
- •Безпека життєдіяльності
- •Структура єдиної системи цивільного захисту
- •Основні заходи цивільного захисту
- •Оповіщення та інформування у сфері цивільного захисту включають:
- •Режими функціонування єдиної системи цивільного захисту
- •1.1. Основні поняття і визначення в бжд
- •Номенклатура небезпек
- •Ідентифікація небезпек
- •Причини і наслідки
- •Аксіома про потенційну небезпеку діяльності
- •Квантифікація небезпек
- •1.2. Концепція прийнятного (припустимого) ризику в бжд
- •Керування ризиком
- •1.3. Принципи, методи і засоби забезпечення безпеки життєдіяльності
- •Принципи забезпечення безпеки. Класифікація. Визначення
- •Орієнтуючі принципи
- •Технічні принципи
- •Управлінські принципи
- •Організаційні принципи
- •Методи забезпечення безпеки
- •Засоби забезпечення безпеки
- •2. Медико-бюлогічні основи безпеки життєдіяльності
- •Загальні закономірності адаптації організму людини до різних умов
- •Загальні принципи і механізми адаптації
- •Взаємозв'язок людини з навколишнім середовищем
- •2.2. Характеристика сенсорних систем з погляду безпеки зоровий аналізатор
- •Слуховий аналізатор
- •Вестибулярна система
- •Тактильна, температурна, больова чутливість
- •2.3. Управління факторами середовища
- •2.4. Людина як елемент системи „людина-середовище"
- •Сумісність елементів системи „людина-середовище"
- •3. Психологія безпеки діяльності (антропогенні небезпеки)
- •3.1. Психічні процеси і стани
- •3.2. Особливі психічні стани
- •3.3. Мотивація діяльності
- •Розділ II людина у світі небезпек
- •1. Соціальні небезпеки
- •1.1.Класифікація соціальних небезпек
- •1.2. Причини та види соціальних небезпек
- •2. Біологічні небезпеки
- •2.1. Мікроорганізми
- •Відкриття левенгука
- •Мікробіологія
- •Мікроорганізми
- •Зростання і розмноження мікроорганізмів
- •Бактеріологічне нормування
- •2.2. Гриби
- •2.3. Рослини
- •2.4. Тварини
- •3. Техногенні небезпеки
- •3.1. Загальна характеристика
- •3.2. Тіла, що рухаються
- •3.3. Механічні коливання
- •Захист від вібрації
- •Методи боротьби із шумом
- •Вимірювання шуму
- •Інфразвук
- •Ультразвук
- •3.4. Електричний струм
- •Фактори, які визначають небезпеку ураження електричним струмом
- •Умови ураження електричним струмом
- •Основні причини ураження:
- •Технічні способи і засоби захисту
- •Засоби захисту
- •3.5. Статична електрична енергія
- •Небезпека статичної електрики
- •Захист від статичної електрики
- •3.6. Електромагнітні поля
- •Електромагнітне поле землі – необхідна умова життя людини
- •Вплив електромагнітних полів на організм людини
- •Фактори ризику при роботі з комп'ютерами
- •Методи і засоби захисту від впливу електромагнітного поля
- •3.7. Лазерне випромінювання
- •Штучне освітлення
- •3.9. Іонізуюче випромінювйння
- •Фізика радіоактивності
- •Біологічна дія іонізуючих випромінювань
- •Джерела випромінювання
- •4. Екологічні небезпеки
- •4.1. Джерела екологічних небезпек
- •Важкі метали
- •Пестициди
- •Діоксини
- •Сполуки сірки, фосфору й азоту
- •4.2. Повітря як фактор середовища перебування
- •4.3. Вода як фактор середовища перебування
- •Фізіологічне і гігієнічне значення води
- •Захворювання, пов'язані зі зміною сольового і мікроелементного складу води
- •Вплив господарсько-побутової і виробничої діяльності людини на властивості природних вод
- •Показники якості води
- •Законодавство в області охорони водного середовища
- •Захист води
- •4.4. Ґрунт як фактор середовища перебування
- •Процеси самоочищення ґрунту
- •Санітарна охорона ґрунту
- •5. Природні небезпеки
- •Розділ III безпека життєдіяльності у надзвичайних ситуаціях
- •1. Характеристика надзвичайних ситуацій техногенного походження
- •1.1. Аварії на транспорті
- •1.2. Особливості аварій і катастроф на радіаційпо-небезпечних об'єктах
- •1.3. Радіаційна обстановка, що склалася після аварії на Чорнобильській аес (реактор типу рвпк-1000)
- •1.4. Радіаційна обстановка, що може скластися на атомних електростанціях з реакторами типу ввер-1000
- •Оцінка радіаційної обстановки
- •Прилади радіаційної розвідки місцевості
- •1.5. Захисні та лікувально-профілактичні заходи при радіаційних аваріях
- •1. 6. Особливості аварій і катастроф на хімічно небезпечних об 'єктах
- •1.7. Характеристика уражень персоналу при аваріях на хімічно небезпечних об 'єктах
- •Нейротропні отрути
- •Речовини, що мають властивості задушливої дії та нейротропної
- •Отруйні технічні рідини
- •Принципи, способи і засоби санітарно-хімічного захисту (схз)
- •Екологічні катастрофи
- •Розділ IV сучасний тероризм
- •Прояви тероризму
- •Світові прояви тероризму
- •Сучасні види тероризму
- •Сучасні засоби терору
- •Психотропна і психотронна зброя
- •Розділ V надання першої медичної допомоги потерпілим
- •1. Перша медична допомога при кровотечах
- •Короткі відомості про способи тимчасової зупинки кровотечі
- •Методика накладання джгута:
- •Перша допомога при гострому недокрів'ї
- •2. Перша медична допомога при травматичному шоці
- •3. Перша медична допомога при асфіксії
- •4. Перша допомога при електротравмах
- •5. Перша медична допомога при утопленні та повішанні
- •6. Перша медична допомога при тепловому та сонячному ударах
- •7. Перша допомога при відмороженнях
- •8. Перша медична допомога при опіках
- •9. Перша медична допомога при переломах кісток
- •Техніка накладання шини крамера
- •10. Перша медична допомога при закритих ушкодженнях
- •Здавлювання м'яких тканин кінцівки
- •Травматична асфіксія
- •Травматичний токсикоз
- •11. Перша медична допомога при відкритих ушкодженнях (ранах)
- •12. Перша медична допомога при закритих і відкритих ушкодженнях черепа й головного мозку
- •13. Перша медична допомога при ушкодженнях щелепи й обличчя
- •Поранення шиї
- •14. Перша медична допомога при закритих і відкритих ушкодженнях хребта й спинного мозку
- •15. Перша медична допомога при ушкодженнях живота
- •Закриті і відкриті ушкодження таза, тазових органів
- •16. Витягування потерпілого з автомобіля
- •17. Правила поведінки з потерпілими при травмах
- •18. Перша медична допомога при отруєннях сільськогосподарські отруйні речовини
- •Отруєння рослинами
Пестициди
Людина створила багато хімічних препаратів, для господарського використання. Численну групу ядохімікатів становляють пестициди.
Пестициди (від лат. реstis - зараза і саеdеге - убивати), ядохімікати, хімічні препарати для захисту сільськогосподарських рослин від шкідників, хвороб і бур'янів, а також для знищення паразитів сільськогосподарських тварин, шкідливих гризунів та ін.
Дефоліанти (від лат. de - рух вниз і folium - лист) - хімічні речовини (бутіфос, хлорад магнію, діоксин та ін.), призначені для провокування штучного обпадання листя рослин (наприклад, для полегшення механізованого збирання бавовни). Без найсуворішого дотримання доз, запобіжних заходів дефоліанти становлять серйозну небезпеку для людини і тварин.
Зооциди (від гр. zооn - тварина і... цид(и)) - хімічні речовини, призначені для знищення шкідливих, переважно хребетних, тварин-гризунів (родентициди), зокрема мишей і пацюків (ратициди), а також птахів (авіциди), сорної риби (іхтіоциди) та ін.
Арборіциди (від лат. аrbоs -дерево і ...цид(и))- хімічні речовини, призначені для знищення небажаної деревної або кустарної рослинності.
Акарициди (від гр. аkаrі - кліщ і ...цид(и)) - хімічні речовини, призначені для знищення шкідливих кліщів. Розрізняють 2 групи акарицидів: 1) специфічної дії, знищують тільки кліщів і нешкідливі для інших членистоногих; 2) неспецифічні - знищують не тільки кліщів, але й комах.
Інсектициди (від лат. іnsесtа - комахи і ...цид(и)) - пестициди, призначені для боротьби з небажаними (з погляду людини) у господарствах і природних середовищах комахами.
Фунгіциди (від лат. fungus - гриб і ...цид(и)) - хімічні речовини, призначені для боротьби з грибами - збудниками хвороб, що руйнують дерев'яні конструкції.
Детергенти (від лат. dеgеrgео - прати) - хімічні сполуки, що знижують поверхневий натяг води і використовують як мийний засіб або емульгатор. Детергенти - широко розповсюджені і небезпечні для людини, тварин і рослин хімічні забруднювачі води, водойм, ґрунтів.
Пестициди застосовуються в різних формах: розчини, суспензії, аерозолі, піни, газів, парів, пилу, порошків, паст, гранул, капсул.
Потрапляння пестицидів в атмосферу здійснюється безпосередньо під час їх використання у вигляді газів, пару, аерозолів або під час розпилення будь-яких форм пестицидів з літака. З повітряними масами вони можуть переноситися на великі відстані і викликати забруднення навколишнього середовища там, де пестициди взагалі не застосовувалися або використовувалися в менших кількостях.
Всі пестициди є отруйними речовинами не тільки для визначеної форми життя, але і для корисних комах і мікроорганізмів, тварин, птахів і людини. Пестицид вплинувши необхідним чином на шкідника, повинен одразу зруйнуватися, утворивши нешкідливі продукти розкладання. Однак більшість пестицидів є стійкими сполуками, в яких безпосередньо використовується 4—5% внесеної кількості, а інша маса розсіюється в агроекосистемі, потрапляючи в ґрунти, рослини та інші компоненти навколишнього середовища. При потраплянні в ґрунт пестициди піддаються численним впливам біотичного і не біотичного характеру, що визначає їхню подальшу поведінку, трансформацію й врешті-решт мінералізацію. Під стійкістю пестициду розуміють його здатність визначений час зберігатися в ґрунтах. Цей час вимірюється періодом напіврозпаду, тобто часом, необхідним для руйнування 50% внесеного в ґрунт пестициду. Характер і швидкість процесів розкладання залежать від хімічної природи препарату, а також від водно-фізичних характеристик і хімічного стану ґрунту.