
- •8.2. Типи родовищ і види відкритих розробок
- •8.3. Кар’єр, його елементи і періоди гірничих робіт
- •8.4. Поняття про виробничі процеси на кар’єрах
- •Запитання для самоперевірки до розділу
- •9. Підготовка гірських порід до виймання
- •9.1. Способи підготовки
- •9.2. Сутність розпушення порід вибухом
- •9.3. Буріння свердловин і шпурів
- •9.4. Параметри та конструкції свердловинних зарядів
- •9.5. Керування процесом вибухового подрібнення порід
- •9.6. Технологічні особливості методів підривання зарядів
- •9.7. Вторинне подрібнення гірських порід
- •10. Bиймання та вантаження гірських порід
- •10.1. Засоби механізації виймально-навантажувальних робіт, область їх застосування
- •10.2. Типи вибоїв, порядок їх розробки
- •10.3. Структура виймально-навантажувальних робіт
- •10.4. Виймання і завантаження порід механічними лопатами
- •10. 5. Виймання і переміщення порід драглайнами
- •10.6. Виймання і вантаження порід машинами безупинної дії
- •10.7. Розрахунок продуктивності одно- і багатоковшевих екскаваторів
- •10.8. Виймання гірських порід скреперами, бульдозерами та одноковшевими навантажувачами
- •10.9. Механізація допоміжних робіт при вийманні та навантаженні гірської маси
- •Запитання для самоперевірки до розділу
- •11. Переміщення кар’єрних вантажів
- •11.1. Особливості роботи кар’єрного транспорту
- •11.2. Кар’єрний залізничний транспорт
- •11.3. Автомобільний транспорт
- •11.4. Конвеєрний транспорт
- •11.5. Комбіновані та спеціальні види транспорту на кар’єрах
- •Запитання для самоперевірки до розділу
- •12. Відвалоутворення розкривних порід
- •12.1. Сутність процесу відвалоутворення і засоби механізації відвальних робіт
- •12.2. Процеси відвалоутворення розкривних порід
- •12.3. Рекультивація поверхні відвалів
- •Запитання для самоперевірки до розділу
- •13. Керування технологічними процесами на кар’єрах
- •13.1. Взаємне ув’язування технологічних процесів на відкритих гірничих розробках
- •13.2. Планування і керування технологічними процесами на кар’єрах
- •14.2. Технологія добування облицьовувального та стінового каменю
- •Запитання для самоперевірки до розділу
10.2. Типи вибоїв, порядок їх розробки
Виймання і завантажування гірських порід здебільшого виконують однією машиною або комплексом вибійних машин. М’які, розсипчасті, щільні гірські породи відокремлюють робочим органом безпосередньо від масиву, а міцні зруйновані породи екскавуються з розвалу або розрихленого шару. Залежно від того, яка поверхня уступу є об’єктом розробки – торець, поздовжній укіс чи площадка уступу (рис. 10.2), розрізняють торцевий, поздовжній вибій і вибій-площадку. У деяких випадках застосовують комбіновані вибої. Вибоєм називають
поверхню гірських порід в масиві або розвалі, яка є об’єктом виймання гірничими машинами.
За структурою розрізняють однорідні (прості) або різнорідні (складні) вибої. У простих вибоях і породах з однаковими властивостями здiйснюють валове (суцільне) виймання порід. У
складних вибоях застосовують виймання порід з різними властивостями також валове, а виймання розкривних порід і корисної копалини – переважно роздільне. Тип вибою визначається
властивостями порід та корисної копалини і умовами їх залягання, а також конструкцією виймального обладнання.
Форма вибоїв залежить від способу дії виймальних машин, фізико-механічних властивостей масиву, від кутів укосу уступу і відвалу. При розробці м'яких і крихких порід екскаваторами типу механічна лопата торцевий вибій має округлу форму в плані. Таку ж форму в плані має також вибій роторного екскаватора (рис. 10.2, a). Форма вибою визначається характером руху ковша у вибої при повороті екскаватора. Поздовжній вибій використовують при розробці розкривних порід
багаточерпаковими ланцюговими екскаваторами (рис. 10.2, в). Площадку уступу часто використовують як вибій при вийманні бульдозерами і скреперами (рис. 10.2, г).
Залежно від взаємного розташування вибою і горизонту стояння виймально-навантажувальної машини розрізняють виймання: верхнім, нижнім (рис. 10.3 а, б, в) і змішаним (верхнім і нижнім) черпанням (рис. 10.3, г). За аналогією і завантажування називають нижнім,
верхнім і змішаним.
10.3. Структура виймально-навантажувальних робіт
При роботі виймально-навантажувальної машини можна виділяти два стани: роботу і простій. Перший стан – робота – передбачає виймання і завантажування, виймання і перевалку, тобто виконання основної роботи, а також ряд технологічно необхідних допоміжних операцій і робіт. Тому загальний робочий (корисний) час роботи екскаватора складає
де
–
календарний час роботи;
–
підсумований час календарних перерв
за період
;
–
тривалість ремонтів і міжремонтного
обслуговування, год.
Другий стан
– простій – включає
експлуатаційно-технологічні, організаційні
та технічні (аварійні) простої. Величина
–
враховує втрати календарного часу
згідно з режимом роботи кар’єру (в
тому числі святкові і вихідні дні),
міжзмінні перерви, простої через
несприятливі погодні умови.
Кількісною оцінкою, що характеризує стан екскаватора, є коефіцієнт використання його в часі:
Величина
залежить від технології, рівня організації
і надійності машини і комплексу гірничого
і транспортного обладнання в цілому.
Розрізняють коефіцієнт використання
екскаватора за годину, зміну, добу,
місяць, рік.