
- •8.2. Типи родовищ і види відкритих розробок
- •8.3. Кар’єр, його елементи і періоди гірничих робіт
- •8.4. Поняття про виробничі процеси на кар’єрах
- •Запитання для самоперевірки до розділу
- •9. Підготовка гірських порід до виймання
- •9.1. Способи підготовки
- •9.2. Сутність розпушення порід вибухом
- •9.3. Буріння свердловин і шпурів
- •9.4. Параметри та конструкції свердловинних зарядів
- •9.5. Керування процесом вибухового подрібнення порід
- •9.6. Технологічні особливості методів підривання зарядів
- •9.7. Вторинне подрібнення гірських порід
- •10. Bиймання та вантаження гірських порід
- •10.1. Засоби механізації виймально-навантажувальних робіт, область їх застосування
- •10.2. Типи вибоїв, порядок їх розробки
- •10.3. Структура виймально-навантажувальних робіт
- •10.4. Виймання і завантаження порід механічними лопатами
- •10. 5. Виймання і переміщення порід драглайнами
- •10.6. Виймання і вантаження порід машинами безупинної дії
- •10.7. Розрахунок продуктивності одно- і багатоковшевих екскаваторів
- •10.8. Виймання гірських порід скреперами, бульдозерами та одноковшевими навантажувачами
- •10.9. Механізація допоміжних робіт при вийманні та навантаженні гірської маси
- •Запитання для самоперевірки до розділу
- •11. Переміщення кар’єрних вантажів
- •11.1. Особливості роботи кар’єрного транспорту
- •11.2. Кар’єрний залізничний транспорт
- •11.3. Автомобільний транспорт
- •11.4. Конвеєрний транспорт
- •11.5. Комбіновані та спеціальні види транспорту на кар’єрах
- •Запитання для самоперевірки до розділу
- •12. Відвалоутворення розкривних порід
- •12.1. Сутність процесу відвалоутворення і засоби механізації відвальних робіт
- •12.2. Процеси відвалоутворення розкривних порід
- •12.3. Рекультивація поверхні відвалів
- •Запитання для самоперевірки до розділу
- •13. Керування технологічними процесами на кар’єрах
- •13.1. Взаємне ув’язування технологічних процесів на відкритих гірничих розробках
- •13.2. Планування і керування технологічними процесами на кар’єрах
- •14.2. Технологія добування облицьовувального та стінового каменю
- •Запитання для самоперевірки до розділу
10. 5. Виймання і переміщення порід драглайнами
Екскаватори-драглайни
застосовують переважно для виймання
порід розкриття із масиву або розвалу
(підірвана гірська маса) і переміщення
їх по найкоротшому шляху у відпрацьований
простір, для екскавації гірських порід
з-під води, а також при гідротехнічному
будівництві (проведення каналів і
траншей, зведення насипів). Робочі
параметри драглайнів – радіус черпання
Rч і розвантаження Rр , висота черпання
Нчв , і розвантаження Нр , глибина
черпання Нч.н , залежать від довжини
стріли і кута її нахилу (рис. 10.5).
Розрізняють радіус черпання без закидання
ковша і радіус черпання з закиданням
ковша Rч.з . В останньому випадку відхилення
підіймального каната від вертикалі
складає
. Технологічні параметри драглайнів
аналогічні параметрам механічних лопат.
На вітчизняних кар’єрах експлуатують крокуючі драглайни (ЭШ) із місткістю ковша 4... 100 м3. Драглайни з місткістю ковша більше 10 м3 застосовують переважно при вийманні і переміщенні порід безпосередньо у відпрацьований простір.
Відповідно до технологічних параметрів драглайни ділять на три класи: малопотужні (на гусеничному ходу), середньої потужності і потужні (на крокуючому ходу).
Крокуючі драглайни відпрацьовують вибійний блок нижнім або верхнім черпанням, а при установці на проміжній площадці розкривного уступу – нижнім і верхнім одночасно.
Незалежно від місця розташування драглайна в технологічній схемі основними робочими операціями одиничного циклу роботи драглайна є екскавація і переміщення порід у відпрацьований простір або транспортні посудини. Кількість циклів при відпрацюванні
вибійного блоку визначається його обсягом і фактичною місткістю ковша драглайна.
Кількісною оцінкою ефективності процесу виймання і переміщення порід драглайном є його продуктивність, що залежить (при постійних фізико-механічних властивостях гірських порід і
технічного стану екскаватора) від місця установки його стосовно центрів ваги вибоїв і відвалу та від прийнятого порядку (алгоритму) відпрацювання вибійного блоку.
Залежно від порядку переміщення порід розкриття у внутрішні відвали розрізняють прості й ускладнені технологічні схеми. За простих технологічних схем, при яких відсутня переекскавація порід, між параметрами вибійного блоку і робочих параметрів драглайнів існує жорсткий взаємозв’язок. На відміну від простих, в ускладнених технологічних схемах розкривні породи переміщуються у відпрацьований простір, утворюючи проміжний відвал. Основний відвал висотою Н 0 формується з порід цілика і частково з порід проміжного відвалу. Зокрема, застосовуються ускладнені технологічні схеми: Черемховська, Райчихинська., Українська та їх модифікації.
Відношення повторної екскавації обсягу породи Vп до загального обсягу первинної екскавованої породи Vз називають коефіцієнтом переекскавації, який дорівнює
де Kр – коефіцієнт розпушення породи у відвалі.
При технологічних схемах з використанням драглайнів максимальну продуктивність можна досягти при розташуванні драглайна на проміжній площадці розкривного уступу. Вибійний блок
відпрацьовують верхнім і нижнім черпанням.