Питання та проблеми для обговорення

1. Поняття про індивіда, особистість та індивідуальність як основні прояви людини.

2. Що таке можливості особистості?

3. У чому зміст зовнішніх та внутрішніх чинників розвитку особистості?

4. Провідні властивості особистості в системі характеру. Що таке характер?

5. Характеристика системи самоуправління особистості.

6. Психологічний механізм активності особистості.

7. Назвіть основні компоненти особистості та розкрийте їхній зміст.

8. Розкрийте зміст та особливості «тривимірної структура особистості».

9. Навіщо нам знання періодизація розвитку особистості впродовж життя?

10. Психологічний і педагогічний підходи до формування особистості.

11. Назвіть та охарактеризуйте сучасні теорії особистості.

12. Особливість гуманістичних теорій особистості.

13. Основні положення психологічних теорій особистості К. Роджерса, А. Маслоу, Г. С. Костюка.

Словник основних понять теми

1. Звички – це дії, які виконуються автоматично, часто підсвідомо, унаслідок багаторазового повторення.

2. Індивідуальність – це особистість в її своєрідності.

3. Інтуїція – внутрішнє відчуття істинності або неістинності, без логічного обґрунтування; може бути також підсвідомим уявленням про норму або узагальнення.

4. Особистість – діяч суспільного розвитку, свідомий індивід, який посідає певне становище в суспільстві та виконує певну громадську роль.

5. Роль – це соціальна функція особистості, сукупність уявлень людини про те, як вона та її оточення повинні поводитися за певних обставин.

6. Самовиховання – це свідома, планомірна робота над собою з метою формування таких якостей особистості, які відповідають вимогам діяльності та ідеалу особистості, програми розвитку та свого стилю спілкування.

7. Соціалізація – історично обумовлений процес і результат засвоєння та активного відтворення індивідом соціального досвіду.

8. Темперамент (від лат. temperementum – узгодженість, устрій) – певне стійке поєднання психологічних властивостей, що виявляються в діяльності та поведінці людини і не піддається впливам середовища й виховання, але змінюється в онтогенезі. Характеризує індивіда щодо вияву його емоційності, активності та модальності (у логіці – можливість, дійсність чи необхідність чогось). Існує чотири типи темпераменту: меланхолічний, сангвінічний, холеричний, флегматичний.

9. Характер (від грец. harakter – ознака, риса, особливість) – неповторне стійке поєднання психічних властивостей і сукупність відносно сталих набутих рис і якостей людини, що виявляються в її поведінці, у ставленні до суспільства, праці, колективу, до самої себе. Піддається впливам середовища, оточення, а також самовихованню.

15