Розділ III безпека життєдіяльності у надзвичайних ситуаціях

В останні роки кількість надзвичайних ситуацій природного і техногенного походження постійно збільшується. За даними інформаційно-аналітичного управління МНС України кількість НС природного походження у 2004 р. досягла 100, техногенного - 156. Загальна кількість надзвичайних ситуацій за цей рік збільшилася на 41,4%, при цьому кількість НС техногенного характеру зросла майже на 44%, а кількість НС природного характеру - на 39%.

Одним з основних завдань цивільного захисту населення є запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного характеру, зменшення втрат, а також реагування на надзвичайні ситуації, що виникають. Це завдання можна розв'язати тільки після глибокого вивчення потенційно-нсбезпечних виробництв і прогнозування можливих надзвичайних ситуацій на них.

Класифікація надзвичайних ситуацій, запропонована ВООЗ з доповненнями професора В.В. Мєшкова, є однією з найдоступніших класифікацій НС (таблиця 14 ).

Таблиця 14

Класифікація надзвичайних ситуацій за причинами виникнення

Стихійні лиха	Технологічні аварії	Соціальні катаклізми
1. Метеорологічні	І. Екологічні	І. Епідемії
II. Топологічні	II. Транспортні	II. Епізоотії
III. Тектонічні.	НІ. Вибухові	III. Голод
	IV. Виток (викид) СДОР	IV. Війни
	V. Викид радіаційних речовин	V. Тероризм
		VI. Суспільні безладдя

1. Характеристика надзвичайних ситуацій техногенного походження

За даними МНС, на сьогодні Україна за насиченістю своєї території промисловими об'єктами у декілька разів перевищує розвинені європейські країни. Майже третину з них становлять потенційно небезпечні підприємства, пов'язані з виробництвом, переробкою та зберіганням сильнодіючих отруйних, вибухо­небезпечних і вогненебезпечних речовин. Цілі промислові регіони є зонами з надзвичайно високим ступенем ризику виникнення аварії. Цей ризик постійно зростає, оскільки рівень зношування обладнання більшості промислових підприємств наближається до критичного. У цілому в Україні цей показник досягає 50%, а в деяких областях (Донецька, Луганська, Івано-Франківська) перевищує його. Тому в останні роки підтверджується тенденція не тільки до збільшення катастроф техногенного походження, а й збільшення їх трагічних наслідків.

1.1. Аварії на транспорті

Найбільша кількість НС, а особливо постраждалих внаслідок НС, припадає на транспорт. Щорічно в світі чисельність загиблих від дорожньо-транспортних пригод (ДТП) досягає 300 тис, а кількість травмованих - 15 млн. чоловік.

Аналіз аварійності на транспорті засвідчує, що тільки за один 2004 рік в Україні зафіксовано 51 випадок транспортних аварій, що були зараховані до надзвичайних ситуацій.

Серед травм, що виникають внаслідок ДТП, найчастіше зустрічаються черепно-мозкові, травми грудної клітки і живота, переломи довгих трубчастих кісток, значні пошкодження м'яких тканин. Механічні травми можуть ускладнюватися термічними опіками, а також часто забруднюватися землею (правцева паличка визначається у 33% випадків).

Повітряний транспорт. На сьогоднішній день повітряний транспорт займає одне з провідних місць в загальній транспортній системі перевезення пасажирів та вантажу. Сучасний літак обладнаний великою кількістю складних приладів, його робота проходить в умовах високої щільності повітряних потоків, постійної вібрації, різких перепадів температур, значних експлуатаційних навантажень.

За даними міжнародної організації цивільної авіації (ІКА) на авіалініях світу щорічно виникає 50-60 катастроф, в більшості з яких гинуть усі пасажири та екіпаж. Основна причина, що призводить до авіаційних пригод, - помилка людини (50-60%). За елементами польоту вони розподіляються так: зліт- 30%, крейсерський політ-18%, захід на посадку - 16%, посадка - 36%.

В міру розвитку авіаційної техніки збільшується кількість авіакатастроф як у світі, так і в Україні. Найбільш трагічні катастрофи трапилися з українськими транспортними літаками за межами України в 1998 році: у м. Асмара (Ерітрея) - 10 людей загинуло, у м. Расель-Хайам (Об'єднані Арабські Емірати) - 8 людей загинуло, біля м. Куіто-Біє (Ангола) - 10 людей загинуло, у провінції Лунда-Сул (Ангола ) - 1 людина загинула та 6 травмовано.

Медичні аспекти безпеки польотів включають у себе проведення аварійно-рятувальних і медичних заходів по ліквідації авіаційної пригоди.

Авіаційна пригода (АП) - це пригода, яка пов'язана з експлуатацією повітряного судна або в польоті, або на землі. Вона виявляється як катастрофа, аварія або поломка.

Поломка -авіаційна пригода, яка не ускладнена загибеллю членів екіпажу і пасажирів, але призвела до пошкодження судна, ремонт якого можливий.

Аварія - авіаційна пригода, яка не ускладнена загибеллю людей, але призвела до повного руйнування судна, внаслідок чого ремонт неможливий.

Катастрофа - авіаційна пригода, яка призвела до загибелі членів екіпажу і (або) пасажирів, а також смерть людей від отриманих травм, що сталася впродовж 10 діб з моменту пригоди.

Морський та річковий транспорт. Щодобово в морях та океанах планети знаходиться 25 тисяч суден, на яких перебуває близько 1 мільйона людей, і щодобово 350-400 з них гине. Україна -морська держава, тому випадки надзвичайних ситуацій у цьому виді транспорту непоодинокі. Щорічно фіксують від 10 до 15 пригод з кількістю загиблих до 10 осіб.

Прийнята наступна класифікація аварій і катастроф на морському та річковому транспорті:

• корабельна аварія - загибель судна;

• аварія - пошкодження судна або його перебування на мілині не менше 40 годин (пасажирського - 12 годин);

• аварійна пригода.

Більшість аварій і катастроф на суднах виникає не під дією стихійних лих (ураган, шторм), а з вини людей, особливо в період експлуатації транспорту. Так, внаслідок грубих помилок екіпажу в 1986 році в районі Новоросійська судно „Адмирал Нахимов" зіткнулося із вантажним кораблем. Судно потонуло. Загинуло 430 людей.

16 лютого 1985 року теплоход „Михаил Лєрмонтов" у територіальних водах Нової Зеландії отримав величезну пробоїну і потонув. Людей вдалося врятувати.

До найбільш важких наслідків при аваріях і катастрофах на водному транспорті відносять вибухи небезпечних вантажів, пожежі, особливо на нафтоналивних суднах, вилив нафтопродуктів, утворення „нафтових плям" в акваторії та узбережжі, що завдає населенню великої екологічної шкоди.

Аварії та катастрофи виникають в портах, пристанях або під час проходження судна річками, озерами, водоймищами. Так, наприклад, 5 червня 1983 року на річці Волга, поблизу Ульяновська, на пасажирському теплоході сталася страшна катастрофа з людськими жертвами - загинуло 175 людей.

Залізничний транспорт. Залізничні перевезення - основний вид перевезень як в СНД, так і в Україні.

На залізничні дороги СНД припадає більше 50% світового вантажного обігу. На них перевозиться все, що може горіти, вибухати або отруювати навколишнє довкілля. Щорічно в Україні реєструється від 50 до 70 НС, основними причинами яких є або зовнішні фактори (стихійні лиха, технологічні аварії), або порушення вимог щодо технічної експлуатації. У деяких випадках катастрофи на залізничному транспорті супроводжуються значною кількістю загиблих людей -таблиця 15.

З таблиці 15 видно, що особливо небезпечна ситуація складається тоді, коли аварія виникає в межах залізничної станції. Як правило, до станції прилягають міські споруди з великою кількістю населення, а на самих станціях, на невеликих площах, накопичується значна кількість різноманітних вагонів, в тому числі з пожежонєбезпечними, вибухонебезпечними і отруйними речовинами. На ст. Свердловськ-сортувальна (Росія) внаслідок вибуху не тільки постраждали люди, але й було пошкоджено 20 лікувально-профілактичних закладів, 239 підприємств торгівлі та комунального господарства, 55 шкіл, 30 дошкільних закладів. Більше 10 тисяч людей втратили житло.

Аварії на залізничному транспорті класифікуються наступним чином:

Таблиця 15

Кількісна характеристика втрат при деяких аваріях на залізничному транспорті

Перелік	Рік	Характеристика катастрофи	Кількість
			Травмованих	Загиблих
ст. Камснська (Росія)	1987	Наїзд вантажного поїзда на пасажир­ський	14	106
Закавказька залізнична дорога	1987	Наїзд пасажирського поїзда на вантажний	67	29
ст. Арзамас (Росія)	1988	Вибух 117т тринітротолуолу	840	91
ст. Берєзєйка-Поплавенець (Ленінградська з.д.)	1988	Аварія пасажирського поїзда	152	29
ст. Свердловськ	1988	Вибух вибухівки	731	2
перегон Аше-Улу-Теляк (в 100 км від м. Уфи)	1989	Вибух газопроводу поблизу залізничної дороги	871	339
м. Алма-Ата	1989	Вибух цистерни з рідинним газом	163	32

I. За видом:

І.1 Катастрофа з пасажирськими поїздами.

І.2 Катастрофа з вантажними поїздами.

І.3 Катастрофа з пасажирськими і вантажними поїздами.

II. За технічними наслідками:

II.1 Катастрофа.

ІІ.2 Аварія.

ІІ.3 Брак.

III. За характером випадків:

III.1 Зіткнення.

ІІІ.2 З'їзд з рейок.

ІІІ.3 Пожежа.

IV. За медичними наслідками:

І-М - до 5 осіб постраждалих;

ІІ-М - 5-15 осіб постраждалих;

ІІІ-М - 6-30 осіб постраждалих;

IV-М- 31-50 осіб постраждалих;

V-М - 51 і більше постраждалих.

V. За санітарно-гігієнічними і екологічними наслідками:

І-С - забруднення радіусом до 50 м;

ІІ-С - забруднення радіусом 51 - 300 м;

III-С - забруднення радіусом 301 - 500 м;

ІV-С - забруднення радіусом 501 - 1000 м;

V-С - забруднення радіусом понад 1000 м.

Виробничі аварії. У сучасному виробництві можуть скластися умови, які раптово порушують роботу окремих механізмів, агрегатів, комунікацій, споруд або їх контрольно-вимірювальних систем. Наслідком цих порушень можуть бути пожежі, вибухи. За вибуховою, вибухово-пожежною та пожежною небезпекою об'єкти поділяються на категорії „А", „Б", „В", „Г", „Д". До категорії „А" належать нафтопереробні заводи, хімічні підприємства, трубопроводи, склади нафтопродуктів. До категорії „Б" - підприємства, що виготовляють та транспортують вугільний пил, муку з деревини, цукрову пудру. До _(;Г" _ деревообробні, столярні, меблеві, лісопильні підприємства. Об'єкти останнього підприємства менш безпечні.

В Україні найбільша кількість НС фіксується на підприємствах вугледобувної, хімічної, нафтохімічної і нафтопереробної промисловості. Найбільш трагічна подія за останні роки сталася 4 квітня 1996 року, коли внаслідок вибуху метану на шахті їм. Скочинського загинуло 63 людини.

Основними пошкоджуючими факторами пожежі є:

• безпосередня дія вогню;

• дія високих температур за рахунок теплового опромінення;

• задушлива дія окису вуглецю;

• вторинні наслідки пожежі (забрудненість атмосфери, вплив нафтопродуктів, сильнодіючих отруйних речовин).

До основних пошкоджуючих факторів вибухів зараховують:

• ударну хвилю;

• вторинні снаряди (уламки різного роду об'єктів технологічного обладнання, споруд і т.п.).

Щорічно в Україні виникає від 40 до 50 значних надзвичайних ситуацій, які супроводжуються великими пожежами і вибухами та значною кількістю загиблих (від 100 і більше людей). Але найстрашнішна виробнича аварія XX століття - аварія на Чорнобильській атомній електростанції 26 квітня 1986 року.