10. 5. Виймання і переміщення порід драглайнами

Екскаватори-драглайни застосовують переважно для виймання порід розкриття із масиву або розвалу (підірвана гірська маса) і переміщення їх по найкоротшому шляху у відпрацьований простір, для екскавації гірських порід з-під води, а також при гідротехнічному будівництві (проведення каналів і траншей, зведення насипів). Робочі параметри драглайнів – радіус черпання Rч і розвантаження Rр , висота черпання Нчв , і розвантаження Нр , глибина черпання Нч.н , залежать від довжини стріли і кута її нахилу (рис. 10.5). Розрізняють радіус черпання без закидання ковша і радіус черпання з закиданням ковша Rч.з . В останньому випадку відхилення підіймального каната від вертикалі складає . Технологічні параметри драглайнів аналогічні параметрам механічних лопат.

На вітчизняних кар’єрах експлуатують крокуючі драглайни (ЭШ) із місткістю ковша 4... 100 м3. Драглайни з місткістю ковша більше 10 м3 застосовують переважно при вийманні і переміщенні порід безпосередньо у відпрацьований простір.

Відповідно до технологічних параметрів драглайни ділять на три класи: малопотужні (на гусеничному ходу), середньої потужності і потужні (на крокуючому ходу).

Крокуючі драглайни відпрацьовують вибійний блок нижнім або верхнім черпанням, а при установці на проміжній площадці розкривного уступу – нижнім і верхнім одночасно.

Незалежно від місця розташування драглайна в технологічній схемі основними робочими операціями одиничного циклу роботи драглайна є екскавація і переміщення порід у відпрацьований простір або транспортні посудини. Кількість циклів при відпрацюванні

вибійного блоку визначається його обсягом і фактичною місткістю ковша драглайна.

Кількісною оцінкою ефективності процесу виймання і переміщення порід драглайном є його продуктивність, що залежить (при постійних фізико-механічних властивостях гірських порід і

технічного стану екскаватора) від місця установки його стосовно центрів ваги вибоїв і відвалу та від прийнятого порядку (алгоритму) відпрацювання вибійного блоку.

Залежно від порядку переміщення порід розкриття у внутрішні відвали розрізняють прості й ускладнені технологічні схеми. За простих технологічних схем, при яких відсутня переекскавація порід, між параметрами вибійного блоку і робочих параметрів драглайнів існує жорсткий взаємозв’язок. На відміну від простих, в ускладнених технологічних схемах розкривні породи переміщуються у відпрацьований простір, утворюючи проміжний відвал. Основний відвал висотою Н 0 формується з порід цілика і частково з порід проміжного відвалу. Зокрема, застосовуються ускладнені технологічні схеми: Черемховська, Райчихинська., Українська та їх модифікації.

Відношення повторної екскавації обсягу породи Vп до загального обсягу первинної екскавованої породи Vз називають коефіцієнтом переекскавації, який дорівнює

де Kр – коефіцієнт розпушення породи у відвалі.

При технологічних схемах з використанням драглайнів максимальну продуктивність можна досягти при розташуванні драглайна на проміжній площадці розкривного уступу. Вибійний блок

відпрацьовують верхнім і нижнім черпанням.