10.2. Типи вибоїв, порядок їх розробки

Виймання і завантажування гірських порід здебільшого виконують однією машиною або комплексом вибійних машин. М’які, розсипчасті, щільні гірські породи відокремлюють робочим органом безпосередньо від масиву, а міцні зруйновані породи екскавуються з розвалу або розрихленого шару. Залежно від того, яка поверхня уступу є об’єктом розробки – торець, поздовжній укіс чи площадка уступу (рис. 10.2), розрізняють торцевий, поздовжній вибій і вибій-площадку. У деяких випадках застосовують комбіновані вибої. Вибоєм називають

поверхню гірських порід в масиві або розвалі, яка є об’єктом виймання гірничими машинами.

За структурою розрізняють однорідні (прості) або різнорідні (складні) вибої. У простих вибоях і породах з однаковими властивостями здiйснюють валове (суцільне) виймання порід. У

складних вибоях застосовують виймання порід з різними властивостями також валове, а виймання розкривних порід і корисної копалини – переважно роздільне. Тип вибою визначається

властивостями порід та корисної копалини і умовами їх залягання, а також конструкцією виймального обладнання.

Форма вибоїв залежить від способу дії виймальних машин, фізико-механічних властивостей масиву, від кутів укосу уступу і відвалу. При розробці м'яких і крихких порід екскаваторами типу механічна лопата торцевий вибій має округлу форму в плані. Таку ж форму в плані має також вибій роторного екскаватора (рис. 10.2, a). Форма вибою визначається характером руху ковша у вибої при повороті екскаватора. Поздовжній вибій використовують при розробці розкривних порід

багаточерпаковими ланцюговими екскаваторами (рис. 10.2, в). Площадку уступу часто використовують як вибій при вийманні бульдозерами і скреперами (рис. 10.2, г).

Залежно від взаємного розташування вибою і горизонту стояння виймально-навантажувальної машини розрізняють виймання: верхнім, нижнім (рис. 10.3 а, б, в) і змішаним (верхнім і нижнім) черпанням (рис. 10.3, г). За аналогією і завантажування називають нижнім,

верхнім і змішаним.

10.3. Структура виймально-навантажувальних робіт

При роботі виймально-навантажувальної машини можна виділяти два стани: роботу і простій. Перший стан – робота – передбачає виймання і завантажування, виймання і перевалку, тобто виконання основної роботи, а також ряд технологічно необхідних допоміжних операцій і робіт. Тому загальний робочий (корисний) час роботи екскаватора складає

де – календарний час роботи; – підсумований час календарних перерв за період ;

– тривалість ремонтів і міжремонтного обслуговування, год.

Другий стан – простій – включає експлуатаційно-технологічні, організаційні та технічні (аварійні) простої. Величина – враховує втрати календарного часу згідно з режимом роботи кар’єру (в тому числі святкові і вихідні дні), міжзмінні перерви, простої через несприятливі погодні умови.

Кількісною оцінкою, що характеризує стан екскаватора, є коефіцієнт використання його в часі:

Величина залежить від технології, рівня організації і надійності машини і комплексу гірничого і транспортного обладнання в цілому. Розрізняють коефіцієнт використання екскаватора за годину, зміну, добу, місяць, рік.