3. Охарактеризувати спроби реформування економіки України наприкінці 50-х-у першій половині 60-х років.М.Хрущов.

Особливістю реформ М.Хрущова-було те, що вони були поверхневими, протирічивими такими, що не чіпали основи існуючого ладу. Їх наслідками стала загальна криза соціалізму з 1965 по 1985.Інакшими ці реформи не могли й бути,адже Хрущов був вихованцем партії,а тому с-ми не міняв, що привело реформи до краху.

Економічні реформи.

1.Зменшено к-ть міністерств - певно це дало економію заробітної плати, але це не змінило командно адміністративної с-ми.Хрущов отримав ворогів,а це колишніх чиновників, які втратили посади і тепер тільки і чекали,щоб скинути його з посади.

2.Частина міністерств із союзного підпорядкування, була переведена у республіканське. Такі галузі як – вугільна,Нафтова, лісопереробна,харчова, текстильна. Вийшли з підпорядкування Москви до Києва. Це покращило с-му управління,але знову ж таки командно-адміністративна с-ма залишилась.

3.!!!! В 1957 році

М.Хрущова виявилась найважливішою, у с-мі реформування народного господарства, вона нанесла істотного удару по вертикальній, командно-адміністративній с-мі управління. З допомогою раднаргоспів М.Хрущов наносив удару по вертикальній командно-адміністративній с-мі, вона замінювалась на горизонтальну,,в кожній обл. ств ради народного господарства мета яких – управління розвитком господарства: промисловістю, транспортом, с/г. Саме ця реформа мала позитивний ефект, але тільки Хрущова прибрали від влади, як с-ма скасована і повернуто вертикальну с-му управління.

Хрущов захоплювався гігантоманією:укрупнення як с/г так і промислових п-в + економія зарплати, але – великі труднощі в управлінні.

Реформи у промисловості в кінці так і незачіпили основ існуйочого ладу і привели її до глибокої кризи.

Сільське господарство:

1.Партія скасувала всі борги колгоспів і надала їм нову позику. З легкої руки Хрущова кожен наступний з’їзд партії скасовував борги колгоспам і надавали їм нові позики.

2.Ліквідовані МТС їх техніка передана колгоспам.

3.Щоб вирішити зернову проблему, в 1954 починається освоєння цілинних земель Казахстану.

Тільки з України було вивезено 15тис.,спеціалістів, вкладені величезні кошти,а зернова проблема так і не вирішена. Цілина є переконливим доказом екстенсивного шляху розвитку народного господарства СРСР, в кінці кінців партії довелось купляти зерно за кордоном і так було щороку до розвалу СРСР

Тести

1.а. 2б. 3.а. 4.в 5.б 6в. 7.в 8.б 9.г 10.а

Білет 5

1.Особливості політичного становища українських земель у складі Великого князівства Литовського.

1) 1340-1349рр. ГВК захопили поляки.

2)14ст на півночі литовське князівство почало своє просування на південь. Спочатку приєднує Волинь, а згодом всю північну і центральну Україну.

В 1362р. Литвини взяли Київ. До кінця 14 ст. спільними силами остаточно вигнані з нашої тире торії монголи. Литовський період не можна назвати загарбницьким. Вони не підкорювали українські землі, а швидше мирно просувалися в глиб української тире торії. Причому населення сприймало їх доброзичливо.

Чому?

Самі Литвини любили повторювати: «старого не чіпаємо, нового не насаджуємо». Вони прийняли українську мову і вона стала державною мовою князівства Литовського, Вони перейняли у нас православ’я, литовська знать запозичила у наших князів і бояр наші традиції, дітей взяли на навчання до Києва але так було дуже короткий період часу.

1385р. відбулася Кревська унія. Польський сейм звернувся до литовського князя Ягайла з пропозицією – залишаючись литовським князем стати і польським королем. Для цього князь мав одружитись з королівною Ядвігою. Але Ягайло мав виконати одну умову – з православ’я перейти до католицизму. Ягайло дав згоду і ця унія поклала початок полонізації українських земель.

Полонізація – колоніальна політика панської Польщі на українських землях, мета якої закріпачення, ополячення, окатоличення українського народу.

На перший погляд ніякого відношення Кревська унія до нас нібито і не мала. Але литовські феодали разом із Ягайлом перейшли в католицизм, з української перейшли на польську мову. До Києва тепер ніхто з них не поспішав, вони їхали до Варшави. До всього українського почали ставитись з презирством і зневагою. Литва у 15-16 ст. постійно воювала з Московією. Сил на продовження цих воєн вже не мала. В 1503-1505рр. Московія відібрала у Литви Сіверщину. Литва неодноразово зверталась до Польщі за допомогою. Поляки, у відповідь, не проти надавати допомогу, якщо Литва віддасть їм всі українські землі, якими володіє. В 1569р. підписана Люблінська унія, за якою проголосили утворення Речі Посполитої і Литва віддала Польщі всі українські землі.

3) 1503-1505рр. – Московія захопила Сіверщину.

4) У15ст. – розпалась Золота Орда. Один з її осколків – Кримське ханство зі столицею в Бахчи-Сараї, що добровільно визнало залежність від Османської імперії.

В 1453р. впав Константинополь, захоплений турками-сельджуками , які проголосили утворення Османської імперії. Разом з татарами вони захопили Причорномор’я і Приазов’я.

5) Буковину захопила Молдова, яка також добровільно підписалася під протекторат Османської імперії.

6) Закарпаття ще в 14ст. захопило Угорське королівство.

7)Єдина незайнята ніким територія – «Дике поле» (низ Дніпра) ці землі були ще освоєні за Ярослава Мудрого. Монголи зруйнували їх і ця територія у 14-16ст. обезлюдніла.