість рекуперації енергії при прямуванні під ухил, плавне гальмування і пуск, більший, ніж в автосамоскидів, міжремонтний пробіг. Водночас маса і вартість їх на 15...20 % вищі, нiж автосамоскидів, i менша швидкість на дорогах із нерівним покриттям.

До спеціалізованих машин відносять думпкари, які мають чотириколісні шасі і широкий лiйкоподiбний кузов місткістю 1,5...10 м 3 , що перекидається вперед. Застосовуються думпкари на кар’єрах невеликої потужності і на коротких відстанях при відкочуванні.

Кількість автосамоскидів для кожного екскаватора розраховується за його продуктивністю, дальністю транспортування, схемою обміну у вибої і на відвалі. Продуктивність екскаваторно-автомобільного комплексу (ЕАК) на кар’єрах у значній мірі залежить від схеми під’їзду автосамоскида до вибою й установки його бiля екскаватора. Залежно від розмірів робочих майданчиків і способу розкриття робочого горизонту всі схеми подачі розділяються на три групи: наскрізні; прямі із петлевим розгортанням; із тупиковим розгортанням. За кількістю автосамоскидів, що знаходяться одночасно у вибої, застосовують одинарну та спарену (групову) їх установку. Спарена установка автосамоскидів забезпечує більш високу продуктивність ЕАК завдяки збільшенню коефіцієнта використання екскаватора в часі.