Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ПСИХОЛ-лек-3.doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
146.43 Кб
Скачать

Іі. Діяльнісний вимір («горизонтальний»)

1 – потребно-мотиваційні компоненти

ІІІ 2 – інформаційно-пізнавальні компоненти

3 – цілеутворюючі компоненти

4 – операційно-результативні компоненти

5 – емоційно-почуттєві компоненти діяльності

ІІІ. Генетичний вимір («віковий»)

3.1. – задатки

3.2. – здібності

Це базові параметри психологічно структури особистості, які становлять єдиний процес. Будь-яка функція горизонтального ряду залишає свої сліди у вертикальному ряді нашарувань, позицій і навпаки. За допомогою генетичного виміру характеризується розвиток властивостей особистості, її задатків і здібностей на певному етапі становлення індивіда як особистості. Ці виміри становлять основу цілісної психологічної структури особистості.

Особливості психіки людини залежать від її психічного розвитку, тобто пов’язані з віковою характеристикою особистості.

У психології зроблено багато спроб періодизації психічного розвитку індивіда, проте дотепер немає загальноприйнятої системи періодизації. Узагальнюючи результати досліджень багатьох психологів, український психолог В. Ф. Моргун разом з Н. Ю. Ткачовою запропонував цілісну схему періодизації розвитку особистості впродовж усього життя.

Мал. 6. Періодизація розвитку особистості впродовж життя.

Період

Вік

Характеристика

1

Фаза новонародженості

1-2 місяці

Виникають умовні рефлекси на окремі подразники, слухова та зорова зосередженість. Формується диференційоване ставлення до фізичних предметів і до людини.

2

Стадія немовляти

До 1 року

Провідною є потреба у спілкуванні. Розвивається апарат тонкої емоційної чутливості відносно дорослих.

3

Перехід до раннього дитинства

1-3 роки

Різке зростання незалежності дитини від дорослого (оволодіває ходінням та предметними діями). Зв'язок між дорослим та дитиною опосередковується предметами. Центральна лінія психічного розвитку – предметна маніпулятивна діяльність. Формується пізнання, спілкування, праця у вигляді самообслуговування. Усвідомлення себе окремою людиною, діячем, зявляється «Я».

4

Дошкільне дитинство

4-6 років

Реалізується новий тип діяльності – гра. Суспільні мотиви вперше підпорядковують собі індивідуальні мотиви поведінки дитини. Починається процес утворення мотиваційної сфери, її опосередкування свідомістю.

5

Молодше шкільне дитинство

7-10 років

Головна потреба – набуття певного суспільного становища, реалізація суспільно значущої діяльності, якою є систематична навчальна діяльність у школі. Провідна діяльність – навчальна. Усвідомлення свого нового місця в системі суспільних відносин.

6

Підлітковий вік

11-14 років

Відбувається якісна перебудова особистості, змінюються стосунки з дорослими, підліток засвоює нові суспільні норми поведінки. Виникає криза, що виявляється в різкому протиставленні себе дорослим, внутрішній дисгармонії, потягу до самостійності. Провідна потреба – вибіркове спілкування з однолітками. Спілкування знову стає провідною діяльністю. Центральне психічне новоутворення – почуття дорослості. Інтенсивно формується власна особистість.

7

Старший підлітковий вік

15-17 років

Потреба зайняти своє місце в дорослому світі, обрати напрям професійного становлення, підготуватися до професійної діяльності. Провідна діяльність – навчання, але таке, що забезпечує підготовку до майбутнього дорослого життя, засвоєння основ наук, які є базовими для майбутньої професійної діяльності. Основні напрямки пошуків – професійне і моральне самовизначення.

8

Перехід до юності

17-18 років

Суттєва перебудова особистості, пов’язана із змінами в житті молодої людини. Перехід від пізнання світу до його перетворення.

9

Юнацький вік

18-23 роки

Відбувається саморозвиток, свідоме самовдосконалення, особисте самовизначення. У перший період встановлюються дружні стосунки з оточенням; у другий період провідною діяльністю стає конкретне професійне самовизначення.

10

Молодість

24-30 років

Перший стан – час пошуків себе, вироблення індивідуальності, усвідомлення себе як дорослої людини з відповідними правами й обов’язками, формування конкретнішого уявлення про майбутнє життя. Постає завдання спеціалізації в обраній професії або свідомої зміни професії.

11

Перехід до розквіту

Близько 30 років

Відбувається велика криза в житті людини, коли її уявлення про життя розходяться з дійсністю, життя перестає здаватися легким і зрозумілим, іноді перебудовується вся особистість. Це наслідок окремих помилок у попередній період.

12

Розквіт

31-40 років

Період найвищої працездатності й віддачі. Виникає потреба передати людям те найкраще, що накопичено, напрацьовано.

13

Зрілість

40-55 років

Досягає вершини професійної майстерності, певного становища в суспільстві. Знову постає питання сенсу життя, але у специфічній формі, підбиття підсумків прожитого.

14

Старість

а)похилий вік

б)старечий вік

в)довголіття

55 років

55-75 років

75-90 років

понад 90 років

Провідна потреба – передати молодому поколінню набутий досвід. Реалізується у спілкуванні з іншими людьми. Виявляється потреба у колективі, у повазі до себе.

Провідною є діяльність із самообслуговування.

Накопичений упродовж життя досвід, сформовані раніше особистісні якості, життєва мудрість – усе це має полегшувати адаптацію людей старечого віку до нової ситуації становлення особистості.

Важливо наголосити, що кожне з особистісних новоутворень виникає не на порожньому місці: їх поява на певній стадії підготовлена усім процесом попереднього розвитку особистості. Новоутворення можуть виникнути і утвердитися, якщо в минулому уже були створені відповідні психологічні і поведінкові умови.